Громадська організація "Деколонізація. Україна" оновила мапу радянських пам'яток, зокрема у Чернівецькій області. Це десятки монументів радянським солдатам, стели з радянськими серпами та молотами, а також погруддя комуністам. Пам'ятники з радянською символікою організація пропонує демонтувати, бо вважає, що комуністичний режим для українців був таким же, як і нацистський.
Суспільне Чернівці побувало у громадах колишнього Кіцманського району й запитало у місцевих жителів, що вони думають про збереження радянських пам'яток та чи планують їх зносити.
Навіщо створили мапу пам'яток
"Такого набору інформації як на мапі немає ніде. Вона дозволяє працювати з об'єктами в реальному часі й оновлювати її. З цієї карти ми беремо об'єкти й надсилаємо звернення в громади, щоб нагадати, що у них досі є такий об'єкт, наприклад, серп і молот", — каже голова організації "Деколонізація. Україна" Вадим Поздняков.
На інтерактивній мапі можна дізнатися, скільки в окремому місті чи селі залишилося пам'ятників, які підлягають знесенню за законом про декомунізацію, а також тих, які вже демонтували. Там є їхні фото та координати.
Голова організації "Деколонізація. Україна" Вадим Поздняков у коментарі Суспільному каже, мапа – "важливе сховище даних, аби якісно працювати над очищенням України".
"Потрібно роз'яснювати, що ніхто не хоче зносити прізвища односельців. Залишаються прізвища, написи про Другу світову війну, 1941 рік замінюють на 1939 рік. Прибираються зірки, серпи та молоти. Місце пам'яті залишається, бо люди часто цього не розуміють".
Список та фото пам'яток у Чернівецькій області організації надав обласний департамент культури. Зокрема, за словами Позднякова, понад десять пам'ятників на Буковині мали підпис"загиблим від рук українських буржуазних націоналістів".
Також кожен охочий може заповнити форму на сайті й повідомити про те, що у його населеному пункті є пам'ятник, пов'язаний з радянським минулим.
"Ми передивилися всі фото, які були: роздивлялися написи, символіку та пам'ятники. Це все ми додали на карту. Але це лише те, що є у реєстрах. Дуже ймовірно, що в селах та містах є пам'ятники, які вивели або не вносити до реєстрів. Тому не факт, що це повний перелік", – каже Поздняков.
"Хіба вони за Росію воювали?"
На території села Лашківка поруч із пам'ятником солдату видруковані фотографії місцевих жителів, які загинули під час Другої світової війни. Таку дошку пам'яті спорудили ще за часів радянської влади, каже староста села Іван Тарновецький. За його словами, на війні загинуло понад двісті людей з Лашківки та сусідньої Витилівки, тому вважає, що пам'ятник варто зберегти.
"Більшість з них примусово призвали до лав Збройних сил Радянського союзу. Цей пам'ятник абсолютно не пов'язаний з росіянами. Це – шана нашим людям, які в той час загинули. Хіба вони воювали за Росію? Вважаю, що тоді вони так само воювали за Україну", – розповідає староста села.
Житель Лашківки Василь вважає, що наразі демонтаж радянських пам'яток не на часі, а самі пам'ятники – пам'ять про загиблих.
"Наші прадіди воювали – це їхня пам'ять. Зараз ми це знесемо й пам'яті не буде ніякої. Ніхто, ні правнуки не будуть знати. Моє покоління ще буде, а далі вже ні. Я не за й не проти, але наразі воно не на часі. [Дошку пам'яті] ремонтуємо як можемо: своїми силами, й сільрада, коли може", – розповідає чоловік.
У центрі Задубрівки Горішньошеровецької громади радянська влада спорудила пам'ятник прикордоннику, який захистив село, коли нацистські війська були на околицях. Військовий був родом з Чернігова, розповідає місцева жителька Світлана. За її словами, в селі проти знесення цього пам'ятника.
"Пам'ятники – це архітектура села. Його, правда, треба відремонтувати, але на це потрібні гроші. Але то є пам'ятка, як його знести? Не думаю, що люди на це погодяться. Колись була російська влада, такий був час. Зараз зовсім інша, але Росія – агресор, якого давно треба виганяти з України", – каже Світлана.
У селі також є пам'ятник воїнам-односельцям. За територією навколо нього доглядають та покладають квіти до 8 травня, каже місцева жителька Галина.
"Пам'ятники, які є, то повинні бути. Тільки їх треба привести в належний вигляд. Цей пам'ятник був громаді відколи себе пам'ятаю".
"Перш ніж демонтувати, порадимося з громадою"
У кожному селі на Буковині є пам'ятники та монументи пов'язані з Другою світовою війною, каже голова Кіцманської громади Сергій Булега. На них залишилося багато радянської символіки – герби, зірки та комуністична символіка. За словами голови громади, такі пам'ятки потрібно зносити, однак перед цим слід радитися з жителями громади – чи потрібно демонтовувати їх повністю, чи лише частину з забороненою символікою.
"Для кожного села кожен окремий монумент — це пам'ять про тих, хто віддав своє життя в Другій світовій війні. Будемо радитися й дивитися, які елементи цих пам'ятників вилучати. Можливо, не весь монумент, але лише ту частину, яка символізує радянщину демонтувати. Або змінити так, щоб нічого нам не нагадувало про те, що колись наші предки поклонялися цій радянській символіці", – каже Булега.
У Кіцмані є пам'ятник солдату, на обличчі якого є радянська зірка. Булега каже, що жителі збиралися на обговорення щодо вигляду цього монумента.
"Ми обговорили, але без конкретики, що потрібно зробити. Однозначно, зірки не буде, але чи потрібно забирати образ солдата? Він же не винен, що його у 1941 році послали на війну. Тоді українці мільйонами гинули. Але не за зірку й не за Сталіна. Вони захищали свій дім. Вважаю, що прив'язувати їх до комуністичних символів неправильно".
За словами голови громади, демонтовувати ті чи інші пам'ятки у громаді будуть, однак це потребує грошей та ресурсу.
"Питання, чи наразі нагально під час війни робити кошториси, наймати підрядників. Адже одна людина з інструментом не може це зробити. Це великі й габаритні монументи. Зрештою, сподіваюся, що після закінчення війни у нас не залишиться жодної радянської символіки публічної, крім, можливо, в музеях як пам'ять, що такий період був".
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
Станьте частиною Суспільне Чернівці: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: [email protected].
