4 березня 2022 року Росія запровадила відповідальність за статтею про "дискредитаціюадміністративна стаття (первинне порушення) — 20.3.3 КоАП РФ, за повторне порушення стаття 280.3 КК РФ російської армії" — адміністративну та кримінальну. Юристи та експерти Регіонального центру прав людини провели дослідження "Лояльність під примусом", в якому зʼясували, чому і як Росія бореться з спротивом цивільного населення в Криму, позбавляючи людей свободи вираження поглядів та права на справедливий суд.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
На його презентації побувала кореспондентка Суспільне Крим.
Співавторка звіту Ксенія Корнієнко розповіла, що у російському законодавстві фактично взагалі немає самого поняття "дискредитація" — воно не тлумачиться ні в судовій, ні в законодавчій практиці, а отже дає можливість окупантам вільно трактувати будь-які дії людини за цим звинуваченням.
"Російська Федерація ухвалила цю статтю 4 березня 2022 року, тобто через буквально 10 днів після повномасштабного вторгнення і прагнула не захистити честь своєї армії, а насправді встановити контроль над суспільством. Ми провели комплексне дослідження безпосередньо судової практики, дослідили 1529 рішень окупаційних судів Криму. Найбільш шокуючим таким рішенням окупаційного суду, на мою думку, було, коли літню жінку, яка продавала постільну білизну на ринку, притягнули до відповідальності за те, що вона продавала цю білизну жовтого і синього кольорів. (...) Російська Федерація трактує дискредитацію не лише як якісь певні висловлювання, які дійсно критикують російську владу чи російські збройні сили, а вона може підвести туди буквально будь-які прояви патріотизму і навіть ті дії, які безпосередньо не мали на меті дискредитувати окупаційну армію", — каже експертка.
Автори дослідження відзначили, що на територїі Криму Росія особливо ретельно слідкує за поведінкою людей в інтернеті. Для цього у правоохоронних окупаційних органах діють спеціальні структури. Близько 80% справ про "дискредитацію" були ініційовані саме правоохоронними органами, кажуть дослідники.
"Саме на території Криму ми бачимо, що це законодавство про дискредитацію застосовується в більш репресивній манері. І свідченням цього є тотальна система контролю і стеженням за суспільним життям. Це стосується активності в інтернеті — правоохоронні органи здійснюють моніторинг соцмереж, різних постів, публікацій фотографій, навіть лайків, коментарів під чужими публікаціями і безпосередньо знаходять докази так званої дискредитації саме в онлайн активності. Безпосередньо в підрозділах поліції, підрозділах ФСБ існують окремі відділи, завданням яких є безпосередній моніторинг соцмереж", — розповідає Ксенія Корнієнко.
Найбільше незаконних вироків за статтею про "дискредитацію армії РФ" виніс міський суд Армянська — третину від усіх на півострові.
"Показовим є приклад Армянського міського суду. Це взагалі суд рекордсмен. Він ухвалив близько 500 рішень про дискредитацію. Тобто фактично третину всіх рішень було ухвалено саме цим судом. І в цьому суді показник виявлення так званих правопорушень правоохоронними органами сягає 98%. Тобто ми бачимо, що звернення стосовно дискредитації не є якимись випадковими, не систематичними, а вони ініціюються безпосередньо самою державою напряму", — додає співавторка звіту.
Володимир Вязовцев, юрист Регіонального центру прав людини, співавтор звіту зазначив, що з юридичної точки зору, у цих справах окупанти порушують чи не усі права мешканців Криму на справедливий суд та сам принцип незворотності закону.нормативно-правові акти поширюють свою дію лише на ті відносини, які виникли після набрання ними чинності. Це є важливою конституційною гарантією, яка захищає права громадян і забезпечує стабільність у суспільстві
"Найбільша проблема, мені здається, в тому, що в більшості справ був пропущений строк притягнення до відповідальності (у російському законодавстві він встановлений у термін 90 днів). Але є випадки, де осіб притягнули до відповідальності у 2023 році за пост в якійсь там соцмережі, який був розміщений в 2013. Тобто пройшло 10 років і вони розглядають це, намагаються створити ілюзію легітимності, самі ж входять в суперечку зі своїм законодавством, з принципом законності, який передбачає, що нікого не може бути покарано за те, що це діяння, яке не було криміналізованим або забороненим на момент чини", — пояснює експерт.
Дослідники зіткнулись з проблемою, що дата і сам факт так званого "порушення" окупанти приховують у понад 50%, а деякі рішення "суди" приймали за 1 хвилину. Також окупанти приховують, за які саме дії "засудили" людей.
"У 50% випадків дата правопорушення взагалі прихована — там так і написано, дані вилучено. Тобто це свідчить про те, що ці правопорушення загалом намагаються приховати. 20% постанов були вилучені як такі. Тут не може вестися жодна мова про будь-який громадський контроль і прозорість правосуддя. Дуже часто приховували інформацію про те, що саме особа зробила. Судові процеси подібні відбувалися доволі швидко — 13 справ були розглянуто за одну хвилину. Про який всебічний і об'єктивний розгляд справи тут може вестися мова? Ми закликаємо Україну і міжнародне товариство дивитися на ці переслідування в більш широкому контексті, як частину загальної політики дискримінаційного переслідування українців на окупованих територіях", — наголошує Вязовцев.
Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи, пояснила, що сам факт покладення кримінальної відповідальності за так звану "дискредитацію російської армії" свідчить про те, що Росія заздалегідь готувалась до спротиву українського населення щодо дій РФ.
"Те, що ми спостерігаємо, це найгірші практики, які Росія принесла. Стаття —"дискредитація російської армії" з'явилася якраз, як реакція Росії на те, що ніхто там не хотів Росію бачити. Росія йшла туди, свідомо розуміючи, що там не буде лояльного населення і тому так швидко з'явилася ця стаття вже 4 березня 2022 року. Для нас всіх не секрет, що Росія ще з 2014 року готувалася до подальшого наступу на нашу територію, багато практик вона відпрацьовувала саме в окупованому Криму. І ця стаття так само заздалегідь була підготовлена, як інструмент подавлення спротиву", — пояснює Ольга Скрипник.
За її словами, за понад 4 роки моніторингу фальсифікування справ за статтею про "дискредитацію армії РФ" на окупованих територіях — адміністративних справ не стає менше.
"За 2025 Кримська правозахисна група задокументувала щонайменше 517 таких адміністративних справ. Це не 2022, коли люди навіть тоді ще не усвідомлювали, що є така адміністративна стаття. Це свідчить про те, що наші люди в окупації, попри те, що вони знають, що їх будуть карати, продовжують підтримувати Україну. Це різні спротиви — більш насильницького характеру, коли наші люди допомагають напряму Збройним Силам України, але є і більш побутовий, повсякденний спотив у різних формах. Заспівати пісню українську, сказати: "Слава Україні!", встати під час хвилини мовчання, десь у якихось суперечках сказати, що Путін ви знаєте хто", — пояснює правозахисниця.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
