26 лютого в Україні — День спротиву російській окупації Криму. Саме цього дня у 2014 році тисячі людей із українською та кримськотатарською символікою зібралися під стінами парламенту автономії в Сімферополі, протестуючи проти спроби захоплення півострова Росією.
Попри намагання Москви представити події як "вільний вибір кримчан", соціологічні дані та свідчення очевидців спростовують наратив про проросійську більшість у Криму — докладніше про це розповідає Суспільне Крим.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
26 лютого 2014 року в Сімферополі тисячі людей зібралися біля Верховної Ради Криму. Причиною стала інформація про те, що депутати від проросійських політичних сил готують звернення до Москви щодо приєднання півострова і введення військового угруповання.
Поруч із проукраїнським мітингом відбувався менш чисельний проросійський. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров згадує, що у 2014 році в Криму не було проросійської більшості серед населення.
"У Криму завжди були помітні прихильники Росії, але вони не становили більшості населення півострова", — наголосив Рефат Чубаров.
Настрої кримчан станом на 2013 рік зафіксували соціологічні дослідження. Їхні результати, за словами директора Київського міжнародного інституту соціології Володимира Паніотто, суперечать наративу про "проросійський Крим".
"Станом на 2013 рік приблизно 75% прямо підтримували незалежність України, 20% — приєднання до Росії, ще близько 5% казали "важко сказати". Тобто переважна більшість була проти приєднання до Росії", — розповів Паніотто.
За словами Рефата Чубарова, Росії була потрібна демонстрація масової підтримки відокремлення Криму. Для цього залучали адміністративний ресурс — проросійські ЗМІ, політиків агентів, а також завозили людей на мітинги з Росії.
"Російські спецслужби залучили дуже багато тих, кого називають козаками — з Кубані та інших регіонів Росії. Російська православна церква виступила певним провідником усіх цих операцій. Скажімо, в Керчі концентрувалися особи, яких перекидали з території Росії: вони там проживали, їх там забезпечували харчуванням, вони отримували команди", — повідомив Рефат Чубаров.
Згадуючи ті події, військовослужбовець ЗСУ, кримчанин Ігор Мовенко, каже, що у Севастополі ситуація виглядала подібно.
"На вулицях з’явилося дуже багато людей — дорослих чоловіків, явно не місцевих. Тобто їх у якийсь момент навезли у великій кількості. Їх виставляли так, ніби це місцеві жителі, які за Росію з прапорами. Це було дуже очевидно: там — одні чоловіки, а тут — і діти, і старші люди, і жінки. Видно зріз суспільства на проукраїнських майданах, а проросійські — це виключно якісь незрозумілі чоловіки", — зауважив Ігор Мовенко.
Координатор руху “Євромайдан-Крим” Сергій Ковальський згадує, що у 2013–2014 роках проукраїнські настрої ставали популярними серед молоді.
"Молодь починала спілкуватися українською, залюбки ходила в кінотеатри на українськомовні покази — те, що тоді вже з’являлося. І, навпаки, це було драйвово й цікаво", — згадує Сергій Ковальський.
Кримчанка Олександра Галкіна, якій у 2014 році було 18 років, згадує свій досвід участі у псевдореферендумі.
"Тоді мені хотілося прийти й проголосувати, щоб показати, що в моєму селищі є ті, хто проти окупації. Це було наївно. Навряд чи вони навіть рахували ці голоси", — розповіла Олександра Галкіна.
Сергій Ковальський навів свої підрахунки настроїв кримчан.
"Таких принципово проукраїнських людей, які спілкувалися українською, можливо, теж було 20–25%. Плюс кримськотатарське населення можна сюди додати. А більшість, на жаль, була більш аморфною — просто аполітичною", — зазначив Сергій Ковальський.
На його думку, саме ця аполітичність частини суспільства, а також програш в інформаційній війні й слабкість держави стали чинниками швидкої окупації.
Втім, спроба представити захоплення Криму як "вільний вибір" провалилася, наголошує Рефат Чубаров.
"Вони весь час намагалися говорити, що це був вільний вибір кримських людей, але як тільки вони про це говорили, перед очима всіх тих, кому вони це говорили, поставали ці картинки силового захоплення Криму", — додав Рефат Чубаров.
За 12 років окупації до Криму переселили понад мільйон громадян РФ. Водночас, за даними представництва президента в АРК, понад сто тисяч кримчан вимушено виїхали з півострова. Та ті, хто не змирився з окупацією, і сьогодні залишаються в Криму, продовжують чинити спротив і допомагати Силам оборони України.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
