Військовий з Буковини Роман Мамавко — Герой України. Цю відзнаку він отримав цьогоріч на фронті. Разом з бійцями бригади, якою командує, Роман тримав оборону Попасної протягом трьох місяців з початку повномасштабної війни. Зберегти контроль над містом не вдалось, втім змогли стримати наплив російської армії та не дали на повну штурмувати Харків чи Київ. Чому Роман вирішив стати військовим та яким він був дитинстві – Суспільному розповіли його батьки.
Роман Мамавко родом з села Коболчин Дністровського району. Навчався у сільській школі. Батько розповідає, що син мріяв стати міліціонером, але під час вступу попросили хабар. Каже, звичайна сім'я вчителів не мала кількох тисяч доларів, тому Роман вступив наступного року — до Одеської військової академії.
Батьки Романа усе життя працювали вчителями, таку ж професію обрав й інший син. Тато та матір Романа живуть удвох, батько багато порається біля дому — обробляє город, слідкує за домашніми тваринами та займається бджільництвом.
“Роман навчався в музичній школі. Одного разу діти поверталися з занять і проґавили автобус. Він здогадався зателефонувати з пожежної зі стаціонарного телефону і сказати мені: “Тату, вийдіть за нами, ми пропустили автобус”. Це ж треба було вигадати таке в першому класі!”, – розповідає батько військового.
Роман вирішив стати військовим, оскільки два його дядьки займалися військовою справою. Спершу дослужився до майора, пізніше — до підполковника, а нині є полковником. З 2014 року регулярно воював на фронті.
“Син розповідав, що після повномасштабного вторгнення було 2,5 місяця безперервних боїв. Не мали спокою ні вдень, ні вночі. А він як командир каже: “Якщо я сплю годину на добу, то це вже добре”. Але вони відстояли той важливий об’єкт, не дали пройти на Київ та Харків”, – розповів батько військового.
У травні президент нагородив Мамавка званням Герой України. Батько військового каже, що дізнався про це від знайомих, які почали телефонувати родині.
“Я не вірив аж поки не прочитав Указ президента. Роман ніколи не хвалився. Нічого не казав. Я відчув трохи радості і хвилювання, складно передати той стан. Я горджуся сином, що він до такого дослужився і радий за те, що він не зрадив присязі”, – каже Михайло Мамавко.
Батько Романа розповідає, що з початку повномасштабної війни син майже не телефонував, бо перебуває на передовій. Іноді військовий телефонує до свого старшого брата.
“Головне, що дається чути, що він живий та здоровий, бо я з цією думкою встаю та лягаю: аби вижив. Герой, не герой. Мені важливо, аби він живий вернувся додому”, – додає батько.
Окрім батьків, на Героя України чекає дружина-військова та 9-річна донька.
Читайте також
Читайте нас у Telegram: головні новини Буковини
Станьте частиною Суспільне Буковина: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: [email protected].
