Ляльки-мотанки сьогодні часто називають одним із символів української культури — їх дарують військовим, використовують у ритуалах, на майстерках, у медіа та навіть у попкультурі. Цьогоріч на "Дитячому Євробаченні" Україну представлятиме Софія Нерсесян із піснею "Мотанка", що звертається до цього образу.
Однак етнологи зазначають: сучасне уявлення про мотанку значно відрізняється від автентичних народних ляльок. Суспільне Культура розповідає, як виникла популярна легенда про мотанку, чому дослідники її критикують і як сприймати цю ляльку сьогодні.
Що таке мотанка: поширене пояснення
У сучасній культурі слово "мотанка" пов'язують зі способом створення ляльки — її нібито не шили, а саме мотали: намотували тканину, нитки чи клапті одягу. Відсутність голки пояснюють настановою "не поранити долю", а сам процес мотання — як безперервний рух енергії.
Цей підхід став основою популярного уявлення про мотанку як оберіг: з визначеним значенням кольорів, набором "типів" (берегиня, крупеничка, нерозлучники тощо) та глибинною символікою.

Науковий погляд: чого в традиції не було
Етнологиня Марія Куряча у коментарі Суспільне Культура наголошує, що традиційна українська лялька виконувала передусім ігрову функцію, а не оберегову: "Функція ляльки — ігрова, а не магічна (чим є оберіг)".
Вона також звертає увагу, що техніка створення народної ляльки була простою через побутові умови, а не через сакральні заборони: "Голки і ножиці переважно не використовували для виготовлення ляльки, бо її робили з підручних матеріалів за кілька хвилин. Голка і ножиці могли бути одними в домі, і їх використовували за більшої потреби".

Куряча підкреслює: слово "мотанка" — сучасне й не засвідчене етнографічними джерелами.
"Не існує жодного джерела, наукової публікації чи роботи, де б до народної ляльки використовували слово «мотанка». Не існує жодного словника, лінгвістичного чи етимологічного аналізу походження слова від «мотати»", — каже етнологиня.
Тому "традиція мотанок", яку часто описують у соцмережах, переважно є сучасною реконструкцією.
Звідки взялася сучасна легенда про мотанку
Популярності мотанка набула в 1990-х, коли суспільство шукало нові культурні символи. За словами Курячої, саме тоді сформувався сучасний образ ляльки, який поєднав уривки знань про народні іграшки з новими магічними інтерпретаціями:
"Сучасний образ мотанки сконструйований на основі інформації про народні ляльки, трохи магічного флеру сакральності та сучасної назви «мотанка». Ця сконструйована легенда вже є сучасним фольклором і працює по-своєму".
Цей образ став частиною міського фольклору: зрозумілим, привабливим, символічним. Саме тому мотанку так легко використовують у громадських ініціативах, волонтерстві та мистецьких проєктах — вона стала емоційним образом, який кожен та кожна трактує по-своєму.

Сучасні мотанки
Сучасна мотанка стала не лише декоративним символом, а й частиною суспільної стійкості, пам'яті та взаємної підтримки.
- У Тернополі представили понад 50 мотанок у національному одязі різних регіонів України — роботи восьми майстринь. Майстриня Тетяна Яциковська, яка створює мотанки понад два роки, відтворює давні борщівські сорочки й переносить їхні елементи на ляльок. "Перш ніж мотати ляльку, я підбираю вишивку, вишиваю… Це дуже маленький хрестик, у нього я вклала багато роботи і часу".
- У Вінниці жінки, які втратили рідних на війні, виготовляють мотанки для українських військових.
- У Миколаєві діти та мешканці громад створили понад 130 мотанок, які передали військовим. Вони також додали листи та побажання миру.
- Освітяни Херсона збирають колекцію мотанок, серед яких ляльки, що пережили окупацію.
- Хмельничанка Леся Дацькова створює патріотичні мотанки та проводить майстеркласи, збираючи кошти для ЗСУ.
Чи є загроза у популяризації вигаданої традиції
Куряча застерігає: головний ризик — підміна понять, коли вигадка сприймається як давня традиція.
"Ризики хіба в тому, що ми підміняємо поняття… Багато людей не можуть зрозуміти, як правильно працювати з джерелами і чому це підміна понять".
Втім, за словами дослідниці, боротися з образом мотанки як оберега неможливо й не завжди потрібно: "Головне не те, чим він не був колись, а чим він є тепер… Я вважаю, що більше її заперечуючи, ми насправді більше надаємо їй суб’єктності".
Сучасна мотанка вже стала частиною культури — хай і нової. Тож її варто сприймати як феномен сучасності.
Сьогодні мотанка — це радше символ ніжності, підтримки й пам'яті, а не точне відтворення давньої традиції. Не автентичний архаїчний оберіг, а сучасна народна легенда, яка допомагає людям виразити емоції — особливо під час війни.
Якщо розглядати мотанку саме так, без претензій на "тисячолітню традицію", вона залишається цінною частиною культури.
Як зробити ляльку-мотанку
Попри те, що образ мотанки є сучасним, її виготовлення — доступний і медитативний процес. Для нього не потрібні голки чи складні інструменти — достатньо шматочків тканини та ниток.

Вам знадобляться:
- клаптики натуральної тканини або старого одягу (переважно льон чи бавовна);
- нитка (обирайте колір відповідно до того, який сенс вкладаєте в ляльку);
- наповнювач (може бути зерно, трава або вата);
- стрічки, шматочки вишиванки для оздоблення.
Інструкція з виготовлення ляльки-мотанки
- Скрутіть основу
Зробіть валик із тканини — це буде тулуб ляльки. Наповніть його зерном або травою, якщо хочете надати мотанці значення оберега для дому чи врожаю.
- Сформуйте голову
Обмотайте верхівку білою тканиною, шар за шаром, утворюючи голову. Зафіксуйте ниткою.
- Зробіть руки
Окремо скрутіть тонкий рулон тканини для рук, вставте під голову та зафіксуйте ниткою на рівні плечей.
- Обмотайте хрестом
Якщо робите оберіг, замотайте ниткою хрест на обличчі.
- Одягніть ляльку
Додайте спідницю, фартух, крайку, стрічки або елементи вишивки. Кожен елемент і колір може мати символічне значення — підбирайте їх відповідно до побажання чи нагоди.
Важливо пам'ятати: цей спосіб не є реконструкцією давніх обрядових практик, а радше творенням сучасного символу, який майстер чи майстриня наповнює власним змістом.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]