На Чернігівщині 21 березня в останню путь провели чотирьох захисників: Віталія Бориса, Владислава Савченка, Віктора Голоднікова та Дмитра Романенка.
Про це Суспільному повідомили у Ніжинській і Менській міських радах та Тупичівській і Парафіївській громадах.
Віталій Борис народився 21 січня 2000 року в Ніжині. Навчався в місцевій школі №11. Освіту здобував у Ніжинському аграрному коледжі та Ніжинському агротехнічному інституті. Працював електриком у Ніжинському училищі культури і мистецтв.
У березні 2022 року став на захист рідного міста у складі тероборони. Через кілька місяців, у вересні 2022-го, добровольцем долучився до лав ЗСУ. Проходив навчання у Великобританії, був інструктором з бойової підготовки.
З січня 2025 року перебував у складі БТг 3-ї штурмової.
Загинув боєць 17 березня 2025 року під час виконання бойового завдання. Попрощалися та поховали Віталія Бориса у Ніжині. У загиблого залишилися батьки, сестра та племінники.
Владислав Савченко народився 8 січня 1999 року в селі Кошани Козелецького району. Невдовзі після народження сина мама оселилася в рідному селі Волосківці.
2005 року пішов до 1 класу Волосківської школи, яку закінчив 2014 року. З 2014 по 2016 роки навчався в Дягівській середній школі. Після здобуття повної середньої освіти вступив до Чернігівського вищого професійного училища, де опанував професію токаря.
До лав ЗСУ Владислав приєднався за мобілізацією 28 грудня 2023 року. Захищав Батьківщину у званні солдата на посаді стрільця-помічника гранатометника 115-ї окремої механізованої бригади.
З 18 квітня 2024 року офіційно вважався зниклим безвісти. Зник після бою в Донецькій області під час виконання бойового завдання з виявлення та знищення сил противника.
У результаті обміну тілами загиблих між Україною та РФ, за підсумками ДНК-експертизи, серед загиблих ідентифікували тіло Владислава Савченка. Таким чином, дата 18 квітня 2024 року підтвердилася як день його загибелі.
Попрощалися та поховали бійця у селі Волосківці Менської громади.
Віктор Голодніков народився 30 листопада 1983 року у Тупичеві. Закінчив Тупичівську школу. Потім навчався у Замглайському професійно-технічному училищі, де здобув професію тракториста-машиніста.
Працював у Городнянському лісгоспі. Пройшов строкову службу. Їздив по заробітках.
У вересні 2022 року долучився до лав ЗСУ.
"Воював на посаді гранатометника 115 окремої механізованої бригади. Отримав серйозне поранення. Помер 20 березня 2025 року, перебуваючи у відпустці", — пишуть у громаді.
Попрощалися та поховали Віктора Голоднікова у Тупичеві. У загиблого залишилися брат та дві сестри.
Дмитро Романенко народився 11 квітня 1984 року у багатодітній родині. Навчався у Петрушівській школі на Прилуччині. Останнім часом проживав у Черкаській області.
У серпні 2024 року був мобілізований до лав ЗСУ. Загинув 11 березня 2025 року.
Попрощалися та поховали Дмитра Романенка у селі Власівка Парафіївської громади. У нього залишилися цивільна дружина, мама, дві сестри та троє братів.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
