12 березня Верховна рада України ухвалила проєкт закону №12089 у другому читанні та в цілому "щодо посилення захисту прав добросовісного набувача". "За" проголосували 273 депутати. Центр протидії корупції зазначає, що головний ризик цього законопроєкту в тому, що він дозволяє легалізувати будь-яку незаконно виведену з під власності держави чи територіальної громади землю, якщо пройшло 10 років з часу такого виведення.
Як голосували депутати з Чернігівщини, в чому його суть та що каже автор законопроєкту — читайте у матеріалі.
На сайті ВРУ йдеться, що нардепи з Чернігівщини проголосували так:
- Анатолій Гунько, депутатська група "Відновлення України" — "за";
- Олег Семінський, фракція "Слуга народу" — "за";
- Максим Зуєв, фракція "Слуга народу" — "за";
- Валерій Дубіль, фракція "Батьківщина" — "за";
- Борис Приходько, депутатська група "Довіра" — "утримався від голосування";
- Сергій Гривко, фракція "Слуга народу" — "за";
- Павло Халімон, фракція "Слуга народу" — "за";
- Валерій Зуб, фракція "Слуга народу" — "за".
Основні положення законопроєкту:
- Встановлює 10-річний строк для оскарження неправомірного набуття власності, що значно перевищує стандартну позовну давність у 3 роки. Це дає правоохоронним органам достатньо часу для перевірки законності придбання.
- Не поширюється на об'єкти критичної інфраструктури, стратегічні землі, об'єкти культурної спадщини та природно-заповідного фонду, що є особливо важливим в умовах війни.
- Вперше передбачає відповідальність державних органів та органів місцевого самоврядування за виділення земель. Вони будуть зобов'язані забезпечити компенсацію ринкової вартості майна, а також позови можуть бути спрямовані на конкретних осіб, які ухвалювали незаконні рішення.
- Не стосується шахрайських схем чи тих, хто знав про недобросовісність підстав набуття власності.
Головний ризик, пише центр протидії корупції, в тому, що законопроєкт дозволяє легалізувати будь-яку незаконно виведену з під власності держави чи територіальної громади землю, якщо пройшло 10 років з часу такого виведення.
"Автор законопроєкту "слуга" Ігор Фріс, позиціонує законопроєкт №12089 як захист бізнесу, який може набувати землю вже "з третіх рук" як добросовісний набувач і не бути причетними до минулих оборудок. Він начебто має захистити від втрат інвесторів, які купували майно чесно", — йдеться на сайті ЦПК.
У разі підпису президента, зазначає ЦПК, ряд земельних схем, які зараз розслідують правоохоронці, з часом можна буде визнати законними та втратити можливість повернути незаконно виведені землі. Наприклад:
- кримінальне провадження НАБУ щодо ексміністра аграрної політики Сольського;
- провадження НАБУ та розслідування bihus.info про земельні оборудки Дениса Комарницького та спільників у Києві.
Водночас Ігор Фріс, нардеп 9 скликання від партії "Слуга народу" пояснює так суть законопроєкту:
"Простий приклад — ви купили квартиру у дев'ятиповерховому будинку і через сім років хтось до вас приходить і каже: «Друже, ти не є власником цієї квартири». Бо в далеких 2000-х роках, коли цю земельну ділянку хтось приватизовував, яка 10 разів після цього була перепродана і дев'ять років назад її купив забудовник, який збудував вашу квартиру — вона була незаконно приватизована. Тому сьогодні твоя квартира тобі не належить і ми в тебе її заберемо, і ти не маєш права ні до кого позиватися. Ось так зараз відбувається. Ось проти цього направлений цей законопроєкт. Саме проти таких людей, які вилучають майно незаконно".
За інформацією "Рух ЧЕСНО", громадські активісти закликають президента України Володимира Зеленського ветувати законопроєкт, адже, на їхню думку, нові норми можуть призвести до фактичного узаконення земельних схем.
Що кажуть нардепи з Чернігівщини "про добросовісного набувача"
Народний депутат від фракції "Слуга народу" Валерій Зуб, який проголосував "за" пояснив: суть законопроєкту, щоб були якісь встановлені терміни набуття права.
"Річ у тім, що деякі об'єкти, які довго не приватизувалися або затягнулася процедура приватизації на десятки років, то в принципі були встановлені терміни набувача оформити всі документи. Щоб була можливість або якщо держава повертає і визнає цей об'єкт, який можна продавати чи відчужувати. Або якщо вже у когось є претензії на нього, то він, відповідно, має право це зробити. Тобто, це було не врегульовано. У підсумку, деякі володіли якимись ділянками, об'єктами, але узаконити їх не можна було. Така колізія була, не було це законодавчо виписано. І якраз цим законом регулюється це питання".
На запитання, чому центр протидії корупції називає цей закон як "легалізацією земельних схем" Зуб відповів:
"Дійсно, ніби, питання в тому, що якщо хтось, колись неправомірно щось присвоює, то виходить, що ми ніби дозволяємося його легалізувати. Але з іншого боку, деякі питання тягнуться вже десятки років. І колись це потрібно зупинити. У будь-якому випадку це потрібно було зробити. Тобто, не можна вже повернутися на 30, 40 чи 100 років назад і дослідити, що хтось у свій час зробив неправильно. За цей період вже помінялись безліч власників. Вже не можна знайти, хто був першим покупцем, чи кому першому виділялася ця земля, чи якийсь об'єкт. Уже просто не можна встановити цю хронологію. І це може тягнутися безкінечно. Ми хочемо навпаки, щоб ці об'єкти, всі ці території, щоб вони були легалізовані, щоб ми вже точно знали, хто власник цього об'єкту. Тому ми пішли по такому шляху, що на якомусь етапі, це нульова точка відліку для того, щоб все цивілізувати. Щоб потім все внеслося в базу даних і було офіційно оформлено".
Народний депутат України від фракції "Слуга народу" Сергій Гривко, який також проголосував "за" розповідає, що суть законопроєкту "про добросовісного набувача" — захистити право власності.
"У нас зараз справ у Верховному суді 2000, а в Європейському суді — чотири справи, які вже суд задовольнив, тобто передав людям це право власності. У нас просто є певні недоліки в законодавстві, які дозволяли роками вести судові справи. Людина втрачала право власності за рішенням прокуратури, відповідно вона не могла нормально позиватись, щоб повернути це право власності".
На запитання, чому центр протидії корупції називає цей закон як "легалізацією земельних схем" Гривко відповів:
"Цей законопроєкт не стосується критичних ділянок землі. Відокремили ті ділянки чи нерухоме майно, яке належить до критичної інфраструктури. Знову ж таки, я не знаю, на які акценти ставить цей центр, просто, можливо, десь хтось недочитав цей законопроєкт, або не розібрався. Я думаю, що якби вони безпосередньо провели зустріч в рамках дебатів, наприклад, з автором цього законопроєкту, вони б більше зрозуміли".
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
