У 2022 році російський археолог Олександр Бутягін під час розкопок античного міста Мірмекій біля Керчі окупованого Криму знайшов скарб із 30 монет часів Олександра Македонського, який був вивезений до Росії. Його вартість оцінюють у понад 8,5 млн грн. За незаконні роботи на окупованій території України йому оголосили підозру, а згодом заарештували у Польщі, очікуючи на екстрадицію.
У прокуратурі АРК розповіли Суспільному Крим, що Бутягін — лише один із кількох археологів, проти яких відкрито провадження: загалом висунуто сім підозр, серед фігурантів — як громадяни Росії, так і України, які брали участь у розкопках в Криму.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Бутягіну за незаконні розкопки на окупованій території торік у листопаді прокуратура АР Крим оголосила підозру. А 11 грудня репортер польського радіо RMF24 Криштоф Засада повідомив, що археолога затримали у Польщі.
"Він проїжджав через Варшаву дорогою з Нідерландів на Балкани. Після допиту прокурор подав до суду клопотання про тимчасовий арешт. Суд задовольнив клопотання та обрав взяття Олександра Б. під варту на 40 днів", — зазначив він.
Тепер українська сторона має подати до Польщі офіційний запит про екстрадицію. До слова, Бутягін не єдиний фігурант таких справ.
"Сьогодні висунуто сім підозр. І це кримські археологи — тобто люди, які розкопують в Криму. Це є як і громадяни України, так і громадяни Російської Федерації. Тому ми надаємо правову оцінку усім, хто в незаконний спосіб здійснює цю діяльність", — повідомив Суспільному Крим перший заступник керівника прокуратури автономії Віталій Секретар.
Цього року СБУ оголосила у розшук російського археолога Володимира Толстикова. Він десятиліттями вів розкопки на місці давньогрецького міста Пантікапей, що на території сучасної Керчі. Після окупації він продовжив роботу. До археологічної складової, додалася пропагандистська, каже аналітикиня Регіонального центру прав людини Ярослава Семенцова.
"Толстиков копає там з часів СРСР. Відповідно, це імперське якесь бажання. Ця людина, яка там постійно займається, вважає це своїм таким місцем, своїми здобутками і навіть транслює це потім в маси, що "завдяки моїй експедиції ми маємо ці знання про це, про те, що це найдревніше місце Росії". Працюють всі по цій міфологізації, що це саме власність Росії. Тобто проблема в тому, що вони привласнили і транслюють цей меседж, що це їхня спадщина", — зазначила вона.
Для російських археологів розкопки в окупованому Криму, окрім наукового інтересу та самоствердження, це ще й можливість заробити "величезні гроші", пояснив голова моніторингової групи громадської організації "Кримський інститут стратегічних досліджень" Денис Яшний.
"Той самий Російський інститут археології, він заробляє на цих розкопках. І звісно, що в нього є свої лобісти, які закладають проведення цих розкопок. За розкопки на будівництві виплачує і повністю їх оплачує, зрозуміло, той, хто будує. Фактично, ми говоримо про російський бюджет", — уточнив історик.
Археологи отримують дозволи від Міністерства культури РФ у формі "відкритих листів". У документі зазначають конкретного виконавця та локацію робіт. За цими документами в Україні, зокрема, відстежували, які саме незаконні розкопки здійснюють російські археологи. З початку окупації Криму видано понад 2,5 тисячі таких дозволів різного типу — від розвідок до повномасштабних розкопок.
"Найбільша кількість розкопок припадає якраз на 2018-2020 рік. Це якраз будівництво траси "Керч-Севастополь". І це можна по дозволах, які видавала російська влада на розкопки, простежити. Будівництво траси "Керч-Севастополь", будівництво так званого Нового Херсонесу, будівництво теплоелектростанцій біля Сімферополя, розширення аеропорту Сімферополь тощо. На цю трасу "Керч-Севастополь" і на Білогірськ було знищено близько 20 курганів", — заявив голова моніторингової групи ГО "Кримський інститут стратегічних досліджень" Денис Яшний.
"Новий Херсонес" — музейно-храмовий комплекс, зведений росіянами у 2021–2023 роках на площі 140 тисяч квадратних метрів.
Як повідомила Семенцова, будівництво відбулося на археологічному культурному шарі, який був залитий бетоном. Під час цих робіт було здобуто близько 6,5 млн археологічних предметів, з яких музейне значення мають приблизно 350 тисяч.
Вона наголосила, що ці знахідки нині експонуються у новостворених музеях, де поряд із культурними цінностями проводяться заходи військово-патріотичного характеру.
Семенцова зауважила, що окрім втрат від вивезення артефактів, завдано шкоди археологічному культурному шару, а наукова спільнота втрачає знання, які могла б отримати від дослідження цих пам’яток.
Після 2019-го інформацію в російських дозволах почали приховувати. За її словами, розкопками керують російські державні установи: Ермітаж, музей Пушкіна, Російська академія наук. До робіт залучають і місцевих — працівників кримських музеїв та університетів.
"Цінності вилучаються і вносяться до їхнього держреєстру, тобто це вже є моментом привласнення. Надалі вони потрапляють в музей, який є найближчий до місця розкопок. Вони туди попадають і потрапляють потім в експозиції. Ця експозиція в рамках якогось свята чи може з нагоди якоїсь події — організовується виставка на територію Росії. Інший момент — це можуть бути реставраційні роботи. Тобто вони неодноразово заявляють, що найліпші центри реставрації є в Петербурзі та в Москві", — зазначила аналітикиня Регіонального центру з прав людини.
Наприклад, у листопаді експонати з Пантікапею, які знайшли під керівництвом Толстикова, повезли виставляти у Нижній Новгород, повідомила Семенцова.
"Вивезли вони артефакти з Керченського музею. Тобто це 55 фрагментів кераміки. Вони зараз експонуються в Нижньому Новгороді. Ми не знаємо, чи вони повернуться. І знову ж таки цей пропагандистський наратив. Тобто під час виставки цей археолог заявляє, що Керч є найбільш древнім містом Росії", — наголосила вона.
У прокуратурі АРК заявили, що торік вперше провели експертизу, якої шкоди було завдано античному місту Мірмекію біля Керчі, не маючи доступу до окупованої території. Це дозволяють робити сучасні технології.
"Це і космічні знімки, і не тільки так. Ми створювали і пробуємо зараз взаємодію з певними організаціями для створення 3D-моделювання, щоб показати на майбутньому судовому процесі, як змінювалася та чи інша археологічна пам'ятка. Ми залучаємо сюди не тільки юристів, але й безпосередньо археологів — люди, які мають в тому числі освіту архітекторів, які розуміють, як відбуваються різні процеси. Ми залучаємо людей, які раніше проводили розкопки на цих територіях, тобто до 2014 року", — повідомив Віталій Секретар.
Денис Яшний наголошує на масштабах видачі дозволів російською владою на проведення археологічних робіт у Криму:
"Якщо в 2014-му році було видано близько 50 дозволів на Крим і близько 50 на Севастополь, то якщо ми говоримо про 2017-й, то це вже понад 130 дозволів на Крим і близько 70 на Севастополь. А в 2019-му картина змінюється — і на Севастополь, і на Крим припадає по 140 дозволів. Кількість збільшується. За останні 10 років окупації, фактично майже 11 років окупації, видано понад 2 500 дозволів. Вони не всі на розкопки, зрозуміло. Є на розвідки з дозволом проведення локальних земельних робіт, а є повномасштабні розкопки".
За його словами, така кількість дозволів свідчить про системність і масштабність археологічних робіт, що проводяться російськими установами на окупованому півострові.
З 2022-го ситуація з хаотичними розкопками в Криму погіршилася, каже Денис Яшний. Тоді російська армія отримала дозвіл копати і будувати де завгодно.
"Російська армія має в цьому карт-бланш, яким вони користуються на окупованих територіях. Тобто якщо раніше будівництво будь-якого, навіть військового об'єкту до 2022 року вимагало проведення археологічних розкопок. Тому всюди, де будує російська армія, ми маємо розуміти, що вони мають право не проводити розкопки", — зазначив він.
Водночас Яшний звертає увагу на проблему з боку українських органів влади: у Міністерстві культури досі немає повної інформації про музейні предмети, які залишилися у Криму та Севастополі, а також про артефакти, вилучені з розкопок.
Він пояснив, що громадські організації, зокрема його інститут, збирають ці дані вже багато років. Попри співпрацю з Міністерством культури, після кожної кадрової ротації робота зупиняється.
Голова моніторингової групи ГО "Кримський інститут стратегічних досліджень" повідомив, що на початку повномасштабного вторгнення був створений відділ по роботі з окупованими територіями, який складався лише з двох людей. Згодом один співробітник був мобілізований, інша перейшла до міжнародних організацій, і робота фактично припинилася.
Наразі Україна через відкриті джерела фіксує незаконні розкопки, будівництва і "реставрації", як-то Ханського палацу, де старовинну черепицю замінили сучасною. Допомагають і супутникові знімки та дані експертів, які виїхали з Криму.
Інформацію передають до національних і міжнародних інституцій, зокрема ЮНЕСКО та Міжнародного кримінального суду.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
