Алею пам’яті загиблих героїв відкрили у Линовиці на Прилуччині. На ній розмістили портрети шести військовослужбовців – уродженців Линовицької громади, які загинули під час російсько-української війни. Поруч встановили арку та хрест, облаштували невелику паркову зону. Настоятель Свято-Успенського храму Ієрей Антоній розповів, що всі роботи зініціювали та профінансували самі жителі громади. На це пішло близько півмільйона гривень.

"Це справа громади. Громади, як людей. З бюджетних коштів тут не використано жодної копійки. Не обійшлося без кожного жителя ОТГ. Кожен вніс свою лепту. Хто маленьку, хто більшу. На сьогодні у нас шість полеглих хлопців офіційно, п’ять є зниклих безвісти та один у нас, Роман, другий рік у полоні", — каже настоятель храму Ієрей Антоній.

У селищі на Чернігівщині місцеві жителі своїм коштом облаштували Алею пам’яті загиблих героїв

Настоятель Свято-Успенського храму Ієрей Антоній. Суспільне Чернігів

На все пішло близько пів мільйона гривень, каже настоятель. Роботи тривали три місяці. Саму алею він називає меморіалом.

"Ми маємо індивідуальну арку – одну і неповторну. Такої немає в Україні. Вона намальована тут, реалізована прилуцьким підприємством. Так само з хрестом. Ми маємо підсвітку. Ввечері підсвітку банерів. Виглядає дуже гарно. Ми маємо антивандальну систему".

Арка та хрест на Алеї пам'яті в селищі Линовиця на Прилуччині. Суспільне Чернігів

На Алею пам'яті прийшла 74-річна Ольга Косик. Вона цілує банер зі світлиною свого онука Станіслава Шекуна. Каже: у 2022 році хлопець добровільно доєднався до лав ЗСУ.

"Дуже молодим загинув. Було 30 років, як він загинув. Кажу: «Стасіку, може б ти залишився. Ну не йди. Мої два сини воюють там. Залишся хоч ти біля мене». А він каже: «Бабусю, ховатись не буду. Я за тебе і життя віддам». Так і вийшло".

Бабуся загиблого військового Ольга Косик. Суспільне Чернігів

21 січня 2023 Станіслав загинув під час штурму позицій противника в Донецькій області, розповів його батько Сергій Шекун.

"Їх послали на штурм села Краснопілля. Їхній екіпаж БМП повністю загинув. Це те, що нам розказали. Це дуже тяжка втрата — батькам переживати своїх дітей".

Батько загиблого військового Сергій Шекун. Суспільне Чернігів

Іван Ковальчук став на захист країни за прикладом чоловіка своєї сестри — Михайла Поляка, який загинув. Ділиться: він замінив йому батька.

"Найбільше він боявся, що російські війська прийдуть в домівку і не хотів, щоб його діти бачили, що роблять росіяни. Бо він дуже багато чого пройшов. АТО пройшов. Був у всіх гарячих точках".

Родич загиблого Іван Ковальчук. Суспільне Чернігів

Останнім часом, каже чоловік, Михайло був артилеристом 31-ї механізованої бригади. Загинув 5 грудня 2023 року, прикриваючи бійців 72-ї десантно-штурмової бригади. Це сталося в районі Красногорівки на Донеччині.

"У мене є навіть записані ці слова. Він казав: «Померти не страшно. Треба цінувати землю, треба цінувати землю ту, в яку ти потім підеш», — каже Іван Ковальчук.

Алея пам'яті у Линовиці на Прилуччині. Суспільне Чернігів

Галина Дідик втратила на війні сина – Сергія Воєводкіна. Каже, востаннє бачились з ним у січні минулого року.

"Ідемо з ним Києвом. Взагалі мовчав. Потім мені каже: «Мамо, якщо щось трапиться зі мною, щоб ви за мною не плакали». Забрали його, перевели на Бахмут 18 лютого. Одразу пішов на пост і вбили".