13 родин, яким довелося покинути свої домівки через війну, заселилися до модульного містечка у селі Новий Биків на Чернігівщині. 26 каркасних будинків у Новобасанській громаді, до якої входить і Новий Биків, з’явилися у 2023 році, розповідає секретар сільської ради Вікторія Самборин. Їх профінансували благодійна організація "Район №1" та донори з німецької організації Help. 13 будинків призначалися для жителів громади, які втратили житло, і ставилися на ділянках у людей. Ще 13 — звели для внутрішньо переміщених осіб. Родини переселенців відбирали на конкурсній основі. Однією з умов була професія, якої потребує громада. Як люди облаштувалися на новому місці — далі у матеріалі.
Сім'я з Херсонщини, будинок якої затопило, а потім зруйновано
Тетяна Попадіна показує свою нову оселю – каркасний будинок у Новому Бикові. Тут проживає з батьком та 11-річними синами-двійнятами. Чоловік Тетяни служить у ЗСУ.
"Це кухня і вітальня. Спальня – мій робочий кабінет. У дітей іде навчання. Для життя у нас все тут є. Ми ці роки без зручностей жили, то зараз нам тут дуже зручно готувати і працювати. Проходьте. Зараз поп’ємо чаю", — запрошує Тетяна.
Родина Попадіних — з Херсонщини. Жінка розповідає: останніх два роки перед повномасштабною війною вони жили на лівому березі Дніпра неподалік Антонівського мосту. Там їх застало вторгнення росіян. Будинок родини спочатку затопило після підриву Каховської гідроелектростанції, а потім він був зруйнований через бойові дії.
"19 березня останній раз, що ми бачили відео, попали на фото, то вже другого поверху зовсім не було, а від першого тільки стіни залишились", — каже Тетяна.
Родина кілька разів переїжджала, в результаті опинилася на Чернігівщині.
Про те, що можна отримати безплатне житло у Новобасанській громаді, прочитала в Інтернеті, говорить Тетяна. Вона дистанційно працює бухгалтером, а після переїзду долучилася до роботи у місцевому благодійному фонді. Каже: її родині подобається жити в цій громаді.
"Через діток ми живемо в селі, бо їм страшно. Тому якраз село, саме цей будинок, ця робота, ця громада нам дуже підходила. Люди все рівно тут дуже добрі, дуже щирі і місцеві, і ті, хто живуть в Києві, а на літо приїжджають на дачу, але всі нам допомагають. Ми ще ні разу не купували овочі. Нам завжди хтось щось приносить".
Сім'я з Донеччини, яка 10 років була без власного дому
Аліна Верза – уродженка міста Єнакієво, що на Донеччині. Має чоловіка та півторарічну доньку. Каже: за останніх 10 років це їхній перший будинок.
"Вже 10 років я то по гуртожитках, то по зйомних квартирах, то по кімнатах. З маленькою дитиною — це дуже важко. Кожен переїзд — це багато речей, пакування. Дуже хотілось власний будинок".
На нове місце родина перебралася у серпні. Нині, каже Аліна, облаштували житло на 90%.
"Коли ми вже їхали, то знали, що люди тут знають, що таке війна".
Як зводили будинки та відбирали родини переселенців
Секретар Новобасанської сільської ради Вікторія Самборин розповідає, що будинки зводили.
"Земельна ділянка повинна бути суцільна – всі 13 будиночків мають бути на одній ділянці. Не далеко від дороги, з усіма комунікаціями, з хорошим під’їздом".
Паралельно, каже Вікторія, тривав процес відбору родин переселенців. Серед критеріїв, зокрема, була відповідність професії – громада має потребу в медиках, бухгалтерах, спортивних тренерах, юристах, приватних підприємцях.
"Була створена спеціальна програма. Через «Дію» повинні були підтягуватись майбутні бенефіціари. Розроблені критерії, за якими відбиралися родини, система відбирала. Пізніше була створена комісія з шести представників – двоє від німецьких партнерів, двоє від «Району №1», сільський голова і я", — пояснює секретар.
За їх словами, три тижні тому вони відібрали останню, 13-ту родину – в ній є сімейна лікарка.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
