З 30 січня 2024 року в законодавстві України щодо спадкового права набули чинності кілька змін, — розповідає Суспільному Крим юрист ГО "Крим SOS" Віктор Вуйка. Зокрема, щодо місця і термінів відкриття спадкової справи. Що змінилося і як успадкувати майно, що перебуває на тимчасово окупованих територіях, юрист роз’яснив покроково.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Раніше, каже Віктор Вуйка, Цивільний кодекс встановлював такі правила: спадкову справу відкривали за місцем першого звернення до нотаріуса. Тобто, незалежно від місця перебування майна спадкодавця і його проживання.
“Особа вирішила подати там, де їй зручно, і там заводиться спадкова справа, там нотаріус її реєструє в спадковому реєстрі. Тобто якщо місцем проживання спадкодавця було місто Маріуполь, то спадкоємець, рятуючись від війни переїхав в Одесу, і от в Одесу звернувся до нотаріуса, нотаріус відкрив спадкову справу і інші спадкоємці так само вимушені їхати в Одесу”, — пояснює Віктор Вуйка.
Щодо термінів відкриття спадщини, каже юрист, раніше після смерті людини у спадкоємця було 6 місяців, а на початку повномасштабної війни цей термін продовжили до 10 місяців. Однак, з 30 січня 2024 року почали діяти нові правила оформлення спадщини. Вони стосують і термінів, і місця спадкування.
“30 січня набули чинності два закони. Щодо місця спадкування — тепер спадщина відкривається за місцем проживання спадкодавця, а якщо вона невідома, то за місцем знаходження його майна. Тобто, якщо людина помирає у Харкові, але в неї є майно в Києві та Одесі, спадкова справа оформляється у нотаріуса в Харкові,” — пояснює Віктор Вуйка. — “Але є маленький нюанс: якщо людина на момент смерті проживала на території, де ведуться бойові дії, або ця територія тимчасово окупована, то спадкоємці мають право звернутися до будь-якого нотаріуса на підконтрольній території, і оформити спадщину, незалежно від його останнього місця проживання”.
Ці нововведення стосуються, зокрема, спадкоємців майна в окупованому Криму. Щодо терміну оформлення спадщини, то він наразі становить шість місяців. Однак є уточнення, — каже юрист:
“Якщо особа померла під час воєнного стану і державна реєстрація проведена пізніше ніж через місяць після смерті, то строки спадкування обчислюються не з моменту фактичної смерті, а з моменту державної реєстрації смерті. Тобто, щоб зареєструвати смерть, треба виїхати на підконтрольну територію”.
За словами Віктора Вуйка, це, як правило, робиться в судовому порядку.
“Тобто один зі спадкоємців виїжджає на підконтрольну територію, звертається з заявою до суду про встановлення факту смерті, отримує рішення суду, яке підлягає негайному виконанню, далі звертається до РАЦСу, а потім до нотаріуса. Це позитивне законодавче нововедення” — пояснює юрист. — “Раніше після того, як спливав шестимісячний термін від смерті спадкодавця, треба було звертатися до суду щодо надання додаткового строку для прийняття спадщини. Враховуючи нашу судову завантаженість, такі справи могли слухатися півроку і більше”.
До громадської організації “Крим SOS”, каже Віктор Вуйка, як правило, люди звертаються дистанційно з заявою і документами про смерть, виданими на окупованій території. Далі юристи в судовому порядку встановлюють факт смерті спадкодавця і йдуть з рішенням суду до відділу РАЦСу для оформлення свідоцтва про смерть українського зразка. Потім спадкоємець має особисто подати заяву про прийняття спадщини, бо за довіреністю такі заяви не приймають.
Подати заяву, пояснює юрист “Крим SOS”, спадкоємець може:
- Особисто в офісі українського нотаріуса або ж надіслати поштою на адресу нотаріуса. У такому випадку справжність підпису спадкоємця на заяві має бути нотаріально засвідченою.
- Звернутися до іноземного нотаріуса. Такі нотаріуси, наприклад, є у Польщі, Німеччині, Великій Британії. В такому випадку на заяві справжність підпису спадкоємця має бути засвідчена іноземним нотаріусом та проставленим апостилем або проходженням процедури консульської легалізації.
- Звернутися за допомогою до українського консула. Він уповноважений засвідчити заяву про прийняття спадщини, яка потім передається за належністю до України.
Віктор Вуйка каже, ще до повномасштабної війни, з 2014 року, при оформленні спадщини в окупованому Криму проблемою була відсутність документів на майно.
“Інколи оригіналів правовстановлюючих документів у людини може взагалі не бути. Особливо якщо майно оформлювали наприкінці 90-х, початку 2000-х років. Тоді були проблеми з державним реєстром”, — пояснює юрист. — “Якщо немає повного переліку правовстановлюючих документів, єдина дорога — в суд. Є такий позов про визнання права власності в порядку спадкування”.
Може виникати й інша ситуація, коли спадкодавець проживає на підконтрольній Україні території, а спадкоємець на ТОТ — пояснює експерт.
“Був дзвінок, що людина проживає на лівобережжі Херсонської області і, відповідно, як вона може опинитися в Києві і особисто написати заяву, або навіть відправити її поштою? Об'єктивно на окупованій території це неможливо зробити”, — розповідає юрист. — “Як правило, перебування спадкоємця на окупованій території і пропуск шестимісячного строку у зв'язку з цим, в суді визнається поважною причиною”.
А от перебування спадкоємців за кордоном поважною причиною в українських судах не вважають, — додає Віктор Вуйка.
“Якщо особа звертається до суду і в якості поважної причини наводить, що він тривалий час під час війни проживав у Німеччині і не міг звернутися до нотаріуса, то це, на жаль, в судах не працює. І це дуже усталена судова практика, яку ми своїм клієнтам проговорюємо, щоб вони, якщо шестимісячний строк не закінчився, поквапилися хоча б звернутися до консула або іноземного нотаріуса”, — розповідає юрист.
За словами Віктора Вуйка, люди, які успадковують майно на окупованих територіях, по суті, оформлюють успадкування двічі: на підконтрольній Україні території та на ТОТ.
“Люди, знаючи, що можуть втратити своє майно, звичайно звертаються на окупованій території до тих нотаріусів, але це не визнається українським законодавством. Тобто в нас відбувається подвійна процедура спадкування. Що буде зі “свідоцтвами про право на спадщину”, отриманими на окупованій території? Вони не визнаються у нас і навіть серед аналітиків я не бачив якогось реінтеграційного підходу, що з такими документами робити. Наше законодавство мовчить з цього приводу”, — резюмує експерт.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp та Facebook
