Повномасштабна війна в Україні пришвидшила процеси декомунізації та деколонізації у Чернівцях. У 2022 році з міського простору прибирали радянські пам'ятки та російські назви. Також позбулися російської літератури у школах. Попри війну культурні процеси в Чернівцях не припинилися, митці та культурні організації почали допомагати війську, продовжуючи займатися мистецтвом.
Суспільне зібрало 5 подій, які характеризують, яким був 2022 рік у культурній сфері Чернівців.
Зміна багаторічного директора театру
У жовтні розпочали перевірку роботи директора театру імені Ольги Кобилянської Юрія Марчака. На час перевірки його відсторонили від роботи. Марчак очолював театр 25 років. Впродовж двох років на директора надходили скарги від колективу, каже голова обласної ради Олексій Бойко, тому впродовж двох місяців комісія мала перевірити роботу та ефективність Марчака як директора.
Під час службового розслідування знайшли порушення, які могли б слугувати причиною винесення питання про звільнення Марчака. Проте він сам написав заяву на звільнення за угодою сторін після початку службової перевірки. За словами Бойка, під час розслідування комісія виявила порушення щодо умов контракту та кадрових питань у театрі.
Суспільне зверталося за коментарем до колишнього керівника муздрамтеатру Юрія Марчака про причини його звільнення та ставлення до результатів перевірки. Він відповів, що не коментуватиме це.
До звершення воєнного стану на посаду керівника театру призначили Івана Бутняка. Після війни відбудеться конкурс. Зараз Бутняк працює над створенням малої сцени театру у приміщенні костюмерної та декораційної майстерні. Там планують створити залу на невелику кількість глядачів та проводити експериментальні постановки.
Про роботу театру з новим директором дивіться в інтерв'ю:
Декомунізація та деколонізація Чернівців
У перші дні повномасштабного вторгнення у Чернівцях демонтували танк Червоної армії, який був символом “визволення міста від фашистів”. Танк прибрали за гроші меценатів. Також не витратили бюджетні гроші на демонтаж монумента Перемоги на Соборній площі. Статую радянського солдата відвезли на зберігання у МіськШЕП, а стелу та постамент, на якому стояла скульптура, розібрали. Пізніше радянські пам'ятки перенесуть на окрему ділянку на вулиці Одеській.
Також у місті не залишилося жодного пам’ятника російському поету Пушкіну. Дві скульптури демонтували на території коледжу та училища, а також зняли бюст поета з фасаду театру.
У місті перейменували 50 вулиць, назви яких стосуються Росії. Назви вулиць в честь російських воєначальників, митців та громадських діячів замінили іменами тих, хто зробив внесок у розвиток України, зокрема це загиблі учасники АТО-ООС та повномасштабної війни. Це перший етап перейменувань, у 2023 році топонімічна комісія спільно з мешканцями вулиць шукатиме підхожі назви і для інших вулиць.
Танцями допомагає ЗСУ та дружинам військових
Танцюристка з Чернівців Соня Сафрюк записує відео, в яких рефлексує на події в Україні. Через танець та графічні ефекти дівчина передає відчуття самотності та розлуки під час війни, а також показує возз'єднання українців. Відео з українською музикою у соцмережах збирають десятки тисяч переглядів.
Раніше такі відео дівчина робила разом зі своїм чоловіком Василем, але він вступив до лав ЗСУ у перші дні війни. Після цього Соня опанувала програми для монтажу відео і тепер створює їх сама.
"Максимально мотивує, коли йому сподобалось те, що я зробила. Підтримало його моральний дух. Тоді й ночами буду знімати відео, лиш би хоч трішки йому додати сил", — каже Соня Сафрюк.
Дівчина зібрала й інших жінок, кохані яких перебувають на війні. Вони зустрічаються та підтримують одне одного. Вже організували декілька таких зустрічей:
"Приємно було, що завдяки проєкту мені подякували не лише жінки, у яких чоловіки на фронті, а й чоловіки", — каже Соня Сафрюк.
Перенесли фрагмент книги про Чернівці минулого століття у віртуальну реальність
Розробники організації "Лабораторія культури" змоделювали сцену з книги чернівецького письменника Максима Дупешка "Історія, варта цілого яблуневого саду". Одягнувши шолом віртуальної реальності, глядач може прогулятися одним перехрестям вулиць Вокзальної, Хмельницького та Сагайдачного у минулому столітті. Розробники у віртуальній сцені показали момент знайомства головних героїв книги. Разом із письменником сцену доповнили й іншими персонажами. Глядач може почути їхні діалоги, підійшовши до моделей персонажів.
"Ми хотіли показати мультикультурність Чернівців ХХ століття, а тоді на вулицях розмовляли щонайменше чотирма мовами — українською, румунською, їдишем та німецькою", — каже розробник Антон Благій.
У сцені лунають повністю оригінальні звуки. Усе — від голосів персонажів до фонової мелодії, яка лунає з грамофона записав один з розробників Володимир Шиба.
Персонажі у сцені існують насправді — це реальні люди, яких відсканували за технологією фотограмметрії. Для цього робили приблизно 300 фотографій нерухомої людини з різних ракурсів у освітленому приміщенні, а спеціальна програма на основі штучного інтелекту опрацьовувала ці фото та перетворювала їх у 3D-моделі. Різні ролі у сцені виконують екскурсоводка Аполлінарія Маковська, культурна блогерка Анастасія Свідерська, також розробники, а водієм трамвая, який зійшов з рейок є сам автор книги Максим Дупешко.
Над проєктом працювали троє розробників — вони за три місяці оцифрували акторів, візуалізували місто та маршрут, яким користувач може пройти. Тепер цю сцену можна безкоштовно побачити у шоломі в бібліотеці імені Івасюка, що на вулиці Кобилянської.
Уроки зарубіжної літератури (майже) без російських авторів
Цьогоріч у школах області вперше не вивчали російських авторів. Шкільну програму із зарубіжної літератури за роки незалежності змінювали часто, проте російські автори у ній були завжди, каже вчителька чернівецької школи Тетяна Бачук. Вона викладає зарубіжну літературу майже 40 років та каже, що ще з радянського часу в школі вчили Пушкіна, Гоголя, Лермонтова, Толстого та Достоєвського.
Попередніми роками у школах у декількох класах вивчали твори Пушкіна, а також Івана Крилова, Льва Толстого, Володимира Короленка, Михайла Булгакова, Сєргєя Єсеніна, Олександра Гріна, Міхаїла Лєрмонтова, а також поетів "срібної доби". Замість них додали більше творів класиків світової літератури.
"Я не шкодую за цими творами, вважаю, що заміна не тільки рівноцінна, а й діти візьмуть набагато більше від зарубіжних митців, ніж від Пушкіна, Лєрмонтова, Достоєвського", — говорить Бачук.
Проте у програмі залишили письменників, які писали російською мовою, проте народилися або жили в Україні. Їх вивчають за вибором вчителя та учнів. Зокрема це твори Короленка, "Собаче серце" Булгакова. У списку для додаткового читання є "12 стільців" Ільфа і Петрова та "Бабин Яр" Кузнєцова.
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
Станьте частиною Суспільне Чернівці: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: [email protected].
