На суді у справі кримських татар допитали прихованого свідка, який їх не впізнав

На "суді" щодо сфабрикованих звинувачень про тероризм до учасників четвертої Джанкойської групи стало відомо, що політвʼязнів планують етапувати з Ростова-на-Дону до слідчого ізолятора Новочеркаська. Після незаконного етапування їх залучатимуть до "судових засідань" через відеозвʼязок. Також на "засіданні" 14 травня виступив так званий "прихований свідок".

Читайте цей матеріал кримськотатарською

Про це повідомили у "Кримській солідарності".

"Свідок заявляв, що ходив на зустрічі за участю обвинувачених з осені 2021 року до літа 2023 року. Проте не зміг назвати, який вигляд мають кримські татари, у справі яких його допитують, і чим вони займалися в житті. Зокрема, "Ісламов"псевдонім прихованого свідка не відповів на запитання Бахтіяра Аблаєва про те, що чоловік робив на зустрічах, яке у нього хобі та на якому транспорті він діставався до мечеті. Друге мусульманське ім'я Рустема Мустафаєва, яке широко відоме його знайомим та друзям, свідок також назвати не зміг", — зауважили у "Кримській солідарності".

Також суддя Південного окружного військового суду під час засідання заявив, що обвинувачених невдовзі можуть етапувати із СІЗО-1 Ростова-на-Дону до СІЗО-3 Новочеркаська "у зв'язку з переповненістю ізолятора". Якщо Федеральна служба виконання покарань РФ ухвалить це рішення, кримські татари братимуть участь у суді за допомогою відеоконференцзв'язку.

У "Кримській солідарності" додають, родичі фігурантів справи стверджують, що під час обшуків співробітники ФСБФедеральна служба безпеки РФ підкинули заборонені книги та брошури, а протоколів обшуків їм не залишили. Наприкінці листопада 2025 року учасників справи етапували із СІЗО-2 Сімферополя до Ростова-на-Дону. Зараз усі вони перебувають у міському СІЗО №1.

Практика прихованих (анонімних) свідків — це один з інструментів політичних та релігійних репресій, які Росія системно використовує в окупованому Криму. Її суть полягає у використанні свідчень людей, чиї особистості приховуються від захисту та суду. Кримська правозахисна група (КПГ) у своєму звіті за 2025 рік зазначає, що такі методи порушують права кримчан на справедливий суд.

"Справи розглядаються з порушенням права на справедливий суд, основними доказами для суду є свідчення анонімних свідків (багато хто з них — співробітники ФСБ РФ), досудові показання свідків, котрі у подальшому в суді заявляють, що такі свідчення надали під тиском, і лінгвістичні експертизи розмов обвинувачених мусульман. Докази, надані стороною захисту, зазвичай судді не беруть до розгляду", — йдеться у звіті.

Аналітик ГО "КримSOS" Євгеній Ярошенко розповідав раніше, що обвинувачення в "справах Хізб ут-Тахрір" ґрунтується в основному на трьох "доказах":

Підкинута література під час обшуків. Літературу підкидають у шафу для взуття, на горище, серед каструль і різних кухонних приладів, у шафу з дитячими іграшками. Але мусульмани не зберігають сакральну літературу у таких місцях.
Розмови на політичні та релігійні теми, які дуже часто розшифровуються лінгвістичними експертами в одній установі у Башкортастані, яка тісно співпрацює з ФСБ. Тобто є належні підстави вважати, що ця експертиза є політично упередженою.
Таємні свідки, дані щодо яких відмовляються розкривати під час судових процесів.

"Хто потрапляє під переслідування за статтею про участь у діяльності терористичної організації? Це насамперед релігійні спільноти, які демонструють нелояльність до підконтрольних окупантам релігійних структур. Крим займає третє місце серед регіонів за кількістю ув’язнених саме з обвинуваченням у нібито причетності до "Хізб ут-Тахрір", — резюмував аналітик "КримSOS".

Що відомо про четверту Джанкойську групу "Хізб ут-Тахрір"

Обшуки у п'ятьох кримськотатарських активістів провели зранку 5 лютого 2025 року. Того ж дня Еміра Куртнезірова, Рустема Мустафаєва та Абібуллу Смедляєва відправили до СІЗО на 60 діб.

6 лютого такий самий запобіжний захід обрали для Мірзалі Тажибаєва і Бахтіяра Аблаєва. Усіх учасників справи окупаційна влада звинуватила у причетності до діяльності організації "Хізб ут-Тахрір". Родичі обвинувачених кримських татар розповідали, що під час обшуків їм підкинули заборонені книги та брошури.

Окупаційний Верховний суд Криму 26 лютого залишив без змін запобіжний захід для фігурантів справи.

У квітні окупаційний Київський районний суд Сімферополя до 4 липня продовжив арешт для фігурантів справи четвертої Джанкойської групи "Хізб ут-Тахрір" — Абібулли Семедляєва, Бахтіяра Аблаєва, Рустема Мустафаєва, Мірзалі Тажибаєва та Еміра Куртнезірова.

Хізб ут-Тахрір — це ісламська політична партія. У Росії у 2003 році її визнали терористичною організацією, а причетних до неї почали переслідувати. Звинувачують учасників у "антиконституційній діяльності" та спробі створити так званий "всесвітній халіфат". Після окупації Криму у 2014 році окупанти поширили дію свого законодавства і на захоплений Крим. У причетності до Хізб ут-Тахрір почали звинувачувати і кримчан-мусульман, таким чином посиливши тиск на кримських татар за незгоду з окупацією півострова.

Читати ще