Дві унікальні пам’ятки Криму — Ханський палац у Бахчисараї та Херсонес Таврійський — опинилися під загрозою знищення внаслідок російської окупації.
На підконтрольній Україні території воєнні злочини проти культурної спадщини можна принаймні зафіксувати та внести до міжнародних реєстрів. Але що відбувається з пам’ятками ЮНЕСКО та національного значення в окупованому Криму — залишається значно складніше з’ясувати.
Археологині, які досліджували ці об’єкти, розповіли Суспільне Крим про багаторічні руйнування та псевдореставраційні роботи, що нищать автентичність світової та національної спадщини.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Ханський палац: від національної гордості до об’єкта "реставрації" під російським контролем
Археологиня Аліє Ібрагімова досліджувала Ханський палац у Бахчисараї з 1999 року. Це єдина збережена донині резиденція кримських ханів і символ кримськотатарської ідентичності.
"Він єдиний такий до наших днів дожив. Це пам’ятка нашої кримськотатарської ідентичності. Стосовно мистецтва кримських татар — усе у цьому пам’ятнику відображено", — каже археологиня.
Попри культурну цінність, палац неодноразово зазнавав руйнувань.
"Перші руйнування від росіян сталися 1776 року. Зайшли війська Мініха — горів не тільки палац, а й увесь Бахчисарай. Потім Воронцов дуже пошкодив Ханський палац: коли будував свій палац в Алупці, перевіз туди багато мармурових фонтанів. Я їх ідентифікувала. Під час Кримської війни в середині XIX століття тут був госпіталь, а потім російські військові жили, розводили курей і гусей", — розповідає Ібрагімова.
Палац суттєво пошкодила російська імперія. Щоб вивчити його справжню цінність, дослідниця розпочала розкопки у так званому Персидському дворі.
"Там були огороди співробітників — садили капусту, картоплю. Я копала широкими площами, відкрила фундаменти зруйнованих будівель. У культурному шарі знаходили кераміку, монети та інші датуючі матеріали", — згадує археологиня.
Дослідження тривали до 2011 року. Після окупації Криму Ібрагімова виїхала з півострова, але змогла продовжити роботу завдяки тому, що вивезла частину матеріалів раніше.
"Добре, що до окупації привезла деякі матеріали на реставрацію. Метали, біоматеріали перевезли в інститут геноміки ще у 2008 році. Я була щаслива після 2014 року, що можу їх досліджувати", — каже вона.
За словами археологині, після 2014 року під виглядом реставрації палац знову руйнують.
"Я прокралася туди у 2018-му, коли був п’ятничний намаз. Сфотографувала: вони повністю замінили дах мечеті. Унікальні балки та черепицю не відновили, а підбили стелю ламінатом. Вони не хочуть, щоб від кримських татар щось залишилося в Криму", — стверджує Ібрагімова.
Допоки Крим окупований, для збереження Ханського палацу — активісти та вчені хочуть звернутися до ЮНЕСКО.
У мене є матеріали мої. Їх досить, щоб подавати в роботу для ЮНЕСКО. І є ті, які є в медійному просторі — цього буде достатьно. І у нас є пропозиція — внести ці пам'ятники як такі, які знаходяться під загрозою знищення в роки війни. В ЮНЕСКО є така законодавча форма. А вони вони самі нам пропонували цей варіант. І воно так може і буде", — наголошує архіологиня.
Херсонес Таврійський: бетон замість консервації
Ще одна кримська пам’ятка — Херсонес Таврійський — у 2013 році потрапив до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Археологиня Евеліна Кравченко стверджує, що під час окупації росіяни проводять там роботи, які під виглядом реставрації нищать об’єкт.
"Відновлення монастиря зайняло майже весь центральний простір заповідника. Йде розширення впливу російської православної церкви", — каже вона.
Кравченко зазначає, що у 2015 році ділянку давньої садиби на мисі Херсонес залили бетоном, що суперечить міжнародним стандартам.
"У світі це називається консервація — збереження об’єкта в тому стані, в якому його отримали. Це як швидка допомога: лікування від грибків, стабілізація. Люди приходять дивитися не на мультфільм, а на справжню пам’ятку, яку створили її творці", — пояснює дослідниця.
Що може зробити Україна
Попри відсутність доступу до цих об’єктів, науковці наголошують: Україна має готувати фахівців, які знають усе про Ханський палац і Херсонес Таврійський, щоб після деокупації розпочати відновлення за міжнародними стандартами.Вона вважає, що навіть без доступу до пам’ятки Україна має готувати фахівців, які знатимуть про Херсонес усе, щоб у майбутньому мати змогу його зберегти.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
