Перейти до основного змісту
Крим-2025: календар репресій на окупованому півострові

Крим-2025: календар репресій на окупованому півострові

Кримські політв'язні
Кримські політв'язні. Суспільне Крим

Арешт цілої родини, етапування за тисячі кілометрів від Криму, повторне ув’язнення онкохворого і незрячого політбранців. Це лише декілька прикладів репресій, до яких цьогоріч вдавалися окупанти в Криму. “Держзрада”, “тероризм”, “шпигунство” та “дискредитація армії РФ” — звинувачення, за якими затримували, арештовували та засуджували людей. Редакція Суспільне Крим розповідає про репресії в Криму протягом 2025 року.

Читайте цей матеріал кримськотатарською

Січень: за віру — у ШІЗО

У січні кримських політв’язнів-мусульман у російських колоніях почали поміщати до ШІЗО з релігійних причин. Так їх карали за те, що відмовлялися переривати обов’язкову молитву — намаз — під час візитів тюремників. 11 січня стало про таке покарання для політв’язня Теймура Абдуллаєва, засудженого до 16,5 років ув’язнення. Тоді до ШІЗО перевели його та ще кількох ув’язнених.

"Начальник вимагав перервати намаз. Ми продовжили молитву, після чого нас закрили в ШІЗО і заборонили брати Коран", — розповів згодом Абдуллаєв.

У січні стало відомо, що з такої ж причини в ШІЗО опинився громадянський журналіст Ремзі Бекіров. За пів року в колонії у Хакасії його сім разів карали ізоляцією, зокрема, за те, що молився вночі та не привітався з наглядачем. За нічну молитву раніше в ШІЗО опинився і політбранець Едем Смаїлов, захист оскаржив це рішення тюремної адміністрації, але 17 січня окупаційний суд в Бахчисараї відмовився його скасувати. Паралельно з цими релігійними утисками в колоніях Башкортостану у мусульман почали вилучати Коран арабською мовою, про що повідомляли кілька ув’язнених.

Лютий: арешт чотирьох кримських татар

У лютому окупанти в Криму влаштували обшуки одночасно у кількох селах Джанкойського району — Лобановому, Істочному, Новокримському, а також у селі Ярке Поле Іслямтерецькогодо перейменування Кіровського району. Чотирьох кримських татар — Еміра Куртнезірова — сина політв’язня та імама Ремзі Куртнезірова, а також Рустема Мустафаєва, Абібуллу Смедляєва та Мірзаалі Тажибаєва — затримали. Пізніше стало відомо, що фігурантом справи також є Бахтіяр Аблаєв.

"Прийшли о четвертій ранку, озброєні, перевернули весь дім. Місяць тому він одружився, молода сімʼя, а тепер їх розлучили. Це беззаконня", — розповідала сестра Еміра Куртнезірова Еміне.

Проти чоловіків сфабрикували справу про тероризм і причетність до забороненої в РФ ісламської партії Хізб ут-Тахрір.

Крим-2025: календар репресій на окупованому півострові
Лутфіє Зудієва, Сервет Газієв, Хатідже Буюхчан та Анна Богачова. Суспільне Крим

Березень: етапування за тисячі кілометрів і затримання родини зі Львова

У березні 64-річного Сервета Газієва, фігурната другої Сімферопольської групи "справи Хізб ут-Тахрір", етапували до виправної колонії №5 у Петропавловську-Камчатському. Це — понад 12 тисяч кілометрів від його рідного Сімферополя. Родина два місяці не знала, де він перебуває.

"Етапування зайняло понад два місяці, зараз він за 12,7 тисяч км від дому, понад три дні в дорозі з пересадками на автобус, потяг і літак", — розповідала сестра активіста Світлана Аблямітова.

Наразі це найбільша відстань із відомих у випадках етапування кримських політичних в’язнів.

Того ж місяця, 22 березня, у Євпаторії після обшуків затримали чотирьох членів однієї сім’ї зі Львова — Тетяну Маляр, її брата Валентина, сина Анатолія Россіхіна та доньку Ольгу Бегей. Усім висунули звинувачення у "державній зраді". Сім’я переїхала до Криму зі Львова ще до окупації півострова.

Квітень: тиск на родину політв’язня

3 квітня до будинку Анни Богачової, дружини політв’язня Вадима Сірука, прийшли співробітники окупаційної поліції Криму. Вони розпитували про чоловіка, його термін ув’язнення, зв’язки з ним та інші деталі, а також цікавилися підпалом могили пропагандиста видання "Известия" Олександра Федорчака.

"Майор почав погрожувати, що якщо я не співпрацюватиму, вони можуть прийти з документами для обшуку, а також він може зробити так, щоб я більше не могла кермувати автівкою чи жити в цьому районі. Я не маю жодного відношення до цих подій", — розповідала Богачова.

Жінка відмовилася відповідати на питання окупаційних силовиків без адвоката. Брата чоловіка, який був тоді з Анною, спершу затримали, а згодом відпустили додому. Політбранець Вадим Сірук відбуває 12 років ув’язнення за звинуваченням у причетності до ісламської партії Хізб ут-Тахрір у виправній колонії №2 російського міста Салават.

Травень: нові репресії проти кримських татар

Росіяни внесли до списку "іноземних агентів" кримську журналістку та активістку Лутфіє Зудієву. Причина — нібито поширення "недостовірної інформації про рішення та політику органів влади РФ". Це перший випадок на окупованому півострові.

"Таврувати людей ярликами “іноземний агент”, “екстреміст”, “терорист” це цілком у дусі нашого часу, коли закони перетворюються на інструмент політичних репресій", — написала Зудієва.

Відтепер кожна її публікація супроводжується позначкою "іноземний агент".

У травні окупанти також викрали 24-річну Хатідже Буюхчан. Дівчина зникла 6 травня під час поїздки зі Старого Криму до Сімферополя. Згодом стало відомо, що її утримують у СІЗО №1 Сімферополя, а офіційно затримання оформлено лише 13 травня. Її звинувачують за кількома статтями, серед яких "організація діяльності терористичної організації", "незаконне зберігання вибухових речовин" та "державна зрада".

Крим-2025: календар репресій на окупованому півострові
Надія Грекова та Вікторія Стрілець. Суспільне Крим

Червень: 16 років за “держзраду”

В окупованому Севастополі до 16 років позбавлення волі засудили 66-річну пенсіонерку Ніну Тимошенко. Її звинуватили в передачі інформації про об’єкти ЗС РФ українським спецслужбам. За версією ФСБ, вона восени 2023 року надсилала фото та відео кораблів Чорноморського флоту через месенджери, а також звернулася на “гарячу лінію” ГУР МОУ і пропонувала допомогу Україні. Апеляційний суд у Сочі залишив вирок без змін.

Липень: 22 роки за “замах на офіцера” Надії Грековій

У Севастополі затримали фотографиню та спортсменку Надію Грекову. Це сталося після вибуху в квартирі, яку у неї орендував офіцер Чорноморського флоту РФ. Жінку звинуватили, що це вона здійснила замах на офіцера. За статтями “державна зрада” та “терористична діяльність” її засудили до 22 років ув’язнення. Це найбільший термін серед політбранців на окупованих територіях.

"Ми віримо, що це сфабрикована справа. Надія не терористка, а людина, яку хочуть залякати через патріотизм і небажання мовчати", — розповідала подруга.

Родина та близькі довго не знали, де Надія. Окупанти поширювали відео з її “зізнанням” у Telegram-каналах. А сім’ю змусили виїхати з Криму.

Серпень: за “держзраду” засудили матір і доньку

У Севастополі окупаційний суд “засудив” 42-річну Вікторію Стрілець та її 24-річну доньку Олександру до 12 років колонії загального режиму кожну. Їх звинуватили в передачі фотографій російських військових об’єктів українській стороні. Начебто фотографувала Олександра, а матір залучила до пересилання світлин. В Олександри двоє маленьких доньок: старшій чотири роки, а молодшій - вісім місяців, при народженні вона важила 530 грамів і не могла самостійно дихати.

Крим-2025: календар репресій на окупованому півострові
Ув'язнені кримські татарки та Ленур Халілов. Суспільне Крим

Вересень: месенджер-шпигун MАХ під примусом

Російський державний месенджер Max став інструментом контролю на окупованих територіях України. З 1 вересня його встановлюють за замовчуванням на всі смартфони, які продаються в РФ та на окупованих територіях. Вчителів і держслужбовців у Криму змушують встановлювати Max під загрозою звільнення. Експерти кажуть, цей месенджер-шпигун у телефоні, який контролює, зокрема, контент та особисті повідомлення. Використовувати Max можна лише з російським або білоруським номером — це унеможливлює повноцінний зв’язок із підконтрольною Україні територією та ускладнює роботу журналістів. На фоні поширення Max робота WhatsApp і Telegram погіршилася — доступ до цих платформ обмежено майже в 40% регіонів РФ та на окупованих територіях.

Жовтень: перша жіноча "справа Хізб ут-Тахрір"

Вранці 15 жовтня у Бахчисараї, Холмівці, Долинному та Орлівці співробітники ФСБ провели обшуки у будинках чотирьох кримських татарок — Есми Німетуллаєвої, Насіби Саїдової, Ельвізи Алієвої та Февзіє Османової. Усіх жінок доправили до управління ФСБ у Сімферополі та оголосили підозри за статтею про участь у забороненій в Росії організації Хізб ут-Тахрір. Це затримання стало першим випадком масового переслідування кримських татарок за цією статтею, тоді як раніше обвинувачення стосувалися лише чоловіків.

Листопад: незрячого і онкохворого — знову за ґрати

Цьогоріч двоє тяжкохворих кримчан — незрячий Олександр Сізіков і онкохворий Ленур Халілов — були звільнені з російських колоній за станом здоров’я. Сізіков отримав 17 років за сфабрикованою справою про причетність до організації Хізб ут-Тахрір, Халілов — 18 років. Повернувшись до Криму, вони лікувалися. Проте вже восени російські суди вирішили повернути їх до колоній. Правозахисники зазначають: ці повторні ув’язнення тяжкохворих політв’язнів свідчать, що навіть рішення судів і міжнародний тиск не гарантують безпеки та забезпечення медичною допомогою.

Крим-2025: календар репресій на окупованому півострові
Кримськs адвокати та політв'язні, кримська журналістка Ленора Дюльбер. Суспільне Крим

Грудень: затримання журналістки і обшук у адвокатів політв’язнів

4 грудня російські силовики провели обшук у Судаку, в будинку кримськотатарської журналістки та політологині Ленори Дюльбер. Жінку затримали, також забрали її комп’ютер, конспекти, дисертацію та книги. Після 8,5-годинного спілкування журналістку відпустили, а причини затримання офіційно не повідомляли.

11 грудня окупанти також влаштували обшуки в офісі кримських адвокатів Еміля Курбедінова, Едема Семедляєва та їхніх колег. За постановою окупаційного Верховного суду Криму, їх підозрювали у "терористичній діяльності", але ніхто не був затриманий.

"Якщо б ми були злочинцями, ми б розуміли, що вони шукають. А так це черговий акт залякування правозахисників, які лише закликають до закону. Силовики вилучили наші досьє, ордери та адвокатську печатку усе робилось під приводом “терористичної” статті, але насправді це тиск на незалежну правову практику", прокоментував ситуацію адвокат Еміль Курбедінов.

Хізб ут-Тахрір — це ісламська політична партія. У Росії у 2003 році її визнали терористичною організацією, а причетних до неї почали переслідувати. Звинувачують учасників у "антиконституційній діяльності" та спробі створити так званий "всесвітній халіфат". Після окупації Криму у 2014 році окупанти поширили дію свого законодавства і на захоплений Крим. У причетності до Хізб ут-Тахрір почали звинувачувати і кримчан-мусульман, таким чином посиливши тиск на кримських татар за незгоду з окупацією півострова.

Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube

Топ дня
Вибір редакції
На початок