На даний момент Україна є одним із лідерів по чорному ринку "чорної археології". Культурні пам'ятки грабуються та продаються на аукціонах приватним колекціонерам, а потім вивозяться за кордон. Вже майже два роки неможливо проводити дослідження багатьох пам'яток через повномасштабну війну. Але є спосіб, який допоможе фіксувати їхні викрадення у місцях ведення бойових дій.
Про це повідомив науковий співробітник Інституту археології НАН України Вʼячеслав Баранов в етері "Кримського питання".
"На превеликий жаль, мабуть, зараз Україна є одним із лідерів по чорному ринку "чорної археології", тобто тих речей, що грабуються, продають через аукціони та вивозять за кордон дуже часто. Це одна з таких дуже проблем і для науковців, і для тих людей, які цікавляться культурою, історією. Кожен рік ми втрачаємо великі обсяги своєї історії, пам'ятки руйнуються, речі витягуються з цих пам'яток та продаються до приватних колекціонерів, які дуже часто вивозять їх за кордон, оскільки там можна їх продати набагато дорожче, ніж вони були куплені в Україні. Це одна з проблем, мабуть, дуже серйозних", — розповів Баранов.
За його словами, 2023 рік є першим, коли ці проблеми почали вирішувати: арештовуються вкрадені колекції та повертаються в Україну, а також арештовують грабіжників пам'ятків археології. Співробітник Інституту археології сподівається, що це не припиниться в майбутньому.
Крім того, з початку повномасштабного російського вторгнення фактів крадіжок культурних цінностей в Україні стало менше. Але потім почали знову активно грабувати, навіть більше, ніж до цього, оскільки країна втратила можливість проводити дослідження багатьох пам'яток, зокрема на окупованій частині півдня.
Баранов зауважив, що внаслідок військових дій руйнується велика кількість культурних пам'яток країни. Частина з них була зруйнована у результаті підриву окупантами греблі Каховської ГЕС. Але зафіксувати конкретну кількість Україна не може, адже у цих регіонах тривають бойові дії.
Також в Україні дуже мало археологів — близько 500, тоді як в Польщі, наприклад, їх близько 5 тисяч. З початку повномасштабної війни жінки-археологи виїхали за кордон, а деякі чоловіки цієї професії воюють на фронті.
Експерт запропонував вихід з цієї ситуації — створення окремого військового підрозділу, який би складався з археологів, як це відбулось в багатьох країнах НАТО. Вони би фіксували факт викрадення культурних пам'яток у місцях ведення бойових дій.
"Але поки що такий підрозділ у нас не створений. Я не впевнений, що він буде створений найближчим часом", — зазначив Баранов.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, Viber та у Facebook
