Понад 100 віршів про війну від початку повномасштабного вторгнення написав 55-річний Віктор Красій з Нової Басані на Чернігівщині. У лютому-березні 2022 року ця громада перебувала у російській окупації. Віктор каже: творчість допомагає йому самовиразитись. Крім того, так він підіймає іншим настрій та надихає їх власною патріотичною позицією.
Віктор Красій щодня, вже понад два з половиною роки, вдягає вишиту сорочку, шеврон на панаму та синьо-жовті аксесуари.
"Не від того, щоб похвастатись. Нікому й словом. Так і Господь дає і себе відчуваю справжнім українцем. Щоб настрій підняти у людей, наших українців".
Чоловік ділиться: вирішив внести зміни до свого щоденного образу після звільнення громади від росіян. Для цього придбав 10 вишитих сорочок та самостійно змайстрував велосипед – пофарбував корпус у синьо-жовті кольори, встановив на колеса 90 катафотів.
"Рама наша українська – харківська. А все докупляв. Сам я – майстер з ремонту велосипедів".
Тоді ж, пригадує чоловік, почав писати вірші.
"Вірші вже пишу конкретно про війну, про все із квітня 2022 року. Навіть сторінки підписані. Коли написав. Навіть час – хвилини і день, і рік. Все чітко".
Як каже Віктор, він завжди має із собою папір та ручку, бо, каже, натхнення може прийти в будь-який момент. За понад два з половиною роки чоловік встиг написати близько ста віршів.
"Багато. Різні. Навіть в церкві записую. Якщо в голову прийшло – вийшов. Батюшка дивується – каже, що талант".
У своїх віршах Віктор описує все, що пережив в окупації, та мріє про перемогу.
"Сьогодні свято до нас прийшло. А назва його Маковія. Велике свято Бог нам дав і збудеться велика й добра наша мрія. А мрія в нас не один рік, а вже пройшов не один вік. От мрія, знаєте, в чому? Скоріш закінчити війну".
Видавати свої вірші поки не планує. Зізнається: багато хто критикує його творчість, але він старається на це не зважати.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
