На початку минулого століття молоді архітектори Чернівців почали споруджувати будинки у новому стилі — модернОзнаки стилю модерн в архітектурі: плавність, пластичність, декоративність. . Його ще називають "сецесія". Вони хотіли створити власний стиль, тому експериментували з кольором, формою, матеріалом та образами.
Розповідаємо, чому будинки прикрашали птахами й плазунами та що означає "естетика молодого 20 століття".
Історії трьох будинків зібрані в проєкті Суспільного Буковина "Загадки чернівецьких атлантів".
Будинок з совою — спілки лікарів Буковини
Наприкінці 19 століття лікарів на Буковині було дуже мало. На 17 тисяч людей — один дипломований лікар. З лікарняними приміщеннями справа була ще гірша. Щоб якось покращити ситуацію, лікарі згуртувалися та створили товариство лікарів Буковини.
Членами товариства могли стати будь-які лікарі Австрії. А керувало усіма справами правління. До нього входили чотири доктори медицини й один зубний лікар.
Щоб десь проводити збори й розмістити бібліотеку, вирішили збудувати окреме приміщення для товариства. Створив будинок архітектор Роберт Вітек. За скромну суму спроєктував будівлю у модному тоді стилі — сецесія.
На призначення будинку досі натякають елементи оздоблення. Сова на карнизі — атрибут алхіміків. Змії під балконом другого поверху як атрибут давньогрецького бога лікування, який за легендами вмів воскрешати мертвих.
Будинок на вулиці Гете, 6
На початку минулого століття модерн був мистецтвом молоді. Щоб творити у власному стилі, молоді архітектори відмовлялись від історичних запозичень. Натомість вдавались до нетипових рішень з кольором, формою та матеріалом. Використовували образи, асиметрію та вільне планування. Завданням архітекторів модерну було будь-яким способом втілити образно-символічний задум.
Колір став одним з основних елементів будівлі. Він повинен був не просто підкреслювати форму, а кричати, привертати увагу. А у "екстремальних" випадках, як на фасаді будинку по вулиці Гете, закликати до переосмислення простору та "довколишньої дійсності".
Розвитку модерну сприяло широке промислове виробництво бетону, заліза, цегли та кераміки. Також у місті створювали майстерні та фірми, основними завданнями яких було "мистецтво оздоблення дійсності".
Стилістику модерну (або ж сецесії) всіляко підтримували у пресі. На початку минулого століття чернівецькі домовласники з усіх сил намагалися довести одне одному, що їхній модерн більш модерновий, аніж у сусідів.
Будинок сенатора Володимира "Владзьо" Залозецького
Зараз будівля на вулиці Кобилянської, 31 виглядає скромно, "випадає" з сецесійного ансамблю міста. Її звели на початку 20 століття, без декоративних деталей. Однак у свій час зовнішній вигляд будинку мав би стверджувати нову, переосмислену естетику молодого 20 століття.
У цьому будинку мешкав політик, вчений, меценат, культурний діяч та правозахисник Залозецький-молодший. Син найвідомішого буковинського хірурга Володимира Залозецького.
Залозецький-молодший працював в Австрійській державній службі у сфері охорони історико-мистецьких пам'яток. Заснував українську національну партію. Виступав у палаті громад Британського парламенту, піднявши питання голодомору 33-34 років.
Воював у першій світовій, потрапив в полон, двічі тікав. Возив волгою астраханські кавуни. Збирав інформацію про звичаї та обряди українських селян.
Читайте також
Якою була вулиця Ольги Кобилянської в Чернівцях сто років тому
Аристократи, вечірки та парки з рідкісними рослинами. Три історії буковинських палаців
Читайте нас у Telegram: головні новини Буковини
Станьте частиною Суспільне Буковина: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: [email protected].
