Перейти до основного змісту
"Боляче, що молодший син не матиме спогадів про батька": дружина бійця дізналась, що вагітна у день загибелі чоловіка

"Боляче, що молодший син не матиме спогадів про батька": дружина бійця дізналась, що вагітна у день загибелі чоловіка

Дружина полеглого бійця з Буковини Андріана Лазаренко дізналася про другу вагітність в день загибелі чоловіка – він служив на Бахмутському напрямку та потрапив під мінометний обстріл. Немовля назвали його на честь – Олександром.

У той день без батька також залишився старший син подружжя. Разом з дітьми жінка щотижня навідує могилу чоловіка, щоб зберегти про нього пам'ять, як про героя. Каже, найболючіше те, що у молодшого сина не буде з ним спільних спогадів. Суспільне Чернівці розповідає історію дружини загиблого бійця.

"Він мріяв про другу дитину – марив нею. Щоправда, хотів дівчинку – маленьку принцесу, але нам Бог дав маленького Сашка – його копію: з такими ж великими синіми очима, такого ж щокатого".

Олександр пішов до війська, не чекаючи на повістку, бо вважав, що має бути на фронті. Служив гранатометником в гірсько-штурмовій бригаді "Едельвейс". Про другу вагітність Андріана дізналася 18 листопада 2022 року – тоді її чоловік вже тиждень воював на "нульових" позиціях на Бахмутському напрямку.

"Коли дізналася про вагітність, я написала йому повідомлення, хоча він його не відкрив. Але пізніше побратими розповіли мені, що він побачив сповіщення про це й сказав: "Ура, в мене буде друга дитина", – пригадує жінка.

Загиблий військовий Олександр Лазаренко з побратимом
Загиблий військовий Олександр Лазаренко (зліва) з побратимом. Фото з архіву Андріани Лазаренко

У той день Олександр потрапив під мінометний обстріл й не встиг забігти у бліндаж. Про загибель чоловіка Андріана дізналася вже наступного дня. Каже, чоловіка впізнали за татуюванням, а ховали в закритій труні. Через це жінка досі відчуває, ніби Олександр має повернутися додому.

"Поки під нашу браму під'їхала "швидка", а потім працівники військкомату, я все зрозуміла. Впала на коліна, почала плакати й обіймати сина. Витягнула тест із шухляди й показала сестрі, казала: "Віко, так не може бути, я ж лиш вчора дізналася, що вагітна", – каже Андріана.

Андріана не вважає себе вдовою, а називає "дружиною загиблого героя". На похороні чоловіка пообіцяла собі, що зробить все для щастя їхніх дітей й щоб вони пам'ятали свого батька.

"Саша мені завжди говорив: "Ти – сильна й впораєшся. Це – війна, й на війні можуть бути будь-які ситуації. Зроблю все, щоб діти знали свого тата як героя, бо він того заслуговує".
Буковинка Андріана Лазаренко дізналась, що вагітна у день загибелі чоловіка
Сім'я Лазаренків. Фото з архіву Андріани Лазаренко

Без тата залишився й старший син подружжя – Давид. Тоді йому було 3,5 роки. Він також був на похороні батька, втім спершу не міг змиритися з його відсутністю. Натомість просив щовечора телефонувати татові, щоб дізнатись як у того справи.

Ще раз взяти його з собою на могилу батька Андріана наважилася через чотири місяці після похорону. Відтоді хлопчик щотижня разом з мамою носить на кладовище свіжі квіти та запалює свічку.

"Він впродовж трьох місяців після смерті Олександра дзвонив йому рано, в обід та ввечері. Запитував, чому тато не бере слухавку? Я пояснювала, що там немає інтернету або можливості говорити. Вже десь навесні я на кладовищі сказала йому: "Давидику, тато загинув. Тепер його будинок тут й ми будемо до нього приходити. Ми не перестанемо його любити, але він мусить бути тут", – каже Андріана.

діти загиблого військового Олександра Лазаренка
Сини подружжя Давив та Олександр. Фото з архіву Андріани Лазаренко

Щоб зберегти спогади про Олександра, в окремій шухляді зберігають його речі, флягу з водою, на які вигравіюваний позивний бійця "Іспанець", – у ній досі є вода. Також Андріана зробила альбом, де зібрала фотографії чоловіка.

"Техніка – не постійна. Не дай Боже, якісь фотографії видаляться. Тому я зробила пам'ять діткам про тата – це наша коротка історія. З одного боку, є могила, куди ми можемо прийти, подивитися на фотографію й поплакати, а з іншого – він мав би бути біля нас, постійно. Це великі біль та туга", – каже жінка.

нагороди загиблого бійця Олександра Лазаренка.
Фото та нагороди Олександра Лазаренка. Фото з архіву Андріани Лазаренко

За її словами, місяці після смерті чоловіка були важкими, але народження молодшого сина стало для Андріани стимулом жити далі.

"Зима була прохолодна і довга, весна – беземоційна, а літо – порожнє. Але в саме в цей час народилася маленька копія Олександра, його маленьке продовження. Літо стало прекрасним. Немовля дало стимул жити й зібрати залишки своєї сили. Твердо йти вперед, щоб Олександр на небесах пишався своїми синами".

Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини

Станьте частиною Суспільне Чернівці: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: [email protected].

Топ дня
Вибір редакції
На початок