Після деокупації Криму до відповідальності за колабораційну діяльність можуть бути притягнуті близько 200 тисяч осіб. Мета держави — не покарання всіх, а відновлення справедливості та довіри до влади.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Про це повідомила представниця президента України в Автономній Республіці Крим Ольга Куришко під час пресконференції “Як люстрація може стати одним із інструментів подолання наслідків російської агресії проти України”.
Учасники заходу пояснили, що після початку повномасштабного вторгнення Україна зіткнулася з викликом реагувати на факти співпраці громадян України з окупаційною владою. Кримінальне переслідування за колабораційну діяльність наразі є єдиним інструментом реагування держави на випадки такої співпраці. Утім цей підхід не охоплює всі випадки. Саме тому одним з дієвих рішень перехідного правосуддя може стати люстрація.
“Якщо взяти статтю кримінального законодавства і подивитися на ситуацію по Криму, який окупований 11 років, лише за формальним складом частини цих статей мають бути притягнені до відповідальності близько 200 тисяч осіб. Частину ми не можемо порахувати, бо не маємо певних статистичних даних, наприклад, про релевантну кількість посад, які займаються, чи юридичні або фізичні особи, які здійснювали свою діяльність. Тому це не фінальна точка”, — зазначила Куришко.
За її словами, є запит від суспільства на відновлення справедливості. Але немає запиту на те, щоб притягати до відповідальності всіх жителів окупованих територій за будь-які дії, пов'язані з контактами з окупаційними адміністраціями.
“Люстрація — це один з елементів, які ми можемо запропонувати державі, що може забезпечити відновлення довіри до державних інституцій, які мають бути відновлені і працювати після деокупації на звільнених територіях”, — додала представниця президента.
Учасники заходу також презентували аналітичну записку “Як люстрація може стати одним із інструментів подолання наслідків російської збройної агресії проти України”, яку напрацьовували протягом двох років. Під час підготовки документа проводилися консультації з громадським сектором і представниками органів державної влади.
“Документ має на меті фактично представити можливу архітектуру люстраційних заходів задля відновлення і забезпечення довіри до публічних органів влади, захисту конституційного ладу через недопущення негативного впливу осіб, які скомпрометували себе тією чи іншою формою співпраці з Російською Федерацією”, — пояснила співавторка аналітичної записки, партнерка АО “Azones” Дар'я Свиридова.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
