Упродовж цього року бригади екстреної медичної допомоги мали майже 96 тисяч викликів. Більшість виїздів були у Чернівцях і стосувалися захворювань серця чи неврологічних ускладнень. Переважно бригади приїжджають вчасно, однак у гірських селах буває складно з доїздом. В області планують відкрити щонайменше три пункти, аби швидко реагувати на виклики. Окрім цього, до кінця року фельдшери та водії мають пройти перенавчання. Одні стануть парамедиками, інші – медичними техніками. Більшість це зробили, однак є й такі, які відмовляються.
Чи вплине на роботу бригад те, що частина людей може звільнитися через небажання навчатися, чому не відкрили пункт екстреної медичної допомоги у селі Зелена та де ще є потреба, – в інтерв'ю Суспільному розповів гендиректор обласного центру екстреної медичної допомоги Володимир Єленєв.
"Найбільше викликів – у Чернівцях"
– Скільки викликів від початку цього року опрацювали бригади? Чи змінилася цифра упродовж останніх років?
– За 10 місяців у нас було майже 96 тисяч виїздів – в середньому по 10 тисяч на місяць. Така цифра тримається вже кілька років. Кількість викликів зменшилася, коли відповідно до законодавства ми почали відмовлятися виїжджати на виклики, які не є профільними для екстреної медичної допомоги. Тому зараз маємо 120-130 тисяч виїздів на рік. Під час ковіду їх було до 170 тисяч.
Найбільше викликів є у Чернівцях та прилеглих районах, майже вдвічі менше – у напрямку Хотина, Новодністровська, Сокирян, Новоселиці, ще менше – у колишньому Путильському районі, у Вижниці, Сторожинці.
– Які найчастіші причини виклику бригади?
– 90% виїздів – це інфаркти, інсульти, гіпертонічна хвороба, неврологічні ускладнення. Решта – аварії, падіння з висоти, ураження електрострумом, травми на полях, суїциди.
"У гірські села потрібні повнопривідні автомобілі"
– Чи є села, де не вистачає карет швидкої медичної допомоги?
– Ситуація покращилася у 2020-ому році, коли ми отримали 45 автомобілів. Тоді оновили автопарк наполовину, а упродовж останніх років – повністю. Минулоріч ми отримали 14 автомобілів від Міністерства охорони здоров'я та два автомобілі від донорів, цього року – нам передали автомобіль Ford від Фундації Олени Зеленської, кілька днів тому ми його привезли зі Львова, зараз оформляємо документи.
Старі автомобілі у нас або в резерві, або в армії. Від початку повномасштабної війни ми передали 24 автомобілі для ЗСУ.
Водночас ми наголошуємо у Міністерстві охорони здоров'я, що для нашої гірської місцевості потрібно щонайменше десять повнопривідних автомобілів. У нас є декілька Volkswagen-crafter, але цього трохи замало. У міністерстві знають про нашу проблему і кажуть, що за можливості будуть закуповувати та передавати автомобілі.
– Ця потреба автомобілів у гірській місцевості якось впливає на роботу бригад і їхню можливість та швидкість доїжджати у потрібне село?
– У найбільш віддалених селах Селятині та Яблуниці ми залишили по одному автомобілю "Peugeot". Також вони мають по одному УАЗу, на якому можуть довезти хворого хоча би до дороги і пересісти на "Peugeot". Наші працівники, які живуть і працюють в тих регіонах, уже знають особливості. Буває й таке, що по два кілометри треба йти пішки.
Загалом по області 90% виїздів – вчасні, наші бригади вкладаються у норматив і швидко доїжджають на виклик. Маємо хороше покриття у колишніх Новоселицькому, Заставнівському, Сторожинецькому районах. Водночас у гірських громадах через особливості території були й такі випадки, коли виклик тривав три години. Там можна відкрити хоч десять пунктів, але не завжди місцевість дозволить відреагувати дуже швидко.
"Не відкрили пункт у селі Зелена, бо немає грошей на зарплати"
– Минулого року ви нам розповідали, що у селах області потрібно відкрити ще чотири пункти екстреної медичної допомоги, щоб забезпечити доїзд до пацієнтів у межах 20 хвилин. Зокрема, попередньо до кінця 2023-го планували відкрити такий пункт у селі Зелена колишнього Кельменецького району. Чому цього не відбулося?
– На сьогодні ми маємо в області 45 пунктів. Минулоріч відкрили у Розтоках і справді планували відкрити у селі Зелена, бо воно віддалено знаходиться. Однак не змогли цього зробити через брак грошей, бо у нас не вистачає капітальної ставки. Якщо ми зможемо людям платити зарплату, то обов'язково відкриємо цей пункт. Думаю, що наступного року вирішимо це питання.
До Зеленої трохи далеко доїжджати з Кельменців чи Хотина. Але ми відкривали пункти там, бо орієнтувалися на більше скупчення людей. У Кельменцях може бути 6-7 викликів на добу, водночас у віддалених кутах буде 1-3 виїзди. Але зважаючи на те, що з Кельменців до Зеленої треба їхати 35 хвилин, а взимку може й більше, то потрібно відкривати пункт у Зеленій, щоби забезпечити швидкість доїзду.
– Де ще є потреба відкрити такі пункти екстреної медичної допомоги?
– Пункт у Зеленій – перший у списку. У планах ще є пункт у Петрівцях колишнього Сторожинецького району та в Іванівцях колишнього Кельменецького району. Будемо аналізувати, якою є кількість виїздів, щоби зрозуміти, чи потрібні там додаткові пункти.
"Деякі водії та фельдшери не планують перенавчатися і хочуть на пенсію"
– До кінця цього року всі водії мають перенавчитися і стати екстреними медичними техніками. Скільки людей вже пройшло навчання? Чи є працівники, які відмовляються?
– У нас зараз всього в центрі 287 водіїв, із них навчання пройшло 150. Серед тих, які залишилися, зокрема є люди пенсійного віку, які не хочуть навчатися, а обирають йти на пенсію. Це їхнє право, тут нічого не зробиш. Водій у бригаді швидкої медичної допомоги у всьому світі – це повноцінний член бригади, він повинен знати і допомагати бригаді.
– Через це на початку наступного року може виникнути проблема у районах?
– Ні, бо у районах є черги тих, хто хоче працювати у нас водіями. Людям подобається відпрацювати 12 годин, а відтак дві доби бути вдома. Вже зараз є такі, які приходять і кажуть: "Прийміть нас на роботу, ми будемо навчатися і працювати".
Крім цього, згідно з новою постановою Кабміну усі фельдшери і медсестри, які працюють у бригадах швидкої медичної допомоги, повинні стати парамедиками. Це вимога Євросоюзу і ми зараз перенавчаємо всіх, щоби з 1 січня їх перевести на нові посади. Їм потрібно онлайн скласти чотири тести, до яких ми не маємо стосунку. Також на базі нашого навчально-тренувального відділу вони мають пройти навчання, зокрема, по педіатрії, невідкладних станах та скласти іспит.
Є люди старшого віку, які вже не хочуть цього робити, вони кажуть: "Ну, ми вже не хочемо вчитися, будемо звільнятися, йти на пенсію". Зараз таких людей є 4-5%. Ще жоден не написав такої заяви, але розмови вже є. У грудні будемо розуміти остаточну ситуацію.
– Чи укомплектовані тоді бригади? Яких фахівців не вистачає?
– Загалом з кадрами ситуація не дуже гарна. Деякі люди звільнилися, а деякі воюють. З початку вторгнення 22 працівники долучилися до ЗСУ. Є проблеми з лікарями: по-перше, до нас долучається дуже мало молоді, по-друге, якщо у районі лікар виїхав, пішов на пенсію чи звільнився, то складно або й неможливо знайти заміну.
Ми стараємося покращити умови для працівників. У нас було кілька пунктів базування бригад екстреної медичної допомоги, де в одному могло бути по дві бригади, тобто в одній кімнаті могло перебувати п'ять людей. Це не є нормально. Коли люди приїжджають з виклику, особливо вночі, з аварій, мокрі, – вони мають мати можливість відпочити, прийняти душ, попити чай. Тому спільно з місцевою владою ми робимо ремонти. Раніше така ситуація була у Сокирянах, Глибоці – ми зробили, нещодавно відремонтували пункт у Вижниці. Зараз немає настільки проблемних пунктів, де неналежні умови.
– Скільки бригад мають тривожні кнопки і чи користувалися ними цього року?
– Зараз 21 бригада у Чернівцях та кожному колишньому районному центру має 32 тривожні кнопки. Цього і наступного років будемо ще встановлювати, зараз не можу сказати конкретну кількість. Упродовж 2024-го бригади викликали поліцію охорони десять разів, майже всі випадки були у Чернівцях. Переважно причини викликів – хуліганство та насильницькі дії пацієнтів.
– Під час повномасштабної війни працівники центру екстреної медичної допомоги щомісяця перераховують денний заробіток на ЗСУ. Скільки зібрали грошей від початку вторгнення?
– Станом на початок листопада наші працівники зібрали 9 мільйонів 100 тисяч гривень і передали на рахунок Збройних Сил України.
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці – пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
