Більшість громад Чернівецької області критично неспроможні — що відомо про оцінювання

Більшість громад Чернівецької області критично неспроможні — що відомо про оцінювання

Вижницька громада
Вижницька громада. Вижницька громада. Фото: Суспільне Чернівці

У Чернівецькій області 18 громад мають критичний рівень фінансової спроможності. Водночас високий рівень отримали лише три громади. Такі результати оцінювання від програми "ULEAD з Європою".

Про це йдеться на сайті Децентралізації.

Експерти програми "ULEAD з Європою" оцінювали громади за підсумками виконання місцевих бюджетів у 2023 році за 11 показниками. Брали до уваги видатки, доходи та утримання апарату управління на одного мешканця. Також вагу зарплат, податків і зборів у дохідній частині бюджету. Відтак за результатами оцінювання сформували п'ять рівнів спроможності: високий, оптимальний, задовільний, низький, критичний.

Рівні спроможності буковинських громад

З 52 громад Чернівецької області 18з критичним рівнем фінансової спроможності. У таких громадах грошей вистачає тільки на оплату зарплати, водночас бракує на розвиток та благоустрій. В їх перелік входять: Герцаївська, Клішковецька, Кострижівська, Вашковецька, Банилівська, Сучевенська, Брусницька, Кам’янецька, Конятинська, Лівинецька, Рукшинська, Ставчанська, Усть-Путильська, Чудейська, Боянська, Красноїльська, Острицька, Тарашанська громади.

Громад з високим рівнем спроможності три:

  • Чернівецька;
  • Новодністровська;
  • Вікнянська.

Низький рівень спроможності на Буковині мають 14 громад. Це Недобоївська, Тереблеченська, Путильська, Юрковецька, Вашківецька (міська), Волоківська, Кам’янська, Мамалигівська, Неполоковецька, Топорівська, Ванчиковецька, Карапчівська, Петровецька та Селятинська громади.

Оптимальний рівень спроможності у шести громадах: Вижницькій, Хотинській, Берегометській, Веренчанській, Заставнівській та Сокирянській.

Решта громад мають задовільний рівень.

Як коментують оцінювання громад в ОВА

За словами начальниці фінансового управління обласної військової адміністрації Анжели Дякової, в ОВА є три критерії оцінювання спроможності громад. Це висока спроможність, низька спроможність і середня спроможність.

"Різні громадські організації пропонують свою модель оцінювання. Ми порівняли показники, які запропонувало «ULEAD з Європою» і свої показники — приблизно вони співпали. Але ми будемо й надалі оцінювати по своїх показниках", — розповіла у коментарі Суспільному Анжела Дякова.

За її словами, Чернівецька та Новодністровська громади завжди були з високою фінансовою спроможністю, а для Вікнянської громади це нетипово.

"Маю дуже великі сумніви, що за 2024 рік Вікнянська громада буде мати таку ж високу спроможність. За останні декілька років там була військова частина, яка сплачувала ПДФО військових у громаду. Оскільки тепер все військове ПДФО переходить до державного бюджету, можливо, що за результатами цього року, показники спроможності зміняться", — каже Дякова.

Що буде з громадами з критичним рівнем спроможності

За словами Дякової, до громад з низьким рівнем спроможності внесли ті, які не мають власних виробництв чи підприємств або їх основну територію займає ліс, через що немає плати за землю. Лісові господарства сплачують малий податок за землю, тому у фінансовому управлінні планують звернутися до Кабінету Міністрів з пропозицією збільшити плату лісової галузі. В інших громадах податок за землю — це друге за наповненням джерело місцевих бюджетів, після податку за доходи з фізичних осіб.

Наприклад, Усть-Путильська, Путильська, Конятинська і Селятинська громади. Вони не мають своєї власної ресурсної бази, у них основну територію займає ліс, тому немає цієї плати за землю, які у інших громадах. Це специфіка не тільки чернівецьких громад, а й з Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської областей, — пояснює Дякова.

Щодо Новодністровської громади Дякова каже, хоч це невелика громада, проте на її території є підприємства й вони сплачують податок на доходи з фізичних осіб в бюджет міста. Це сприяє фінансовій спроможності громади.

Водночас Кострижівська громада, яка теж є невеликою, на своїй території не має великих підприємств, які б платили податок на доходи з фізичних осіб, тому доходи громади не співрозмірні з видатками.

Сказати, що громади з критичним рівнем спроможності вмруть, – неправда. Вони виживуть, все буде нормально. Але там не буде ні доріг, ні благоустрою, ні заходів у школах, тому що вони не будуть мати можливості це фінансувати. Тому сьогодні кожний голова задумується над тим, де взяти додаткових грошей для розвитку громади, — каже Дякова.

Як громаді збільшити фінансову спроможність

Дякова каже, що фінансова спроможність громади — це насамперед робочі місця. Серед джерел доходу до місцевого бюджету є:

  • єдиний податок для підприємців;
  • інвентаризація — це дозволяє контролювати облік земельних ділянок та сплату податку за їх використання;
  • контроль над сплатою боргів з податку на майно;
  • участь в грантових проєктах;
  • мінімальне податкове зобов'язання — податок, запроваджений наприкінці минулого року, який зобов’язаний сплатити власник або користувач земельної ділянки;
  • субвенції та дотації з державного бюджету.

Раніше Суспільне Чернівці у відео розповідало про спроможність громад:

Читайте Суспільне Буковина у Telegram: головні новини

Станьте частиною Суспільне Буковина: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: [email protected].

На початок