Україна готує кадри, які працюватимуть на деокупованих у подальшому територіях, на яких буде потрібен свіжий погляд. Для цього запровадили дві магістерські програми: "Постконфліктне врядування" та "Урядування на повоєнних територіях".
Як готують кадровий резерв для ДОТ та хто найбільше буде потрібен розповіли Суспільне Крим освітяни, у Представництві президента України в АРК та Національному агентстві України з питань державної служби.
У 2023 році Представництво президента України в АРК разом з національним університетом імені Тараса Шевченка розробили дві магістерські програми: "Постконфліктне врядування" та "Урядування на повоєнних територіях". Остання розрахована вже на чинних держслужбовців, які навчаються виключно на заочному відділенні.
Директорка інституту публічного управління та держслужби університету Лариса Комаха зазначила, що цього року вступники були і на бюджетні, і на комерційні місця.
"Вони (студенти магістерських програм — ред.), до речі, дуже свідомі, і слід також зазначити, що за попередньою освітою — це і юристи, це політологи, це комп’ютерщики-IT-технології, це економісти. Тобто вони мають попередню дуже хорошу освіту і здобувши додаткову освіту за цією освітньою програмою управління деокупованими територіями, в подальшому це дає їм дуже хороший потенціал для того, щоб там подалі працювати", — пояснила Комаха.
Зокрема, студент магістерської програми КНУ імені Тараса Шевченка, волинянин Вадим Радчук починає навчання на другому семестрі нової для України магістерської програми "Постконфліктне врядування". Бакалавра отримав там же на історичному факультеті. Дізнавшись про те, що Київ готує кадри, які працюватимуть на деокупованих територіях, зрозумів, що Україні потрібен свіжий погляд. Цьогорічну практику хоче пройти в Херсоні, а після звільнення Криму мріє поїхати працювати туди.
"Я розумію прекрасно те, що може бути просто елементарний опір зі сторони місцевого населення, який скаже: "Ну яке ти маєш відношення до Криму?! Ти там ніколи не був, ти не звідси і яке ти маєш право тут нами розпоряджатися", — сказав він.
За словами студента, невирішених проблем після деокупації ТОТ буде надзвичайно багато, особливо у соціальній сфері.
"Нам потрібно буде ці території і, в тому числі Крим, спочатку підігнати під загальноукраїнський розвиток, а потім і в загальноєвропейський. Дуже цікавим для мене була би сторона національно-патріотичного виховання дітей на тих територіях. Вони під окупацією були надзвичайно довго, це виросло фактично нове покоління", — наголосив волинянин.
До кадрового резерву деокупованих територій можуть запропонувати свою кандидатуру усі охочі, але потрібно мати відповідну освіту та досвід роботи. Для цього слід подати анкету. До резерву зарахували вже понад дві тисячі людей. Більшість виявили бажання працювати у Криму.
"Подається більше адміністративне керівництво чи, відповідно, контроль, тобто контролююча функція, "антикор", внутрішній контроль. В той же час, свідчення того, що керівники апаратів військових адміністрацій наголошують на тому, що їм потрібні бухгалтери, їм потрібні ІТ-фахівці, мобісти, ті, хто будуть відповідати за мобілізаційну роботу, ну і, відповідно, потрібні ті напрями, як соціальний захист, цивільний захист", — перелічила голова Національного агентства України з питань державної служби Наталія Алюшина.
Заступниця постійної представниці президента в АРК Ольга Куришко наголосила, що підготовка кадрового резерву — це частина загальної стратегії відновлення влади у Криму. З огляду на тривалу окупацію півострова, підходи до навчання майбутніх фахівців є особливими.
"Робота на деокупованих територіях, вона сенситивна, вона складна, вона пов’язана з безпековими ризиками, із питаннями комунікації з місцевим населенням. Наприклад, мешканець Івано-Франківської області має кваліфікації, має бажання, він хоче поїхати працювати в Крим. Але Крим після 10 років окупації і пропаганди, це трохи інший Крим, ніж навіть у 2014 році. Тому варто працювати і навчати цих людей", — сказала Куришко.
За словами викладачів університету, майбутніх фахівців на звільнених територіях готують не теоретики, а практики, щоб випускники одразу після деокупації були готовими до будь-яких викликів.
Водночас завідувачка кафедри Інституту публічного управління та державної служби КНУ імені Тараса Шевченка Вікторія Колтун зауважила, що найбільш кваліфіковані фахівці університету забезпечують викладання дисципліни, яка другою йде серед переліку нормативних — "Історія і культура кримських татар" для зрозуміння контексту середовища, в якому опиняться.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram та у Facebook
