Анастасія Ягіліна — донька кримського ювеліра Сергія Дячука, якого російські силовики затримали в окупованому Криму та звинувачують у «державній зраді».
Чоловік понад півтора року залишався фактично без зв'язку із зовнішнім світом, а його рідні не могли отримати інформацію про місце перебування. Про історію родини та справу батька Анастасія розповіла Суспільне Крим.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Сергій Дячук родом із Волині, з міста Рожище. Згодом разом із батьками переїхав до Коктебеля, де познайомився з майбутньою дружиною. У 1992 році в них народилася донька Анастасія. За її словами, на батька завжди можна було покластися.
«Я могла в будь-який момент зателефонувати, сказати: "Мене ображають, маму ображають". І він прийде, навіть розбиратись не буде, він спочатку покарає того, хто нас образив. Потім вже вдома, якщо треба, і нам по шиї дасть», — розповіла Анастасія.
Згодом сім'я переїхала до Дніпра. Там народився молодший брат Анастасії.
«Я коли приїхала, ніколи не бачила снігу, і вони мене закинули прямо обличчям в замет», — згадує дівчина.
Вона з мамою і братом залишилися жити там, а Сергій повернувся до Криму, у Бахчисарайський район. Там він займався господарством, вирощував фрукти.
«Він все побудував своїми руками. Йому мій молодший брат допомагав, приїжджав, але то не була якась бригада людей. Це було все своїми руками», — розповіла донька.
Окрім господарства, Сергій Дячук займався ювелірством. Анастасія каже, що батько виготовляв прикраси, зокрема й для членів родини.
«Я не знаю ювеліра, який би, напевне, міг зробити щось крутіше, ніж мій батько. Може просто тому, що він мій батько», — зазначила вона.
На її весілля батько також виготовив обручку.
«Це обручка мого чоловіка. Я свою, на жаль, загубила. Це срібло, у яке впаяні золоті пластини, це не просто напилення. Такі прикраси зроблять тільки одиниці», — розповіла вона.
14 листопада 2024 року до Сергія Дячука прийшли російські силовики з обшуком, чоловіка затримали. За словами доньки, йому висунули звинувачення у «державній зраді» та «співпраці з СБУ», а також заявили, що під час обшуку «знайшли боєприпаси».
«275 стаття — зрада. Зрада, співробітництво з СБУ і, мовляв, якісь там патрони в нього знайшли. Сказали, готувати його на етап, одягати та взувати. Я вірю, що нічого не докажуть, бо там нічого і нема. І не може бути. Тримають під вартою», — розповіла Анастасія.
До травня 2026 року Сергій Дячук перебував у статусі інкомунікадо. Рідні не знали, де він і що з ним відбувається.
«Ми звертались майже всюди. Було вісім інстанцій, куди ми звернулись, це тільки за перший раз. І всі вісім інстанцій казали, що такого не затримували, по такій статті не проходив, такого не знаємо, в полі зору такого немає, не заарештовували. До побачення», — згадує Анастасія.
У травні вона отримала листа, з якого дізналася, що її батько перебуває у СІЗО №2 Сімферополя. Наразі зв'язок із ним родина підтримує лише через адвокатів. За словами Анастасії, судове засідання у справі Сергія Дячука має відбутися у жовтні. Але вона сподівається, що батька можуть обміняти.
«Моя мрія особиста — це щоб він повернувся. Я мрію про те, що сяду і поїду на той автобус, який його привезе сюди, і буду його зустрічати», — додала донька Сергія Дячука.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
Оберіть Суспільне Крим в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах.
