У 79-річного буковинця Анатолія Татарина двоє синів: старший з 2014 року воює за Україну, а молодший відтоді ж підтримує РФ. Анатолій каже, що майже 30 років його сімʼя прожила у Луганській області, де він працював шахтарем. Молодший син так і залишився там, на окупованій території. Суспільне Чернівці розповідає історію Анатолія.
Старший син Анатолія, також Анатолій, воює за Україну, а молодший Артур —підтримує РФ.
"Дзвонить мені: "Ми, каже, Дебальцево взяли. Бандера не пройде!”. Я кажу: “Так а ти чий син? Ти син не Бандери?”. І кажу: “Все, ти мені не син”, — згадує Анатолій.
За його словами, спершу емоційно сприйняв такі заяви рідної людини, але потім вирішив — йому не потрібен такий син. З цим погодився і старший син.
"Служили вони на одному кораблі, але тільки у різні дати. Старший син приймав присягу ще Радянському Союзу, а молодший — Україні. Я йому кажу: "Слухай, ти ж присягу приймав Україні. Як ти так?", — каже Анатолій.
Молодший син, який підтримує РФ, зараз у місті Антрацит Луганської області. Там він залишився ще у 2014-му, коли Росія напала на Україну. Анатолій на той час повернувся з Антрациту додому на Буковину. Згадує, що радянське середовище вплинуло на його дітей і заважало говорити про Україну.
"У школі був тільки один директор, який раз на тиждень викладав українську мову, а далі все російською було. Що я міг сказати про Україну, якщо я там проживав і все говорилось про Радянський Союз? Я зміг казати аж хто знає коли, а тоді я не міг нічого казати", — розповідає чоловік.
За словами Анатолія, він просив 60-річного сина покинути військо, але той відмовився. Зараз служить у гарячих точках у складі 72-ої бригади.
"Нас гнобили і гноблять дотепер, і за нас забувають. Але насправді Україна була ще хто знає коли й захищала себе, і вистояла, і вистоїть зараз", — каже Анатолій.
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
