Чінґєнє — роми Криму, частково асимільована з кримськими татарами спільнота, яку вважають хранителями кримськотатарської музичної традиції.
Під час нацистської окупації Криму місцеві мусульманські адміністрації намагалися врятувати їх, включаючи до кримськотатарських списків. 18 травня 1944 року радянська влада саме за цими списками депортувала чінґєнє із півострова.
Історію народу розповіли під час дискусії "Чінґєнє в кримськотатарських списках — від порятунку до депортації: маловідомі історії ромів Криму", що відбулася у Національному музеї історії України у Другій світовій війні.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Роми прибули на територію Криму з Румунії
Роми прибули на територію Криму з Румунії у XIII—XVII століттях, де їх переслідували. Їхній шлях міграції пролягав через Північне Причорномор’я.
У Кримському ханстві чінґєнє, як і представники інших народів, не зазнавали утисків і почали асимілюватися з місцевим населенням.
У XVIII столітті іслам став традиційною релігією чінґєнє, каже Суспільне Крим завідувач сектору дослідження Першої світової війни у Національному музеї історії України Роман Кабачій.
"Вони століттями проживали разом, перейняли іслам, перейняли кримськотатарську мову. Деякі вважають, що це взагалі четвертий субетнос кримських татар. Перші три — це гірські, прибережні і степові кримські татари", — розповів Роман Кабачій.
Роми Криму дійсно говорять кримськотатарською мовою, але мають власний діалект, зауважує етнолог Олександр Рибалко.
"Вони повністю говорять кримськотатарською і позиціонують себе як кримські татари. Але, як він мені пояснив, у них є спеціальний арготизм (діалекти). І він починає наводити приклади. "Біяв" — це ромське слово, яке використовують на Балканах, означає "весілля". Це стандартне слово. Якщо музикант — не кримський татарин, а ром, або хоче підкреслити свою належність до цієї традиції, то не каже: "Я йду на кримськотатарське весілля". Каже: "Я сьогодні граю біян". Тобто: "Я сьогодні граю на весіллі", — каже Рибалко.
Чінґєнє — носії кримськотатарської музичної культури
На весіллях грали саме чінґєнє, каже Роман Кабачій. Оскільки для кримських татар заняття музикою вважалося "чорною справою", носіями їхньої музичної культури стали місцеві роми.
"Але насправді вони займалися багатьма видами діяльності — ювелірством, лозоплетінням, конярством", — каже він.
Після того, як нацисти окупували територію України, у Криму одними з перших почали масово знищувати ромів, розповідає кандидатка історичних наук Наталія Зіневич. Зокрема, задокументовані місця розстрілів поблизу Сімферополя та Севастополя.
"Це одна з перших територій, де почалося так зване "остаточне вирішення циганського питання" — не через газові камери й табори, а через масові розстріли", — зазначає історикиня.
Оскільки чінґєнє були міцно інтегровані у кримськотатарську культуру, мусульманські комітети, створені німцями, намагалися їм допомогти та вносили до списків кримських татар.
"Це були списки, які складали мусульманські комітети і подавали окупаційній адміністрації для реєстрів населення. Частину людей німці ідентифікували як ромів, а духовні лідери громад писали пояснення, що цих людей помилково записали ромами", — пояснює Зіневич.
За словами Романа Кабачія, таким чином вдалося врятувати приблизно третину нації.
Після відступу німців радянська влада оголосила кримських татар "ворогами народу". У травні 1944 року народ депортували з півострова, а разом із ним і тих чінґєнє, які були записані як кримські татари.
"Вони розділили з кримськими татарами всі тяготи депортації. Саме їм дозволялося проявляти свою ідентичність через музичне виконавство. Вони стали голосом кримських татар і зберегли кримськотатарську музичну традицію", — каже Наталія Зіневич.
Кримські роми одними із перших повернулися із депортації
За словами історикині, чінґєнє також були серед перших, хто зміг повертатися до Криму після депортації.
"До 1986 року кримським татарам офіційно було заборонено повертатися до Криму. Водночас кілька родин ромів уже у 1956 році змогли повернутися, наприклад, до Ялти, де працювали музикантами", — зазначає дослідниця.
Роман Кабачій додає, що і нині чимало кримськотатарських ансамблів фактично складаються з представників цієї етнічної групи.
"Дуже важко порахувати, скільки нині є чінґєнє, тому що не всі готові відкрито говорити про своє походження. Історично навіть на мусульманських цвинтарях кримські татари не завжди хотіли ховати їх поруч із собою", — каже Кабачій.
Водночас він наголошує, що депортація практично знищила традиційні ремесла чінґєнє.
"Фактично вони залишилися лише музикантами. Сьогодні це народ музикантів", — підсумовує дослідник.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
