Священник з Чернівців Олег Петров від початку повномасштабного вторгнення долучається до відспівувань полеглих військових на похоронах. Каже, що може відмовитись від цієї роботи, але не робить цього, бо вважає, що українських військових мають відспівувати священники ПЦУ.
Отець Олег розповідає, що у священників є певна етика, котра не дозволяє їм плакати на похоронах. Втім одного разу отцю це не вдалось. Про цей випадок, підготовку священників до прощань із військовими та підтримку рідних — читайте у матеріалі Суспільне Чернівці.
Що найважче під час відспівувань військових
Найважче — бачити сльози рідних полеглого військового, розповідає отець Олег.
"Одного разу пройнявся тим, що мама тримає свою дитину на руках, хлопчик бачить свого тата і каже: "Тато!". А він лежить у труні й не може відповісти. Дитина посміхається, бо йому приємно бачити свого тата, але його вже немає", — каже священник.
Отець Олег розповідає, що у таких випадках, священники підтримують один одного. У отця є можливість відмовитись від відспівувань військових, втім він не хоче цього робити.
"Кожен народ повинен мати свою ідентичність. Наша ідентичність — це мова, до речі, якою московський патріархат не молиться. Це культура, церква, традиції. На кінець — це світогляд, це бачення всього українського".
Про підготовку до прощань
За словами отця Олега, священники, котрі працюють на прощаннях із військовими у Чернівцях, діляться на групи, тому працюють почергово. Священник каже, що так працювати легше, бо є періодичність у роботі.
Про прощання священникам повідомляє муніципальна служба. Опісля цього священники телефонують рідним, щоб дізнатись інформацію для останнього слова.
"Дзвонити рідним ми мусимо, бо кожного військового ми особисто не знаємо. Тому розказати про подвиг кожного воїна ми змушені, бо він поклав своє життя, а життя — це найдорожче. Його подвиг, напевно, записаний в історії у вічності", — каже священник.
Про підтримку рідних
Іноді після прощань до священників підходять родичі полеглих за підтримкою.
"Я стараюсь підтримати не просто кількома словами, наприклад, "Ми з вами, ми вас підтримуємо, звертайтеся, якщо є потреба". Підтримка має бути глобальна, у плані постійна. Коли священник у храмі, до нього приходить дружина полеглого воїна і каже: "Мені важко". Її щоразу вислухають, щоразу поговорять".
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
