18 травня вшановують 82 роковини депортації кримських татар радянським режимом. У цей день в Україні пройде ряд заходів на державному рівні, а також цього тижня розпочнеться інформаційна компанія.
Про те, як цей день проведуть кримські татари у окупованому Криму розповів голова Меджлісу Рефат Чубаров під час пресконференції "Визнання геноциду – шлях до справедливості".
Читайте цей матеріал кримськотатарською
“У Криму люди не можуть вшановувати памʼять жертв депортації кримськотатарського народу так, як це у нас прийнято — у нашій культурі, вірі і політичних поглядах та уявленнях того, що відбувається. Окупаційна влада в цей день організувала декілька заходів, які демонструватимуть те, що вона не засуджує, але говорить про помилки минулого. Ми в цій ситуації, як і кожного року, звертаємось до співвітчизників у Криму з закликом вшановувати цей день в той спосіб, який там зараз можливий, але щоб не заплямувати себе. Люди збиратимуться біля памʼятних місць у Криму, яких не мало на півострові, проводять там молебні і покладають квіти, але дуже пильно слідкують, щоб там не було жодних символів російської окупації. Бо окупанти намагаються в таких ситуаціях “примазатися” до таких заходів”, — сказав голова Меджлісу кримськотатарського народу.
Також Рефат Чубаров відзначив і провокацію окупантів. Днями вони заявили про реконструкцію кабінету Берії у Юсуповському палаці у Криму. Його історики називають керівником депортації кримських татар у 1944 році.
“Окупанти не зупиняються навіть в такі скорботні дні і цими днями в Криму намагаються реанімувати одного з виконавців і організаторів цієї злочинної акції 1944 року — Лаврентія Берію. Було схвалено рішення під виглядом історичної реконструкції кабінетів учасників Ялтинської конференції в Юсуповському палаці, відтворити його кабінет. Берія формально за російським законодавством лишається злочинцем. Але для режиму Путіна це не має значення. І він почав з Криму, де Берія пролив моря крові”, — пояснив Чубаров.
Через дію воєнного стану в Україні Меджліс кримськотатарського народу не анонсує заздалегідь місця і час проведення заходів, присвячених річниці депортації, саме через безпекові питання. Попри це у Києві заплановані державні заходи за участі посадових осіб. 17 травня пройдуть меморіальні заходи у Львові, Луцьку, Миколаєві, Одесі та інших містах. Освітні заклади за власної ініціативи планують провести акції вшанування. Заходи вшанування також пройдуть у столиці Австрії, Польщі, а також у Туреччині, Румунії, Литві. Наприкінці тижня по всій країні розмістять інформаційні борди, а впродовж двох тижнів транслюватимуть ролики у потягах. Також запланований захід для іноземних дипломатів.
11 травня Верховна Рада зареєструвала проєкт постанови, яким планується спеціальне звернення у звʼязку з 82 роковинами Депортації кримськотатарського народу, яке вшанує жертв геноциду. Також 12 травня у приміщенні парламенту запрацювала тематична виставка.
“Попри той геноцид, який вчинила вже умовно тричі Російська Федерація, кримські татари змогли зберегти свою історію, культуру і продовжити передавати її своїм дітям. (...) Геноцид кримськотатарського народу, якщо брати в контексті усвідомлення нашими громадянами, і ситуації щодо Криму, то саме геноцид і історія кримських татар є першим, що говорять люди, коли вони говорять про Крим. Тому ця діяльність дає свій результат і ми не маємо припиняти цю роботу”, — сказав заступник постійного представника президента України в АР Крим Денис Чистіков.
Ескендер Барієв, голова правління Кримськотатарського ресурсного центру (КРЦ) закцентував увагу на важливості також судового рішення щодо визнання Депортації кримських татар 2014 року актом геноциду. Деякі держави, за його словами, чекають саме юридичне рішення, щоб визнати цей факт у своїх парламентах.
“Після 2014 року ми системно бачимо, як переслідується Росією кримськотатарський народ. У 2016 році вони заборонили Меджліс, тобто право народу мати свій представницький інститут. По сьогодні постійно вони проводять обшуки і арешти, затримання. За даними КРЦ, сьогодні у місцях несвободи знаходяться 358 політвʼязнів, з них 182 — це кримські татари. Саме тому питання міжнародного визнання геноциду кримськотатарського народу є не лише історичним актом. Це політичний, правовий та моральний механізм запобігання новим злочинам. 9 держав депортацію визнали геноцидом, а окупацію Криму 2014 — продовженням геноцидної політики”, — зауважив Барієв.
Також на 82 роковини депортації в Україні презентують книгу про геноциди Кремля з паралелями голодомору українців та депортації кримських татар.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
