"Ого, маєте файну хату!". Буковинець їздить селами та фотографує народну архітектуру

"Ого, маєте файну хату!". Буковинець їздить селами та фотографує народну архітектуру

"Ого, маєте файну хату!". Буковинець їздить селами та фотографує народну архітектуру
Господиня біля свого будинку у селі Турятка на Глибоччині. Фото Івана Мудрака

19-річний Іван Мудрак зі Сторожинця подорожує буковинськими селами, аби сфотографувати старі хати, каплички, криниці та побут місцевих. Світлини публікує у профілі Instagram під назвою "Бабин бучок". Робить це, аби популяризувати народну культуру Буковини.

Перед Великоднем журналісти Суспільного поїхали разом з Іваном з експедицією у села Верхні та Нижні Синівці й Турятка, що на кордоні з Румунією.

Свою експедицію Туряткою Іван починає з центру села. Разом з подругою Іриною навмання обирає вулицю, куди будуть іти. У руках тримає фотоапарат. Місцеві гукають: "Сфотографуй село, може нам сюди добру дорогу зроблять". Іван йде по вузькій ґрунтовій вулиці та роззирається на будинки обабіч. Коли йому трапляються старі яскраво пофарбовані або оздоблені об'ємними квітами з блискучої бляхи криниці, він зупиняється та фотографує їх.

"Ґазди, є хто вдома?", — гукає Іван, зазираючи за паркан, коли хоче ближче роздивитися ґанок або стайню.

"Ого, яка у вас гарна хата!". Буковинець їздить селами та фотографує народну архітектуру
Іван з подругою фотографує будинок у селі Турятка. Фото: Суспільне Чернівці

"Ого, яка у вас гарна хата!". Буковинець їздить селами та фотографує народну архітектуру
Іван з подругою під час експедиції. Фото: Суспільне Чернівці

На краю села за річкою є декілька будинків з пластиковими вікнами та дахом з металочерепиці. Серед них Іван помітив стару хату, пофарбовану у яскраві кольори. "У вас така файна хата. Можна її сфотографувати?", — питає Іван у господині поважного віку, яка ходить подвір'ям. "Фотографую буковинську автентику", — пояснює хлопець. Бабуся розповідає, що живе тут все життя — цю хату збудував ще її батько.

Тоді Іван просить сфотографуватися й саму господиню. Бабуся у буденному сільському одязі спочатку відмовляється. Але коли Іван каже "Хочу вас сфотографувати, бо ви файна", все ж стає біля хати для фото.

За день Іван з подругою запланував обійти три села — Турятку, Нижні та Верхні Синівці. Зазвичай хлопець подорожує пішки або на велосипеді. У віддалені села доїжджає на автобусах.

"Хочу відчути, як люди в давнину ходили. Раніше ж вони не мали цих автобусів. Отак ходжу, досліджую, розпитую людей", — каже Іван.

Якось хлопець за день дійшов зі Сторожинця до Вижниці — це приблизно 70 кілометрів. У дорозі блукав вулицями, аби фотографувати старі хати. Поширюючи ці світлини, хоче популяризувати буковинську народну архітектуру та побут. Фото Іван публікує у профілі "Бабин бучок" в Instagram. За рік на сторінку підписалися понад півтори тисячі людей.

Іван навчається у Вижницькому коледжі мистецтв, там вивчає ткацтво. В експедиції хлопець їздить у вільний час.

"Я дуже люблю подорожувати й знаходити щось таке старе. У мене це викликає захоплення. Я хочу, щоб це все збереглося. Щоб у майбутньому люди звернули увагу, що Буковина повна скарбів".

"Ого, яка у вас гарна хата!". Буковинець їздить селами та фотографує народну архітектуру
Господиня біля хати у Нижніх Синівцях на Глибоччині. Фото Івана Мудрака

На одній з вуличок Синівців Іванову увагу привернув ще один будинок. Він кличе господарів з-за огорожі — на подвір'я виходить заклопотана жінка з каструлею в руках у халаті з леопардовим принтом. Вона сміється і дивується, що когось зацікавила її стара хата. Але жінка запрошує не лише на подвір'я, але й всередину будинку.

Ще з порогу відчувається запах випічки — у шпаргатіКухонна плита, яка опалюється дровами. печуться паски. Іван з подругою залишає кросівки на тканому квітчастому килимі. Іван аж зойкає від захвату — так йому сподобалася ця хата. У коридорі стіни прикрашені вишитими хрестиком картинами. У кімнаті стоїть дерев'яне корито, де замішували тісто на паски. Декотрі з них вже печуться, з десяток ще "підходять" у жерстяних формах. Двоє малих дівчаток допомагають прабабці з тістом. Паски прикрашені квітами та взорами з тіста, вже помащені яйцем — блискучі і жовті.

"Ого, яка у вас гарна хата!". Буковинець їздить селами та фотографує народну архітектуру
Фото: Суспільне Чернівці

Господиня показує інші кімнати. Одна з них має святковий вигляд — вся в килимах та рушниках, з підбитими великими подушками у вишитих наволочках. На розстелених газетах стоять вже спечені паски.

На стінах висить безліч фото. Господиня вказує на фото свого чоловіка у молодості у військовій формі, розповідає про світлини родичів та портрет батька своєї свекрухи Марії. Бабця мало говорить українською, але запрошує гостей сісти. А сама розрізає на чотири частини щойно спечену паску. Вона про щось перемовляється з невісткою румунською, а тоді дає гостям пакунок у газеті. Там шматок ще теплої паски з сиром та родзинки, червоне яблуко та декілька ірисок.

"Це за поману. У нас так дають", — пояснює жінка те, що перед цим сказала бабця Марія.

На Буковині "за поману" дають хліб та якісь ласощі. Так люди спонукають згадати їхніх померлих родичів. Зазвичай поману роздають людям на кладовищі або знайомим померлих у поминальні та святкові дні.
"Ого, яка у вас гарна хата!". Буковинець їздить селами та фотографує народну архітектуру
Марія сидить за столом у своєму помешканні у Нижніх Синівцях. Фото Івана Мудрака

Далі Іван прямує до церкви у Верхніх Синівцях. Хлопець побачив фото старої церкви в інтернеті, а тепер вирішив на неї подивитися наживо. Неподалік старого дерев'яного храму височіє нова церква з кованими воротами та блакитними банями куполів.

Іванові байдуже на новий храм. Натомість він захоплено обходить дерев'яну церкву та фотографує її зусібіч.

"Якщо дивитися на самі оці кронштейни, які підпирають дах, то видно, що вони зсохлися. Є шпарини великі. Вона насправді дуже стара ця церква".

На подвір'ї церкви є два гробівці з іменами румунською мовою, дерев'яна дзвіниця та камені з хрестами, де зазвичай святять воду. У новій церкві якраз триває служба, звідти прибіг паламар, аби вдарити у дзвони.

Іван попросив його відчинити стару церкву. Іван каже, що це велике везіння, — ось так потрапити до зачиненого храму в селі. Паламар розповів, що тепер всі служби проводять у новій церкві, а тут правиться лише на храмове свято.

"Ого, яка у вас гарна хата!". Буковинець їздить селами та фотографує народну архітектуру
Всередині Свято-Воздвиженської церкви. Фото: Суспільне Чернівці

Всередині церкви прохолодно і пахне старим деревом. Відразу біля входу приміщення освітлює старомодна кришталева люстра. Стіни прикрашають чорні ткані килими з барвистими квітами. Під ними стоять лавиці, вкриті такими ж тканими веретами. В центрі церкви — давній іконостас, золотиста фарба на ньому потьмяніла від віку, а з ікон спостерігають образи святих.

"Там престол. Але туди тільки мужикам можна", — говорить паламар. Іван хреститься і заходить за іконостас, відхиливши блідо-рожеву штору.

Коли всі покидають церкву, паламар спішно зачиняє двері та вимикає світло, а тоді біжить до нової церкви, аби повернутися і знову вдарити у дзвони.

"Ого, яка у вас гарна хата!". Буковинець їздить селами та фотографує народну архітектуру
Фрагмент іконостаса у церкві. Фото: Суспільне Чернівці

Дерев'яну церкву "хатнього" типу у Верхніх Синівцях збудували у 1790 році на місці старої церкви. Вона є пам'ятником архітектури.

Читайте також

"Тут є речі майже з кожної хати". Буковинка створила музей народного мистецтва та побуту в своєму гаражі

Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини

Станьте частиною Суспільне Чернівці: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: [email protected].

На початок