У село Кудрівка на Чернігівщині з травня 2024 року переїхало п’ять родин з 18 дітьми. Сім'ї переїхали з окупованої частини Херсонської області, прикордоння Чернігівщини та з Житомирщини. Усім надали безкоштовне житло. Про це розповіла Суспільному староста Кудрівки Тетяна Гончаренко.
Гроші на придбання житла надав меценат. Тепер чекають на шосту родину переселенців з Торецька Донецької області, говорить староста села.
У село Оксана Сигута переїхала з двома синами в серпні. Виїхати з Вороб'ївки вирішили після чергового обстрілу. Зараз поступово роблять ремонт у новому будинку.
"Коли було 13 приходів по нашій вулиці. Летіли і осколкові, що у повітрі розривалися, різні", — каже старший син Андрій.
Чоловік Оксани залишився у Вороб’ївці.
"Там на хазяйстві лишився. Бо перевозити все – це дуже дорого: і господарство і сіно", — говорить жінка.
Син Андрій пригадує, останній обстріл був, коли вони їздили допомагати батькові копати картоплю. Тоді мати працювала на городі, а він допомагав батькові пасти корів.
"Били по посадці, 300 метрів від нас розривались снаряди, пасли корів і потрапили під обстріл".
У Кудрівці діти Оксани знову ходять до школи.
"Після п'яти років онлайну навчання офлайн зараз – це незвично".
До Кудрівки також переїхала родина з села Каїри, що на окупованій Херсонщині. Село фактично на лінії фронту, розповідає Ірина.
"Виїхали через їхні обстріли. Самі росіяни почали стріляти по селу, ніби в шаховому порядку – де попадуть. Свого роду, як щоб нас вижити, щоб ми втікли звідси, а тікати тільки в Росію, тому що в Україну вони інакше не випускають".
В родині шестеро дітей. В окупації під обстрілами жили два роки, розповіла жінка.
"Там і народився найменшенький наш синочок. Було страшнувато народжувати його під обстрілами".
Виїхати допомогли волонтери, каже Ірина. Інформацію про те що в Кудрівці надають безкоштовне житло для родин-переселенців, знайшла в інтернеті.
"Натрапила на таку статтю, що приймають переселенців, бажано, щоб були і дітки, бо є школа", — говорить жінка.
Анна також переселенка з Херсонщини. Розповіла, в окупації прожила два роки. Її діти ходили до російської школи.
"Там вибору не було: або діти ходять в школу, або тебе позбавляють батьківських прав".
Жінка розповіла, виїхали, бо не захотіли брати російський паспорт.
"Ми не взяли документи їхні. Аліні вже 14 минуло. Вони сказали, тобі потрібно відмовитись від громадянства України, прийняти громадянство Росії – тоді ти отримаєш паспорт.
В селі Анні та її двом донькам надали хату, тепер жінка робить ремонт.
"Ми тут сьогодні першу ніч вже ночували самостійно. Правда, безлад, але потихеньку робимо".
За словами старости села Тетяни Гончаренко, в Кудрівці залишилось ще два будинки, які можуть віддати переселенцям.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
