Верховний суд Росії визнав український рух спротиву «Жовта стрічка» «екстремістською організацією» та заборонив його діяльність на території РФ. Рішення ухвалили за позовом Генеральної прокуратури Росії. Судове засідання відбулося в закритому режимі 12 листопада. Рух діє на окупованих територіях, зокрема, у Криму.
Про це повідомляє окупаційне видання «Вєсти Крым». Рух «Жовта стрічка» цієї інформації не коментував.
Визнання Росією руху екстремістською організацією може призвести до масштабніших переслідувань українців на окупованих територіях, зокрема під загрозою можуть опинитися не лише активісти, а й люди, які підтримують звичайні контакти з Україною.
Про це в коментарі Суспільне Крим розповіла правозахисниця голова «Кримської правозахисної групи» Ольга Скрипник.
Що зміниться після рішення Росії
Російські силовики отримали додатковий інструмент для кримінального переслідування людей, яких підозрюють у причетності до «Жовтої стрічки», каже Скрипник.
За статтею 282.2 Кримінального кодексу РФ передбачене покарання від шести до десяти років позбавлення волі за організацію діяльності «екстремістської організації» та від двох до шести років — за участь у її діяльності. Водночас ФСБ може додатково інкримінувати «державну зраду».
«За статтею про «державну зраду» передбачене мінімальне покарання від 12 років позбавлення волі. Що стосується «екстремістської організації», то тут вироки можуть бути, навпаки, меншими — від шести до десяти років або навіть від двох до шести років», — пояснила правозахисниця.
За словами Скрипник, у Криму вже є практика переслідування за цією статтею. Зокрема, Свідкам Єгови (організацію у РФ визнали екстремістською), часто призначали шість років колонії загального режиму.
«Попередня практика, яка була в Криму, зокрема щодо Свідків Єгови, — це вироки по шість років колонії загального режиму. Але якою буде практика, ми розуміємо, що зазвичай суд підтримує будь-які звинувачення, які висуває ФСБ», — зазначила правозахисниця.
Ще один ризик, за словами Скрипник, — масштабніші переслідування без доведення фактичної участі людини в русі.
«ФСБ не доводить того, чи справді людина брала участь у «Жовтій стрічці». Тому те, що вони визнали рух екстремістською організацією, мені здається, ще більше дозволяє необґрунтовано і масовіше переслідувати людей. Так, можливо, вироки будуть меншими, але можливостей для переслідування стане ще більше», — пояснила Скрипник.
Хто опиниться під загрозою
Насамперед переслідування можуть торкнутися українських активістів, людей, які публічно виступають проти окупації, поширюють листівки або беруть участь у ненасильницькому спротиві.
«Я думаю, що насамперед це торкнеться українських активістів, тих, хто публічно висловлював свою незгоду з окупацією, тих, хто брав участь у різних формах навіть ненасильницького спротиву. Наприклад, це можуть бути листівки, повідомлення тощо», — розповіла правозахисниця.
За її словами, підставою для звинувачень можуть стати навіть звичайні цивільні контакти з Україною, не пов'язані зі спецслужбами чи рухами спротиву.
Як переслідували ймовірних учасників «Жовтої стрічки» раніше
Раніше людей, яких ФСБ пов'язувала з «Жовтою стрічкою», переслідували за статтями про «державну зраду», «шпигунство» та «конфіденційну співпрацю з іноземною державою».
У Криму, за словами Скрипник, Ксенію Свєтлішину спочатку засудили за «конфіденційну співпрацю з іноземною державою», а згодом додали обвинувачення в «державній зраді» та збільшили строк покарання.
Справи за статтями про «державну зраду», «шпигунство» та «диверсію» часто розглядають у закритому режимі. Через це складно встановити, скількох людей переслідують саме за ймовірні зв'язки з «Жовтою стрічкою», пояснила правозахисниця.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
Оберіть Суспільне Крим в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах.
