У Красноїльську на Буковині вперше від початку повномасштабної війни святкували Маланку. У попередні роки колядувати ходили переважно діти, цьогоріч — жителі п'яти хуторів селища на ніч перевтілилися у традиційних персонажів та ходили домівками односельців, щоб привітати їх зі Старим Новим роком.
До вторгнення маланкувати ходили сотнями, а нині зібралися по кілька десятків учасників – деякі вперше. Кажуть, вирішили відновити Маланку з усіма обрядами, щоб не втратити традицію. Суспільне Чернівці розповідає, як минула переберія.
Красноїльськ – прикордонне селище, де більшість жителів етнічні румуни. На Маланку вони десятиліттями переодягаються у персонажів, як є незмінними, як-от дід, баба, так звані "цигани" та "жиди".
Впродовж святкування вони співають головну пісню вечора "УрсуУ пісні йдеться про ведмедя, якого в лісі спіймав так званий "циган". Він спустив тварину з гори, навчив танцювати й співати, тепер веде його за мотузку й розважає людей, вітаючи їх з настанням Старого Нового року." – про ведмедя, який вважається головним персонажем Маланки. У кожному куті селища костюми ведмедів відрізняються. Так у кутах Тражани й Дял ведмеді мають великі крила, а у куті Сус – костюми у вигляді серця, а у Верхні та Ніжній Путні – у вигляді копиць з очерету.
"Костюм важить десь до 80 кілограмів. Всі хлопці й дівчата збирали очерет і робили костюми майже всіх ведмедів. Це дуже давня традиція. Наші бабусі й дідусі робили цих ведмедів, жидів, циганів. Ми всі думаємо, що наша Маланка – найкраща за іншу, але в кожного свій хутір, де проводять Маланку", – каже учасник переберії Дмитро.
За словами Дмитра, до повномасштабного вторгнення усі п'ять кутів селища збиралися й ходили святкувати разом, а через воєнний стан жителі святкують у межах свого кута.
"Як почала війна, ми не можемо сходитися. А в нашому хуторі можна ходити з хати до хати, щоб зберегти традицію", – каже Дмитро.
Більшість учасників Маланки – молодь. Водночас долучалися й старші жителі. Так буковинець Петро раніше сам брав участь у переберії, а зараз маланкувати ходить його син.
"Я взагалі не знаю, скільки, але Маланку святкуємо вже багато років. Відколи є наші батьки й діди. Колись я був в образах ведмедя й цигана, а зараз слідкую за своїм сином", – каже Петро.
"У мене однорічна дитина й вона вже "циганка": танцює й співає. Ця традиція з малечку у нас в крові", – каже місцева жителька Анна.
Вперше участь у Маланці взяла буковинка Діана. Разом з подругою Валерією обрали костюми "циганок". Дівчинка каже, костюм їй пошили на замовлення, а прикраси купувала самостійно.
"Маланку проводили щороку й було відчуття натхнення: всі збиралися разом, танцювали й співали. А потім почалася повномасштабна війна, молоді не було й було важко. На свята треба було радіти, але чогось не вистачало. А зараз усі зійшлися, й адреналін просто підскакує. Мої бабуся, дідусь та прадідусь брали участь у Маланці. Це покоління. Від цього вже не відмовишся", – каже Діана.
Це перша традиційна Маланка за час повномасштабної війни, каже Красноїльський селищний голова Степан Драгун. За його словами, зараз учасників набагато менше, ніж було роками раніше.
"Наші батьки й діди розказували, якою була Маланка під час війни у 1940-х роках. Маленька, але вони її робили. Ми постійно думали, як таке може бути. Ось і настало у нас, що треба робити Маланку під час війни заради дітей, щоб зберігати традиції", – каже Драгун.
У Красноїльську Маланку святкують 13 січня. За словами голови громади, про перехід на новоюліанський календар ще не думали, бо тоді б Маланка припадала на 1 січня. Драгун каже, у селищні звикли святкувати Новий рік вдома, а Старий Новий рік серед Маланки.
До Чернівецької ОВА не звертались щодо проведення заходу під час комендантської години, повідомили Суспільному у пресслужбі адміністрації.
У пресслужбі нацполіції області Суспільному повідомили, що під час новорічних свят чергують посилено. Порушень у ніч, коли проводили Маланку, не фіксували.
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
