Після повномасштабного вторгнення Росія розширила масштаби політичних переслідувань в окупованому Криму. Якщо раніше "мішенями ФСБ" ставали окремі активісти, незалежні журналісти, правозахисники або ті, кого підозрювали у "диверсіях", "державній зраді" чи "зберіганні зброї", то тепер дедалі частіше за такими обвинуваченнями затримують цілі родини.
Правозахисники фіксують випадки, коли за ґратами опиняються батьки і діти, чоловік та дружина або рідні брати. У більшості таких "справ" матеріали засекречені, а слухання відбуваються у закритому режимі.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
"Затримання і ув’язнення членів однієї родини відбувалися і до 2022 року", – розповідає керівниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
Але, каже правозахисниця, до 2022 року жінки рідко ставали об’єктами політично мотивованих справ у Криму. Це стосувалося і “родинних репресій”. Переважно ув’язнювали чоловіків.
До прикладу, Теймур і Узеїр Абдуллаєви – рідні брати, кримськотатарські активісти та фігуранти першої сімферопольської групи у "справі Хізб ут-Тахрір". Їх затримали 12 жовтня 2016 року під час масових обшуків у Сімферопольському районі, а у 2019 році засудили до 17 та 12,5 років колонії суворого режиму. З 2020 року вони перебувають у колонії в місті Салават, Башкортостан, де обох регулярно тримають у штрафному ізоляторі. Теймур провів у ШІЗО понад тисячу днів поспіль, що призвело до тяжких проблем із серцем, нирками та суглобами. Узеїр, попри набуту ваду серця, також неодноразово опинявся в ізоляторі та залишався без належної медичної допомоги. Їхня історія стала символом подвійного удару по родині, коли під репресії потрапили одразу два брати.
Загалом серед затриманих є близько десяти родин, у яких заарештували відразу кількох близьких за звинуваченням у участі в "Хізб ут-Тахрір". Серед таких, сім’я Фатіми Янікової, де окупанти заарештували її чоловіка, брата та брата чоловіка. У родині Фатми Ісмаілової спершу затримали чоловіка, а згодом рідного брата та батька.
Обидва сини Зери Сулейманової теж перебувають за ґратами. 11 березня 2020 року у Бахчисараї в один день ФСБ забрала двох братів і їхнього рідного дядька у межах третьої бахчисарайської "справи Хізб ут-Тахрір", а в 2023 році, в родині Сейтумерових заарештували і третього, наймолодшого сина в родині.
Що відомо про третю Бахчисарайську групу
- 11 березня 2020 року в Бахчисараї пройшли обшуки відразу в декількох будинках кримських татар: Енвера Мустафаєва, Амета Сулейманова, братів Сейтумера і Османа Сейтумерових, їх дядька Рустема Сейтмеметова.
- Всім затриманим інкримінується членство в організації "Хізб ут-Тахрір", яка в Росії заборонена з 2003 року. На території України і більшості країн світу організація діє без обмежень на рівні національних законодавств.
- Згідно з матеріалами справи, обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів, не планували здійснювати терористичний акт і не закликали інших до здійснення терористичних дій. Матеріали справи містять аудіозаписи з дискусіями на релігійні і політичні теми в мечетях Бахчисарая.
- У травні правозахисний центр "Меморіал" визнав політв'язнями чотирьох кримчан, фігурантів третьої бахчисарайської "справи Хізб ут-Тахрір" Сейтумера Сейтумерова, Османа Сейтумерова, Амета Сулейманова та Рустема Сейтмеметова.
- 29 жовтня 2021 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону схвалив вироки: Сейтумер Сейтумеров отримав 17 років колонії суворого режиму, Осман Сейтумеров – 14 років, Амет Сулейманов – 12 років, Рустем Сейтмеметов – 13 років. Як повідомив адвокат, усі засуджені мають 3 роки та 6 місяців відсидіти спочатку у в'язниці.
Після 2022 року "родинних репресій" побільшало і в таких справах почали затримувати жінок, розповідає Ольга Скрипник.
"З 2022 року в цілому збільшилось переслідування людей за сфабрикованими справами диверсії, тероризму і зберігання зброї. Кількість таких переслідувань зросла дуже суттєво. І якщо раніше жінок було набагато менше, то зараз ми бачимо, що вони так само є в полі зору ФСБ. Ми фіксуємо зростання кейсів, де переслідується ціла сім’я або декілька людей з однієї родини. Це відбувається на тлі того, що загальна кількість людей, які переслідуються окупаційними структурами, зросла", – пояснює Скрипник.
Один із найпоказовіших прикладів – справа, коли в окупованому Криму одночасно засудили маму і доньку. Суддя окупаційного Севастопольського міського суду, Данило Землюков виніс вирок у справі 42-річної Вікторії Стрілець та її 24-річної доньки Олександри Стрілець.
Обох звинуватили у "державній зраді", стверджуючи, що вони діяли спільно. За версією окупаційного слідства, Олександра погодилася за винагороду співпрацювати з представниками української військової розвідки та залучила до цього матір. У вересні 2023 року вона нібито надіслала до підконтрольного ГУР МОУ каналу у месенджері фотографії військових об’єктів, які зробила її мати. Окупаційний суд засудив кожну з жінок до 12 років колонії загального режиму.
"Тут, як у багатьох таких випадках, адвокат, навіть якби й хотів, нічого не міг зробити. Це загальна тенденція: навіть якщо родичі наймають адвоката за договором, його роботу постійно обмежують — не допускають до матеріалів, змушують людину йти на угоду зі слідством. Але ми бачимо, що навіть у тих випадках, коли жінки погоджувались на такі умови, це нічого їм не гарантувало – вони отримували по 15–16 років", – підкреслює Скрипник.
Вночі 22 березня в Євпаторії після обшуків російські силовики затримали чотирьох членів однієї сім'ї зі Львова: Тетяну Маляр, її брата Валентина Маляра, її сина Анатолія Россіхіна та її дочку Ольгу Бегей. Всім висунули звинувачення у "державній зраді". До Криму ця родина переїхала ще до окупації півострова. В Ольги Бегей вдома залишилися двоє неповнолітніх дітей: 11-річна Аліса та 7-річний Руслан.
Правозахисниця Ольга Скрипник розповідає, що особливо вразливими в таких "справах" стають родини з малолітніми дітьми. ФСБ використовує цей фактор як інструмент тиску.
"Є випадки, коли жінку привозили додому, щоб вона побачила дітей і підписала все, що від неї вимагали. Є ті, хто визнавав "провину" не через тортури, а через погрози забрати дітей у російський дитячий будинок. Це працює і щодо чоловіків, і щодо жінок. Бували ситуації, коли затримували кількох членів родини, і якщо один не погоджувався, йому казали: тоді засудимо двох, а дітей заберемо", – розповідає правозахисниця.
Ольга Скрипник згадує історію, коли торік у квітні в Керчі затримали подружжя – Сергія Козлова та Євгенію Самойлову. Російські силовики звинуватили їх у "державній зраді" та підготовці терактів. У матеріалах слідства йдеться, що у вересні 2023 року Козлов нібито встановив контакт з українською розвідкою та залучив до цього свою партнерку. Їх звинувачують у підпалі автомобіля з символікою Z і V, підготовці підриву залізничних шляхів у Криму та вбивстві військового у Севастополі. Обох нібито затримали під час спроби дістати компоненти для виготовлення вибухових пристроїв.
Козлову інкримінують теракт і держзраду, Самойловій – держзраду, підготовку теракту та незаконне поводження з вибухівкою. Нині їх утримують у СІЗО, а слухання відбуватимуться у Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону.
Правозахисниця називає дві головні причини, чому кількість родинних затримань різко зросла. Перша – це посилення так званої "зачистки" будь-якого спротиву, який може допомогти Україні.
"Сьогодні спротив у Криму об’єктивно є прямою військовою загрозою для Росії. ФСБ має завдання максимально знищити будь-які його прояви – і це стосується всіх, незалежно від статі чи віку. Друга причина – це можливість для ФСБ вислужитися перед Кремлем. Для них зараз просто "золотий час" – можна засудити будь-кого за політичною статтею і звітувати про "знешкоджені диверсійні групи", – каже Ольга Скрипник.
Саме за "диверсійною статтею" у вересні 2021 року окупанти затримали в Криму двох братів – Асана та Азіза Ахтемових. Кримськотатарських активістів звинуватили в здійсненні "диверсії" та "підготовці теракту". Брати заявляли, що їхні свідчення отримували під тортурами та психологічним тиском. У вересні 2022 року Асан отримав 15 років колонії суворого режиму, Азіз – 13 років.
Звільнений з російського ув’язнення в рамках обміну Наріман Джелял, який теж був фігурантом цієї "справи", розповідав: "Я дізнався, що перед Азізом силовики інсценували вбивство брата, чим сильно його налякали. Тобто там були постріли і сказали, ось Асан вже все, ти туди ж підеш".
За словами Ольги Скрипник, одночасне затримання кількох членів родини нерідко має і пропагандистську складову.
"Для ФСБ вигідніше показати, що вони знешкодили не одну людину, а цілу "групу". Це дає інші статті, більш суворі вироки, і дозволяє паралізувати родину повністю, щоб ніхто не залишився на волі і не міг допомагати чи добиватися справедливості", – пояснює вона.
Скільки родин на окупованому півострові постраждали від родинних репресій – невідомо, адже часто навіть імена тих, кого арештували, невідомі, а родичі змушені приховувати деталі в надії, що "тиша" допоможе уникнути жорстокого вироку.
"Є дві ситуації: коли ми знаємо, що людина затримана, але не маємо її повних даних, і коли ми знаємо все, але родина просить не розголошувати. Часто вони сподіваються, що "тиша" допоможе домовитися з ФСБ. На жаль, після 2022 року особисто я не бачила випадків, коли це реально врятувало від великого терміну", – підсумовує Скрипник.
За інформацією Кримської правозахисної групи, щонайменше у десяти перевірених випадках під переслідування потрапили кілька членів однієї сім’ї. Якщо ж враховувати родини, на яких тиснули, погрожуючи дати статус підозрюваних, таких кейсів кілька десятків.
"Це системна практика, яка не лише руйнує життя людей, а й створює атмосферу тотального страху. Вона спрямована на те, щоб у Криму не залишилося нікого, хто готовий чинити опір", – резюмує Ольга Скрипник.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
