"Це місце для експериментів та гострих тем". Якою буде мала сцена муздрамтеатру Чернівців

"Це місце для експериментів та гострих тем". Якою буде мала сцена муздрамтеатру Чернівців

"Це місце для експериментів та гострих тем". Якою буде мала сцена муздрамтеатру Чернівців
. Приміщення, в якому облаштують малу сцену. Фото: Іван Бутняк

Іван Бутняк керує Чернівецьким муздрамтеатром, поки триває службове розслідування щодо директора Юрія Марчака. Бутняк розповідає, що його завдання — підтримувати роботу театру, тому кардинальних змін чи звільнень не буде. Водночас зараз зосередився над створенням малої сцени, де планують проводити камерні вистави й "розмити" поділ на глядачів і артистів. Так хочуть залучити ширшу аудиторію. Суспільне поспілкувалося з Бутняком про те, якою буде мала сцена.

— Майбутня мала сцена у майстерні муздрамтеатру — ваш перший публічний проєкт як виконувача обов'язків директора. Що тут буде?

— Я проаналізував ситуацію, яка є зараз, і провів діалоги з працівниками й глядачами. Зрозумів, що це одна з нагальних потреб. Це збільшує можливості як виробництва нового мистецького продукту в театрі, так і зустрічі з новими глядачами, яким репертуар чи не до вподоби, чи не до смаку.

— Заходи яких форматів тут будуть відбуватися?

— Першочергово — камерні вистави. Заходи іншого формату, іншого жанру теж передбачаються і ми це вже закладаємо в ту реконструкцію, яку втілюємо разом з дизайнером Денисом Зазубеком, щоб тут були максимальні можливості для зміни простору: сцена-зал, сцена-арена чи класична сцена.

Хочемо, щоб не було поділу на глядачів та артистів. Тобто маю на увазі інтерактивні заходи, які є в експериментальних театрів. Також тут можуть бути найпростіші зустрічі з людьми, дотичними до творчості й театру.

Це те, чого, на мою думку, не вистачає театру на постійній основі.

— Наразі керівника театру Юрія Марчака, який очолював заклад 25 років, відсторонили на час службового розслідування. Які ваші завдання на цей період?

— Моє завдання у тому, щоб підтримати роботу театру. Тому жодних кардинальних змін, кадрових перестановок я не вповноважений робити. Моє завдання, щоб театр наразі не просів, бо зараз проводять репетиції вистав, над якими працюють давно. Також маю енергію для змін, тому вирішив зосередитись на просторі сцени-майстерні.

— Чи допомагає акторський досвід у керуванні закладом?

— Це хороший досвід. Моя акторська практика була в театрі приблизно у 2009-2010 роках, це досить давно, але я розумію, що таке бути на сцені, розумію роботу цехів театру. Окрім того, більшість працівників є знайомими. Можливо, в незнайомий колектив в іншому місці я б не насмілився підходити до такої відповідальної роботи.

— З якими завданнями зіштовхнулися?

— На диво, найнеочікуванішим було завдання — Пушкін на фасаді театру. Це забрало багато часу, бо треба щось для себе прояснювати, робити правильні кроки. Тут ти не можеш робити, як у себе вдома, сказати: "Зніміть!" і все.

На це витратили багато часу, але дослідили весь ланцюжок подій, бо театр вже пропрацьовував це питання з Юрієм Марчаком, пророблена певна робота, є ескіз, кошторис. Відтак питання наближається до вирішення.

— Чим відрізняється досвід керування невеликим приватним театром анімації й великим театром з бекграундом?

— Тут потрібно більше делегувати й більша відповідальність. Оскільки тут директор є і художнім керівником, то потрібно брати участь у формуванні репертуару, розуміти процеси.

У людей є запит, щоб театр крокував вперед. Світовий театр не стоїть на місці, є моменти, які так чи інакше Чернівці не підхоплюють, можливо, певну частину саме сцена-майстерня зможе закрити. Ми зможемо запрошувати невеличкі, але дуже сучасні експериментальні колективи України, які втратили можливість повноцінно працювати, але мають що запропонувати глядачам.

Чого бракує на основній сцені театру, ми будемо безпосередньо тут і впроваджувати на малій альтернативній сцені. Мета цього простору — для лабораторних процесів. Ті теми, які не завжди можуть сприйнятися широкою аудиторією глядачів, які вже звикли відвідувати театр і яким більш звичний класичний репертуар, зможемо показувати там.

Театр такого плану в Чернівцях єдиний, це театр-монополіст, тому ми не маємо права залишати за стінами частину глядачів. Цей простір передбачає підняття гострих тем, сучасні експериментальні речі, які відбуваються в театральному середовищі. Ми будемо приваблювати саме сюди, а потім після цієї дегустації щось буде втілюватись на великій сцені.

На початок