Історію про вигаданий дівочий гурт Huntr/x, який вдень збирає стадіони фанів, а вночі рятує світ від демонів, сподобали глядачі по всьому світу. Настільки, що саме мультфільм "Кейпоп-мисливиці на демонів" (KPop Demon Hunters) за кілька місяців після свого релізу зібрав найбільшу кількість переглядів на стримінговій платформі Netflix.
Ба більше, ця стрічка перетворилася на один із найгучніших культурних феноменів останніх років, поєднавши у собі кейпоп, азійську міфологію та феміністичний наратив. Для багатьох мультфільм став першим знайомством із корейською музикою.
Сам мультфільм уже зібрав низку престижних нагород, отримав номінацію на "Оскар" та став "Проривом року" за версією видання Time, а його головний сингл, Golden, став першою кейпоп-піснею, що отримала "Ґреммі".
Як мультфільму вдалося підкорити навіть глядачів, які раніше ніколи не цікавилися корейською культурою, розібралося Суспільне Культура.
Як зʼявилася ідея зняти "Кейпоп-мисливиць на демонів"
"Кейпоп-мисливиці на демонів" — це історія, що виросла з особистого бажання режисерки Меґґі Кан створити фільм, у якому б поєдналися корейська ідентичність, елементи міфології та демонології, жіноча сила та кейпоп (K-Pop). У співрежисурі з Крісом Апельгансом вона перетворила цю ідею на мультфільм у жанрі міського фентезі, що вийшов на Netflix у червні 2025 року та миттєво став глобальною сенсацією (хоча на це ніхто спочатку не розраховував).
Задум виник ще у 2018 році, коли Кан уперше поділилася концепцією з продюсером Аароном Ворнером, який на той час працював над фільмом Wish Dragon. За її словами, це передусім данина поваги своєму корейському походженню та шалено популярній кейпоп-музиці, з якою вона виросла.
Пошук натхнення привів її до шаманських пісень і танців — давніх форм корейської духовної культури, що стали основою для міфології фільму. У цих ритуалах Кан побачила щось спільне з феноменом кейпопу — колективну енергію, яка очищує, зцілює та об’єднує людей.
Головна тема "Кейпоп-мисливиць": на чому зосереджується мультфільм
Фільм розповідає про трьох учасниць вигаданого гурту Huntr/x — Румі, Міру та Зої. Вдень вони зірки світової сцени, а вночі — мисливиці на демонів, що захищають людей від потойбічних істот. За цією історією ховається метафора самоприйняття й опору тиску, який накладає суспільство.
Головна героїня Румі проходить шлях, що нагадує камінг-аут — прийняття власної ідентичності, яку світ не завжди готовий прийняти. Режисерка неодноразово наголошувала: демонічна частина персонажів — це символ тих частин себе, які ми звикли приховувати.
Критики вбачають у фільмі три центральні ідеї:
- Світ не зводиться до боротьби добра і зла, і межа між ними надзвичайно тонка. Якщо ми стаємо надто самовпевненими, вважаючи себе "ангелами", а всіх незгодних — "демонами", яких треба знищити, то ми ризикуємо самі перетворитися на монстрів.
- Різність — не слабкість, а джерело сили. Стрічка аналізує механізми суспільної ворожості до "інших", де будь-які етнічні чи культурні відмінності маргіналізуються. Тому автори пропонують альтернативу: відмову від ненависті на користь інклюзивності та емпатії, що є необхідною умовою для оздоровлення суспільства.
- Руйнування дуалістичного сприйняття світу — фільм стверджує, що відмінності та "недосконалості" (зокрема, нетипове зображення героїнь як живих, часом грубих чи кумедних дівчат) є джерелом сили.
Через емоційний зв’язок між героїнями "Кейпоп-мисливиці на демонів" також створюють образ жіночої спільноти, побудованої не на конкуренції, а на підтримці, щирості й уразливості.
Візуальний стиль: поєднання сучасності з корейськими традиціями
Візуальна мова фільму — результат роботи студії Sony Pictures Imageworks. Стилістика стрічки надихався сценічним освітленням кейпоп-концертів, модою, кейпоп-кліпами, аніме та корейськими дорамами.
Дизайн персонажів навмисно відходить від типових "супергероїнь Marvel": дівчата Huntr/x — живі, недосконалі, з почуттям гумору й людськими звичками.
"Я просто хотіла побачити щось інше, ніж супергероїні Marvel, які були лише сексуальними, крутими та безстрашними, Але я також хотіла побачити дівчат, які мали животи, відригували, були грубими, дурними й веселими, бо саме такою я є насправді. Тому я просто хотіла створити щось, що охоплювало б усі ці елементи", — зазначала Кан.
Особливу увагу приділили автентичності. Попри англомовне озвучення, аніматори проєктували артикуляцію персонажів відповідно до форм рота, характерних для корейської мови.
Візуальний ряд наповнений точними деталями побуту Сеула (вежа Намсан, стіна Наксан), а сцени бойових дій натхненні корейським кінематографом (зокрема, стрічкою "Лиходійка"), що перетворює битви на своєрідний танцювальний перформанс.
Окрім того, у візуалі фільму зʼявляються тигри, сороки, сосни — це алюзії на мінхва, традиційне корейське народне мистецтво періоду Чосон. Зокрема, тигр Дерпі й сорока Суссі стали уособленням тонкої гри між світами — людським і демонічним, духовним і земним.
Робота над стрічкою була тривалою — від 2021 до 2025 року. Але результат перевершив очікування: "Кейпоп-мисливиці на демонів" стали найпопулярнішим оригінальним фільмом Netflix, зібравши понад 500 мільйонів переглядів у перший рік.
Нагороди та майбутнє продовження
Фільм отримав "Золотий глобус" і нагороду Critics' Choice Awards за найкращий анімаційний фільм і найкращу пісню, а також номінацію на "Оскар".
Журнал Time назвав його "проривом року", а пісня Golden стала міжнародним хітом, очоливши Billboard Hot100 і здобувши п’ять номінацій на "Ґреммі" (і навіть отримала одну статуетку, ставши першою кейпоп -піснею, яку відзначили цією нагородою). Пісня здобула прихильність і власне корейських слухачів, отримавши нагороду за найкращий саундтрек на Melon Music Awarss 2025 i MAMA Awards 2025.
Після успіху фільму Netflix і Sony розпочали переговори про продовження. У 2025 році оголосили, що друга частина запланована на 2029 рік, а сама Меґґі Кан працюватиме над сценарієм. Окрім сиквелу, компанії розглядають можливість розширення всесвіту через телесеріал, короткометражні фільми та мюзикл.
Творці планують детальніше розкрити передісторії інших учасниць гурту — Міри та Зої, продовжуючи досліджувати складний і яскравий світ, де попмузика стає головною зброєю проти темряви.
І режисерка, і продюсери наголошують: головне — зберегти унікальність та тепло першого фільму, який є голосом глядачів, для яких музика — спосіб боротися з темрявою й самими собою.
Як створювали Huntr/x: ким надихалися
Режисерка Меґґі Кан від початку прагнула створити не ідеалізованих супергероїнь, а живих, харизматичних дівчат, у яких глядачі упізнають айдолів сучасної сцени.
Персонажів "Кейпоп-мисливиць на демонів" придумували колективно. Кан і Апельганс створили цифрову дошку натхнення, куди художники додавали свої улюблені роботи, фото, образи айдолів і моделей. Так формувався візуальний колаж, у якому поєдналися сцени з кліпів, елементи модних зйомок, кадри дорам і навіть ескізи робіт корейських художників.
Три головні героїні гурту Huntr/x — Румі, Міра та Зої — стали своєрідним міксом реальних кейпоп-образів і архетипів. Їхні характери й зовнішність формувалися під впливом учасниць із гуртів Blackpink, Itzy, Twice та 2NE1.
Кожна з героїнь мала власну творчу передісторію.
- Прототипами Румі вважаються Дженні та Джісу з Blackpink. Цікаво, що ця персонажка виросла з коміксу, який Кан колись малювала разом зі своїм чоловіком. У фільмі вона втілює ідею класичної корейської краси, але водночас — внутрішнього конфлікту та духовного пошуку.
- Міра натхненна реальною моделлю Ан Сойон (Ellis An) — її постава, витонченість і модна естетика стали основою для створення персонажки, що символізує впевненість і стиль сучасної кейпоп-сцени.
- Зої, навпаки, уособлює теплоту, ніжність і щирість. Кан хотіла, щоб у її усмішці "рот мав форму серця", а рухи були м’якими й природними — як нагадування про те, що сила не завжди має виглядати агресивно.
Режисерка прагнула, щоб кожна учасниця Huntr/x була візуально та емоційно унікальною — не просто мали різного кольору волосся, а з різним темпом, пластикою й навіть типом усмішки.
"Навіть з огляду на те, як ми їх анімували, [вони були іншими та самобутніми]. З їхньою посмішкою ви помітите, що у Зої рот більше схожий на серце, коли вона виражає свої почуття. Ми хотіли, щоб Міра була високою та стрункою. Я думаю, що це так красиво. З Румі ми схилилися до дуже класичного, красивого корейського образу", — розповідала вона.
Костюми й зброя Huntr/x: натхнення корейськими традиціями
У створенні костюмів дівчат художники надихалися колекціями Givenchy та Alexander McQueen, поєднуючи сучасну моду з традиційними корейськими елементами. Учасниці Huntr/x не лише носять автентичні підвіски норіге (norigae) як частину сценічних костюмів, а й використовують класичну зброю, яка була підібрана відповідно до темпераменту кожної дівчини.
Режисерка Меґґі Кан пояснює, що вибір озброєння став інструментом розкриття характерів:
- Румі: як найбільш рішуча та завзята мисливиця, вона отримала масивний дворучний меч. Його важкість і здатність створювати "хаос" на полі бою підкреслюють лідерську силу Румі та її безкомпромісність у боротьбі з демонами.
- Міра: її високий зріст та елегантність підкреслені використанням традиційної корейської зброї на довгій палиці з лезом на кінці. Це дозволяє персонажці створювати довгі, плавні візуальні форми, що нагадують витончений танець.
- Зої: для наймолодшої учасниці, чий стиль базується на динамічному репі та енергійних танцях, обрали метальні кинджали. Це дало синхронізувати її бойові рухи з ритмом музики, перетворюючи кожну атаку на частину перформансу.
Тож бойові сцени в "Кейпоп-мисливиць на демонів" стають продовженням хореографії, де кожна зброя є візуальним відображенням внутрішньої енергії героїнь.
Хто слугували натхненням для створення Saja Boys
Не менш важливим для структури фільму став бойзбенд Saja Boys — вигаданий антипод Huntr/x.
Назва Saja має подвійний сенс — це і слово "лев", і алюзія на jeoseung saja, "провідника душ" або посланця смерті з корейського фольклору. Це безсмертні істоти, які супроводжують людські душі в потойбічний світ, подібно до переправи Харона або Смерті з косою.
Ця трансформація відображена і в одязі: на початку фільму гурт виглядає максимально мило, але поступово їхні образи стають темнішими, аж поки вони не з’являються у чорних ханбоках та традиційних капелюхах, перетворюючись на справжніх демонічних мисливців.
"Зовнішній вигляд цих хлопців у фіналі заснований на Jeoseung saja, корейському міфічному персонажі Смерті. У кейпопі існує така чудова традиція, коли гурти змінюють свій зовнішній вигляд, і тому ми підібрали до цього кілька костюмів від Givenchy... і, по суті, поєднали фантастичну естетику кейпопу з історичною тематикою", — розповів Кріс Апельганс.
Вони були натхненні найпопулярнішими чоловічими гуртами Південної Кореї: BTS, Stray Kids, Ateez, Monsta X, BigBang, Exo і Tomorrow X Together. Їхня хореографія, пластика і сценічна поведінка базуються на енергії Stray Kids та Monsta X — з різкими рухами, акробатикою та агресивним драйвом.
Навіть музика Saja Boys у фільмі наслідує сучасне звучання кейпопу, а пісня Your Idol створена під впливом треків Mama та Obsession від Exo.
Головний вокаліст і лідер гурту Джіну створений під впливом акторів Ча Ину та Нам Джухьока, класичних втілень "корейського ідеалу". Його персонаж поєднує стриманість і меланхолійність, що контрастує з яскравістю Huntr/x. Кан розповідала, що хотіла показати "темний бік ідеалу" — як людина, створена для досконалості, поступово усвідомлює власну внутрішню пустку.
А імена решти учасників — це пряме відсилання до типових архетипів у кейпоп-гуртах: Еббі має прес та постійно ним хизується, Містері — загадковий, тому його волосся закриває очі, Романс — романтичний та постійно нібито фліртує із шанувальницями, Бебі — типовий макне, якого опікають всі учасники гурту та фанати.
Критика кейпоп-індустрії в образах Saja Boys
Також образ Saja Boys у мультфільмі слугує потужною алегорією на капіталістичну природу сучасної кейпоп-індустрії, де кінцевою метою є повна монетизація фанатської любові через продаж квитків, альбомів та мерчу.
Мультфільм порушує питання про ціну "інтенсивних парасоціальних стосунків", де величезні фінансові витрати фанатів вважаються прийнятною платою за ілюзію особистого зв’язку з кумиром, так званий фан-сервіс — від нескінченного потоку додаткового контенту до імітації особистого спілкування. У всесвіті стрічки демони полюють на душі, використовуючи цю емоційну залученість фанатів.
Зокрема, символом цього є назва фан-клубу Saja Boys — Pride (прайд, лев'яча зграя) відсилає до традиції реальних гуртів (як-от Army у BTS, Atiny в Ateez чи Stay у Stray Kids), де фандом стає частиною ідентичності артиста.
"Це була одна з найважливіших речей, які ми хотіли показати у фільмі — стосунки між фанатами та айдолами, тому що ці стосунки дійсно є особливими. Такого немає в жодному іншому секторі сфери розваг, тому айдоли завжди надають багато контенту та дарують його фанатам, а потім отримують від них любов у відповідь", — зазначає Кан.
Про музику: кейпоп як основа
Музика в "Кейпоп-мисливицях на демонів" є центром історії та головним двигуном сюжету. Хоча режисери Меґґі Кан і Кріс Апельганс спочатку не планували створювати класичний мюзикл, у процесі роботи вони зрозуміли: кожна пісня має бути "органічним просуванням історії", відображаючи внутрішній світ героїв та їхні потаємні страхи.
"Хоча персонажі не співають про свої почуття, кожна пісня мала служити історії та розкривати щось про них або просувати сюжет", — зазначила Кан.
Порівнюючи пісні Huntr/x і Saja Boys, Апельганс пояснив, що вони "хотіли, щоб пісні Saja Boys були дуже привабливими, але трохи порожніми, ніби під ними немає справжньої душі", що контрастує з "емоційно вразливими та чесними" піснями Huntr/x — "ідея полягала в тому, що поверхнева частина вашого серця може бути одержима хлопцями, але глибша частина зворушена дівчатами".
Над саундтреком працювала міжнародна команда. Виконавчим продюсером став Єн Айзендрат, а до написання треків долучилися Тедді Пак (співзасновник The Black Label).
Айзендрат, відомий своєю роботою над мюзиклами, називав кейпоп "найтеатральнішим видом попу" — і саме це театральне відчуття стало головним у фільмі.
- How It’s Done
Вступна пісня How It’s Done знайомить глядацтво з героїнями — вона звучить під час початкової сцени бою, де тріо бореться з демонами на своєму літаку, перш ніж здійснити посадку на фінальному концерті світового турне.
Її структура наслідує легендарну Jet Song із "Вестсайдської історії", а музично вона нагадує треки кейпоп-гурту Blackpink.
"Для нас було дуже важливо мати щось, що нагадувало б хіт кейпопу [і] створювало таке ж відчуття, як коли ти вперше чуєш Blackpink. Вона мала мати ту енергію, створювати унікальний звуковий світ для цих трьох дівчат і того, як вони співають разом, а також бути потужною вступною композицією, яка б зачарувала всіх", — розповів Айзендрат.
- Takedown
Головний сингл Takedown, виконаний Чоньон, Джіхьо та Чейон із гурту Twice, побудований як дуель двох музичних світів — світлого, емоційного звучання гурту Huntr/x і глянцево-порожнього гіперпопу Saja Boys, оскільки це фактично дистрек на гурт демонів.
"Вони пишуть пісню, яка висловить їхній гнів, їхню помсту і те, що вони збираються зробити з цими демонами, які загрожують не тільки світу, але і їхній кар'єрі. Ідея Takedown полягає в тому, що ця пісня-дис буде лякати, залякувати та відганяти демонів", — додає Айзендрат.
- Golden
Golden — це фірмова пісня Huntr/x. Вона лунає протягом усього фільму, слугуючи як тематичним центром, так і емоційною лінією. Вона втілює головну тему — прагнення до досконалості, що зрештою розбивається об усвідомлення власної людяності.
Це не просто хіт, а "I want — пісня" у класичній театральній традиції — пісня, у якій героїня Румі вперше формулює свою внутрішню мету. Її золота візуальна сцена символізує ту саму мрію про бездоганність, що пізніше буквально розсипається на шматки.
- Soda Pop
Пісня Soda Pop від Saja Boys описали як "супербаблгам-кейпоп-пісню хлопчачого гурту" — гіперсолодка композиція, у якій демони маскуються під безневинних айдолів.
Хоча пісня "може звучати, як солодке освідчення в коханні", проте "під час більш уважного прослуховування виявляється справжня хижацька природа демонів", оскільки вони існують для того, щоб полювати на людські душі.
- What It Sounds Like
Далі йдуть контрастні емоційні номери: Free, ліричний дует між Румі та Джіну, — момент зізнання й вразливості; Your Idol, темна композиція, подібна на гімн, на основі мотивів Mama від Exo, — маніфест демонів; і What It Sounds Like, яка служить для завершення фінальної битви між Гві-Ма і Huntr/x. Вона також зосереджується на Румі та її боротьбі зі своїми внутрішніми демонами. На її створення авторів надихнула творчість Lorde (Green Light) та Imogen Heap (Hide and Seek).
"Попередня версія пісні, що мала назву Kaleidoscope, була зосереджена на зібранні всіх частинок себе і перетворенні їх на щось прекрасне", — зазначила Кан.
Апельганс описує, як вони відчували, що "попередні версії пісні не звучали правдиво, тому що розповідь була занадто акуратно завершена", і все, що залишилося від Kaleidoscope, — це слова про "розбиті шматочки й пошук себе в цих розбитих шматочках".
Зрештою, за задумом Меґґі Кан, ця фінальна композиція стала символом емоційної зрілості Huntr/x. Творці фільму прагнули передати те унікальне відчуття єдності, яке виникає лише на живих концертах.
Саме колективна підтримка фанатів дає Румі необхідний імпульс для фінальної битви з Гві-Ма. Тож, перемога над злом стає не особистим досягненням героїні, а результатом синергії між артистами та їхньою аудиторією. Музика тут виступає справжньою магічною силою, здатною змінювати реальність.
Музика "Кейпоп-мисливиць" стала частиною реальності
Унікальність музики фільму в тому, що вона існує водночас і як частина сюжету, і як реальний поппродукт. Саундтрек був написаний і записаний ще до інтеграції у сценарій, тому всі пісні працюють і поза фільмом — як автономні хіти. Це дозволило створити ілюзію, що Huntr/x і Saja Boys — справжні гурти, здатні конкурувати з Blackpink чи BTS.
І як результат: платиновий сертифікат RIAA, мільйонні продажі, перше місце в Billboard Top Soundtracks і Global 200, а також рекордне перебування в чарті Billboard Hot 100 одразу чотирьох пісень — Golden, Your Idol, Soda Pop і How It’s Done. Huntr/x і Saja Boys стали першими вигаданими кейпоп-гуртами, які перевершили показники реальних артистів у Spotify, довівши, що музика, навіть створена для анімаційного світу, може жити поза екраном.
Крім того, у мультфільмі звучать пісні від реальних кейпоп-гуртів.
Зокрема Love, Maybe від дуету MeloMance, а також Love Me Right від Exo, яка звучить у сцені першої зустрічі Huntr/х із Saja Boys на вулицях Сеула. Спочатку вони були додані як "тимчасові треки на етапі анімації", але після багатьох років використання "ці дві пісні закріпилися", тому що вони "ідеально передавали настрій", тож команда дуже довго "боролася за їхню ліцензію".
Відгуки про мультфільм
Мультфільм "Кейпоп-мисливиці на демонів" отримав широке визнання як серед глядачів, так і в колі професійних критиків. Майже одностайно рецензенти відзначали, що цей фільм не просто гібрид кейпопу і фентезі, а новий тип анімаційного висловлювання, який грає з попкультурою, але не зраджує її серйозності.
Брендон Ю із The New York Times назвав проєкт "оригінальним всесвітом, чарівним, веселим і енергійним", зауваживши, що музика тут стає надзвичайно "ефективним інструментом оповіді". Він підкреслив, що стрічка "іронізує над надмірно штучною попкультурою — від кейпопу до корейських дорам і фабричних вокальних шоу".
Натомість Ісая Колберт (Io9) назвав мультфільм "візуальним шедевром", окремо виділивши дизайн персонажів, де головні героїні миттєво перемикаються між образами недосяжних ідолів та "потішних дівчат, що корчать гримаси", з якими глядачам легко себе асоціювати.
Колберт похвалив також "видатну акторську роботу основного складу" та музику, яка, за його словами, "настільки заразлива, що навіть найскептичніший критик кейпопу не зможе втриматися від того, щоб не кивати головою і не підспівувати". Вілсон Чепмен (IndieWire) додав, що музика тут є не просто прийомом, а "життєво важливим компонентом сюжету".
Девід Тіззард із The Korea Times назвав фільм "листом кохання до кейпопу", який водночас критично осмислює саму індустрію. Він також похвалив фільм за відображення корейської культури, зазначивши, що той передає і показує аспекти повсякденного життя в Південній Кореї "з інтимністю, яку рідко можна побачити в глобальному контенті".
А Джефф Юїнґ (Collider) додав, що стрічка пропонує "чудову божевільну фентезійну концепцію", яка при цьому здається опрацьованою та свіжою.
Високі оцінки отримав і акторський склад. За словами Юїнґа, Арден Чо вдалося відтворити "складність і емоційну глибину Румі", а Ан Хьосоп чудово втілив образ "харизматичного і хитромудрого демона Джіну".
Попри загальне захоплення, деякі рецензенти вказали на певні недоліки, пов’язані з динамікою та хронометражем.
- Сюжетні лінії: Метт Ґолдберґ (TheWrap) висловив побажання краще розкрити арки Зої та Міри, які до самого фіналу "переважно постають комічним дуетом".
- Фінал: Ісая Колберт назвав кінцівку занадто "зручною" та "акуратною", через що частина початкового задуму втрачає свою гостроту.
- Темп: Анжела Гарсія (Slug) зауважила, що через швидкий ритм мультфільм "лише поверхнево торкнувся світу і персонажів".
Водночас, як зазначили в Empire, навіть попри передбачуваність кінцівки, "ці недоліки можна відкинути, оскільки фільм усе одно заслуговує на свій глобальний успіх".
Загалом "Кейпоп-мисливиці на демонів" отримали 94 % позитивних рецензій на Rotten Tomatoes та середню оцінку 7,8/10. На Metacritic фільм має 77 балів зі 100,
Вплив мультфільму
Феномен "Кейпоп-мисливиць на демонів" вийшов далеко за межі екрана — він одночасно відобразив і підсилив глобальне поширення корейської хвилі (Hallyu).
Після премʼєри у червні вже за місяць Netflix офіційно оголосив стрічку "найпопулярнішим оригінальним анімаційним фільмом усіх часів". А пізніше платформа зазначила, що мультфільм став найпопулярнішим проєктом загалом.
Такий успіх виявився настільки неочікуваним, що критики порівнювали успіх фільму з ефектом "Енканто" — ще однієї стрічки, чий музичний світ вийшов у масову культуру. А видання The Cut зазначало, що секрет популярності криється у "поєднанні харизматичних персонажів, захопливого сюжету та пісень, які стали частиною реального попсвіту".
Культурний аналітик Юхюн Чон із The Boston Globe наголосив, що фільм став успішним не лише завдяки музиці, а й завдяки тому, що "вплів елементи корейської культури без спрощення чи екзотизації". І справді, його сюжет, візуальні образи й символи — тигри, сороки, ханбоки — стали для світової аудиторії провідниками у сучасну Корею, і першим знайомством з її культурою.
Корейські оглядачі зазначали, що цей фільм символізує нову фазу корейської хвилі — коли контент на корейську тематику створюється за межами самої країни. Це приклад "денаціоналізації" культури: вона належить усім, хто виросли у культурі Кореї, навіть за її межами". І це доводить, що автентичні корейські елементи мають глобальний попит і не потребують "американізації" для успіху.
Фільм став частиною повсякденного життя та великого спорту.
Новак Джокович на турнірі U.S. Open відсвяткував перемогу танцем, натхненним піснею Soda Pop. Проєкт отримав власну кулю у формі тигра на параді Macy's до Дня подяки, а актори озвучування стали гостями топових американських шоу, як-от The Tonight Show Starring Jimmy Fallon та Saturday Night Live.
Крім того, корейські айдоли записали кілька кавер-версій на різні пісні з мультфільму.
Зокрема, Golden переспівали Ан Юджін з Ive, Лілі з Nmixx, Сола з Mamamoo, Квон Джіна, і Кім Роьук із Super Junior. Your Idol виконали Пак Джінхі з A.C.E, AleXa та Кевін Ву. Перші двоє також переспівали Free.
А Вонхо зняв справжній перфоманс на обидві пісні від Saja Boys в образі Еббі, з яким його часто порівнювали шанувальники.
Вплив фільму відчули навіть туристичні й культурні інституції Південної Кореї.
За даними The Korea Times, у липні 2025 року кількість іноземних туристів у Сеулі зросла на 23,1 % порівняно з попереднім роком, досягнувши рекордних 1,36 мільйона відвідувачів. Багато людей приїжджали, щоб побачити місця, показані у фільмі — вежу Намсан, стежку Наксан-парку, село Букчон Ханок.
Національний музей Кореї прийняв понад п’ять мільйонів відвідувачів, а Сеульський музей мистецтв відкрив виставку про тигрів і сорок із жанру мінхва, натхненну мультфільмом.
Чому мультфільм став популярним
Коли наприкінці червня 2025 року "Кейпоп-мисливиці на демонів" з’явилися на Netflix, їм не прогнозували великої популярності. Проте за лічені тижні стрічка перетворилася на всесвітній феномен. Але що за цим стоїть: добре планований маркетинг чи глибока історія з автентичними елементами й чіпкою музикою?
Ймовірно, насамперед мультфільм зачепив глядачів тим, як поєднав кейпоп із міфологією Східної Азії — сучасність із традиціями. Демони, тигри, духи та магічні ритуали злилися з хореографією і світловими неоновими шоу. Кольори у фільмі мають символічне значення: рожевий та пурпуровий відображають вразливу силу дівчат, тоді як золото та чорний — сакральну боротьбу з демонічним королем Гві-Ма.
Так народилася історія про дівчат, які перемагають темряву музикою. Режисерка Меґґі Кан пояснювала: "Це не просто історія про бій із демонами. Це історія про те, як мистецтво стає формою опору".
До того ж учасниці Huntr/x не є стереотипними супергероїнями; ці персонажки, хоча й вбивають вночі демонів та "мають охороняти золотий хонмун", стикаються з такими самими проблеми й переживаннями, як і більшість людей цієї планети: самоприйняття, втрата, тиск слави, потреба бути почутими. Це зробило мультфільм близьким для глядачів у всьому світі, зокрема молодої аудиторії, яка впізнає в героїнях власні сумніви та страхи.
Як зазначає режисерка, у центрі сюжету стоїть жіноча солідарність. Музика тут постає не просто фоном, а магічною зброєю проти "темряви" — як зовнішніх демонів, так і внутрішніх конфліктів. Це перетворило "Кейпоп-мисливиць" на глибоке соціальне висловлювання, яке резонує з цінностями сучасного покоління.
Ще однією з причин стала здатність фільму вийти за межі екрана. Huntr/x отримали реальні обличчя — Одрі Нуна, Ejae та Рей Амі (співочі голоси Міри, Румі та Зої відповідно). Дівчата виконували пісні з мультфільму наживо на The Tonight Show та під час параду Macy’s. Світ сприйняв вигаданий гурт як справжній.
А пісні, яка звучать у мультфільмі, зачепили не тільки кейпоп-фанатів, а й тих глядачів, які до цього не цікавилися корейською культурою. Саундтрек, створений командою найвідоміших продюсерів кейпопу — Ejae, Teddy Park, Jenna Andrews, Vince, Kush, Ido, — не просто імітував жанр, а повністю відповідав його стандартам.
Завдяки простій структурі та піднесеному тексту Golden, центральна пісня фільму, стала вірусною в соцмережах. Це допомогло їй очолити Billboard Hot 100, і чарт Spotify Global. Як зазначили аналітики з Luminate, "це ілюструє нову трансмедійну екосистему, де відеоконтент може мати більший вплив на музику, ніж традиційні промокампанії".
Цікаво, що Netflix майже не інвестував у маркетинг. Як згадував один із редакторів Rolling Stone Korea, "усе відбулося через сарафанне радіо". Саме органічність популярності зробила фільм символом нового типу глобальної культури — де успіх народжується не завдяки корпораціям, а завдяки ком’юніті. За даними компанії Pulsar, кількість згадок про вигадані гурти з мультфільму в соцмережах перевищила пости про Леді Ґаґу, Еда Ширана і Біллі Айліш.
Зрештою, варто визнати, що мультфільм "Кейпоп-мисливиці на демонів" не копіював чужий успіх, не намагався вписатися в установлені рамки, а створював власну історію, додаючи до неї традиції та вірусну здатність кейпоп-пісень глибоко засідати в голові. Він дав глядачам те, чого вони потребували: якісну музику, щирих героїв та відчуття причетності до великої спільноти.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
