20 лютого – офіційна дата початку окупації Криму. Її закріпила Верховна Рада у вересні 2015-го року. За основу взяли перші зафіксовані випадки порушення Збройними силами РФ порядку перетину кордону України в районі Керченської протоки та використання підрозділів ЗС Російської Федерації, розташованих в Криму.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Суспільне Крим поспілкувалося з політиками та військовими, і розповідає як вони згадують перші дні російської агресії проти України.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров згадує, що в ніч з 19 на 20 лютого 2014 року були найкривавіші події на Майдані Незалежності в Києві.
І перемагала через таку велику кров людську Революція Гідності і Україна виходила на такий широкий шлях до європейського розвитку. І 20 лютого Константінов, тодішній голова ВР, перебуваючи в Москві, заявив ЗМІ про те, що, якщо в Києві перемагатиме фашистський режим, то Крим буде ставити питання щодо відокремлення від України. Ввечері 20 лютого мені стало відомо, що вони вже готують на 21 лютого позачергову сесію. Тобто, тут в Києві перемагає Революція Гідності, Янукович десь вже побіг. Була перша спроба прийняти рішення щодо звернення до Росії, щоб вона втрутилася і ввела війська на півострів. Таке рішення готувалося на 21 лютого.

Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар розповіла, як відбувався мітинг у Сімферополі.
Я була на цьому мітингу і я чітко пам’ятаю, що саме ми відчували. Ми з групою журналістів їхали в Кєзлєв, в Євпаторію, і повернулись саме на цей мітинг, тобто ми не доїхали до Євпаторії, повернулись до Сімферопроля і приєднались до цього мітинга. В мене було враження, що я потрапила на кримськотатарське весілля, тому що побачила всіх своїх родичів, всіх своїх знайомих, Тобто, це, можливо, гіпертрофовано, але всіх чоловіків, кого я знала. Таке було враження, що вони всі були там. І дійсно відчуття, коли ми заблокували підступи до парламенту, ви знаєте, тоді кримські депутати "лялькові" готувалися проголосувати такі червоно-килимкові рішення, які би легітимізували присутність Путіна в Криму, але того не відбулося. І це дуже важливо, тому що Росія не змогла реалізувати м’який сценарій. Сценарій, який вона початково хотіла реалізувати, що, бачите, народ Криму через своїх депутатів волевиявив своє якби бачення і вони вже 27 лютого, о 4-5 годині ранку, були змушені йти до силового захоплення.

Заступник командира 1-ї бригади надводних кораблів Олександр Гончаров пригадав, як залишився заблокованим на кораблі "Тернопіль" в Севастопольській бухті.
Штаб бригади розташовувався на кораблі управління “Славутич”. Це в іншому місці, в Севастопольській бухті на Північній стороні. Почалися, свого роду гойдалки. (Дали — ред.) команду, щоб кораблям готуватися до виходу в море, з можливим переходом в Одесу. Кораблі, ми поряд стояли, рядом з нами корвет “Тернопіль” і корабель управління “Славутич”, почали відшвартування, почали зйомку, ми майже витягнулися на якорях, залишилось підняти і потихеньку виходити з бухти, коли наступною командою, яка надійшла, це зупинити зйомку і чекати подальших розпоряджень. Кораблі, скажем так, застигли посеред бухти. Десь ми чекали може 20-30 хвилин. Потім наступна команда - прив’язуватися знову до причальної стінки. Потім, що все-таки виходимо, потім знову, що не виходимо. Буквально через деякий час впоперек носу нашого корабля “Тернополь” підійшли російські кораблі забезпечення та один корабель розмагнічування. Так ми і залишились.
Морський піхотинець з 1-го окремого батальйону морської піхоти (м. Феодосія) Олексій Литвиненко розповів, що на початку збройної окупації Криму Росією не вірив, що в цивілізованому світі можливі такі події та сподівався, що все вирішиться нормально.
Нам постійно казали, що ми єдина військова частина, яка лишилась ще, яка ще не здалась росіянам. У нас територія військової частини межує зі стадіоном цивільним і вони на паркан цього стадіону закидали колонки, просто вмикали нам все, що завгодно, якісь там промови Путіна, озвучували перелік документів для отримання паспорта РФ, ще щось. Постійно крутили якийсь ідіотизм. В той момент ще всі вірили в те, що є якийсь закон в світі, є якісь норми, можливо, міжнародного права, і що все не може просто так відбуватись. Тому всі дивились на це і сподівались, що все якось вирішиться нормально, тому що в цивілізованому світі так не має відбуватись.
Перший заступник командира, начальник штабу 10-ї Сакської морської авіаційної бригади Микола Литвиненко зазначив, що 3 березня зранку в.о. командири поставив завдання провести випробування двигунів на всій справній авіаційній техніці і бути готовими до негайного зльоту за командою.
Після того, як ми побачили, яким чином розвиваються події у наших сусідів, на аеродромі “Бельбек”, стало зрозуміло 1-го березня, що необхідно зробити так, щоб наше основне озброєння, тобто наші літаки і вертольоти не дістались тим силам, які все більш прибували на територію АРК... Звичайно, цю інформацію знало дуже обмежене коло осіб, навіть льотчики, які перебували на борту цих літальних апаратів, вони були без речей. Тобто, ні сім’ї, ніхто нічого не знав. Тому о 10:30 була дана команда на зльот всім повітряним суднам, які були справні. Вони це виконали одночасно, всі вертольоти злітали без вирулювання на злітно-посадкову смугу, прямо з місць їхніх стоянок, літаки злітали один за одним. Від початку запуску до зльоту останнього літального апарату пройшло близько 18 хвилин. Тому після прибуття підрозділів РФ, вся авіаційна техніка вже була в повітрі, на малій висоті вони вийшли в море і виконали на гранично малій висоті перебазування на материкову частину (України — ред.). 4 чотири літака і 5 вертольотів.

Рефат Чубаров, згадуючи події так званої "Кримської весни", заявив, що організаторами була ФСБ.
Це я кажу з впевненістю, бо ми були очевидцями й учасниками багатьох подій, щоб протистояти тим процесам, які відбувалися. Але в Криму дійсно було багато провідників цієї російської агресивної політики і Аксьонов був одним з них. Розглядалися різні варіанти на посаду гауляйтера Криму і на перших етапах Аксьонов там взагалі не розглядався. Але психологи ФСБ дуже чітко сформували для себе психологічний портрет Аксьонова і в якійсь мірі вони не помилилися, бо це людина абсолютно безпринципова, піддатлива до вказівок і вже 10 років він на цій посаді влаштовує Москву.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram та у Facebook