У селі Борівці Чернівецької області попрощалися з 26-річною операторкою безпілотних літальних апаратів Юлією Березюк. Вона загинула 10 лютого 2026 року на Запорізькому напрямку через влучання шахеда до місця, де вона ночувала.
Родина Юлії переїхала до області на початку 2022 року, бо їхнє село Павлівка, що на Херсонщині, потрапило під окупацію. Раніше Юлія мала військовий досвід, але була звільнена за станом здоров’я. Попри це, знову підписала контракт із ЗСУ. Її сестра Олена розповідає, таке рішення ухвалила через злість на російських військових, які забрали у неї дім. Як згадують бійчиню — у матеріалі Суспільне Чернівці.
Хотіла воювати, хоча рідні відмовляли
Полегла Юлія Березюк мала військовий досвід до повномасштабної війни: у 2016 році вона підписала контракт та два роки служила в Одеській області. Через проблеми зі здоров’ям у 2018 році була звільнена з військової служби.
"У неї артрит з'явився через холод і службу. Але коли почалася повномасштабна — вона з перших днів хотіла йти на фронт. Хотіла воювати, ми її відмовляли, а вона хотіла, казала: “Мам, я піду” , “Лєна, я піду”. Нікого не слухала. Дуже їй хотілося, не дивлячись на те, що там таке пекло зараз", — каже Олена.
Попри вмовляння матері, Юлія у вересні 2025 року знову підписала контракт. Пройшла навчання в Києві, стала операторкою повітряних та наземних безпілотних систем, отримала звання старшої солдатки.
Після підготовки її відправили на Запорізький напрямок, до Вільнянська. Там Юлія виконувала евакуацію поранених та загиблих з передової.
"Вона вивозила їх апаратами дальнього керування, апарати багато кілометрів їхали та приїжджали назад з її допомогою. У гарячих точках вивозила, рятувала, а сама врятуватись не могла",— говорить сестра.
Сестра розповідає, що Юлія з дитинства була сміливою, прямою й не боялася брати на себе відповідальність.
"Мстила росіянам за окупований дім"
Юлія народилася в Павлівці Генічеського району на Херсонщині. У 2022 році її село захопили росіяни, і родина бійчині була змушена виїжджати, рятуючись від війни.
"Мама з братами і Юлею тікали з окупованої території. Виїхати було дуже важко. Її місяць допитували в Таганрозі РФ — проходила фільтрацію. Але головне — вона змогла вирватися живою. Вона була налаштована повбивати росіян за цю несправедливість", — згадує сестра.
Сестра Олена ще раніше переїхала до Одеської області, і після виходу з окупації Юлія певний час жила в неї.
Востаннє Юлія спілкувалися з мамою 9 лютого. Вона розповідала, як під час завдання врятувала військового.
Сім'я Юлії дізналася, що її поранило і вона миттєво загинула.
"12 лютого увечері ми дізналися, що вона померла, а загинула вона — 10 лютого вночі через приліт шахеда. Там не залишилось живого місця від тієї будівлі. Вона померла, там, де вони жили. Я так і не почула її востаннє", — каже сестра.
"Могла жити в тилу чи за кордоном, обрала – ЗСУ"
"У неї був вибір, вона могла жити у відносно спокійному регіоні в Чернівецькій області, безпосередньо в Борівцях. Вона могла виїхати, як багато громадян в європейську країну. Але вона обрала захищати свою родину, свою малу батьківщину", — каже заступник Веренчанського сільського голови Леонід Гольцов.
У Юлії залишились мама Наталія, вітчим Іван, старша сестра Олена і молодші брати Назар і Ярослав.
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
