Екоферма у селі Стрілецький Кут на Буковині розпочинала роботу з трьох десятків кіз, а нині там утримують 250 тварин двох порід. Спочатку господарство розвивали за пожертви, а тепер воно самостійно заробляє гроші на подальший розвиток — зокрема, на виготовленні та реалізації сирів і проведенні екскурсій.
Щодня на фермі отримують 200–300 літрів козячого молока, яке переробляють на понад 10 видів сирів, а корми для тварин виготовляють самостійно. У 2020 році родина меценатів передала ферму Чернівецькій єпархії Української греко-католицької церкви у пам'ять про батька, який помер. Як влаштоване виробництво від вирощування кіз до готового сиру — у матеріалі Суспільне Чернівці.
«Споживають найякісніші комбікорми та сіно»
За словами адміністратора екоферми у селі Стрілецький Кут Ігоря Романишина, тут дотримуються екологічного підходу до господарювання та намагаються зберігати природні умови для тварин.
«Наші кози споживають насамперед найякісніші комбікорми, найякісніше сіно, яке ми заготовляємо і про яке ми дбаємо. Також вони мають вільний випас і вільний вигул. Ми так само акцентуємо на цьому увагу, щоб було менше певної хімії та певних можливостей, а більше — природнього», — каже адміністратор екоферми.
Основа раціону кіз — ячмінь, овес, кукурудза, пшениця та макуха. Для цього на фермі є заготівельний цех, де цю їжу спершу перемелюють, а потім утворюють з неї гранулу.
«Грис — це дрібна фракція, і коли коза її споживає, вона забиває собі піднебіння, тому перетравлення відбувається набагато важче. А коли ми виготовляємо гранулу, тоді безпосередньо проходить термообробка, під час якої при нагріванні вбиваються різні бактерії», — розповідає адміністратор.
«Коли народжуються, це є садок, потім школа, а потім уже дорослі»
Наразі на фермі живуть 200 дорослих тварин та 50 козенят двох порід. Розпочинали господарство з 30 голів.
«Зааненська порода — це найбільш продуктивна порода за молоком, а в нубійської молока менше, але вміст жиру більший. Для виготовлення сиру нам потрібні як жирність, так і кількість. Тож завдяки цим двом породам ми маємо можливість реалізовувати ці можливості у подальшому сироварінні», — каже адміністратор.
За його словами, кіз також поділяють за віковими категоріями.
«Коли вони народжуються, це є садок, потім школа, а потім уже дорослі кози, які дають потомство та молоко», — розповідає Романишин.
Найменших козенят після народження тримають окремо, де вони набираються сил, зігріваються та ростуть, поки не переходять до старших тварин. Ця ферма належить Чернівецькій єпархії Української греко-католицької церкви. У 2020 році родина меценатів передала її єпархії у памʼять про батька, який помер.
Спершу ферма розвивалась за пожертви, а тепер тут самостійно заробляють гроші на розвиток. Зокрема, виготовленням, реалізацією сиру та екскурсіями.
Все молоко, яке отримують, збувають на виготовлення сиру
«Насамперед у нас є буковинський традиційний сир, також із додаванням лаванди, кавовий, потім г'югер, белпер, безпосередньо камамбер. Виготовляємо качокавал — напівтвердий сир, а також є вурда, рікотта. Ми переробляємо безпосередньо сироватку, де немає тих відходів», — каже адміністратор.
Все молоко, яке отримують від кіз, а це 200–300 літрів на день, збувають на виготовлення сиру. Загалом є понад 10 сортів сиру, а за типами — три: мʼякий, напівтвердий та твердий. Також ще сир виготовляють з коровʼячого молока, яке закуповують окремо.
«Перед тим, як прийняти молоко, у нас є екомілкбонд — аналізатор молока, який визначає фізпоказники молока: якість, жирність, кислотність та фізичні показники. Для м'якого сиру нам потрібно сім кілограмів молока, для твердого сиру — 12 кілограмів. І все молоко, яке ми отримуємо з нашого господарства, переробляється на тверді, напівтверді та м'які види сирів», — говорить адміністратор.
«Температура пастеризації — 65–70 градусів»
Після прийому та перевірки молока — його пастеризують. На цьому етапі у рідині знищуються шкідливі мікроорганізми.
«Молоко закачують безпосередньо у пастеризатор. Він є автоматичним і вмикається в мережу. Наша температура пастеризації — 65–70 градусів із витримкою 15–20 хвилин. Після пастеризації — охолодження, внесення всіх ферментів, заквасок, де ми отримуємо тоді вже певне зерно, яке буде слугувати для подальшого виготовлення сиру», — каже адміністратор.
За його словами, для дозрівання сиру необхідно підтримувати температуру повітря від 10 до 12 градусів, залежно від виду сиру. Для цього його поміщають у спеціальну камеру, де також підтримують вологість на рівні 82%, щоб сир набирав своїх смакових властивостей. Також зараз на фермі планують завести корів та збільшити кількість працівників.
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
