Чернігівка Ольга Рись впродовж чотирьох років ходить на закупи з екоторбинами. Жінка розповіла, що вони з чоловіком почали формувати екологічні звички у родині з 2020 року. У Міжнародний день відмови від поліетиленових пакетів, який відзначається 3 липня, знімальна група Суспільного побувала на закупах разом з Ольгою. Як реагують на екоторбини продавці та що кажуть екоактивісти — далі у матеріалі.
"Покупців з екоторбинами побільшало"
Ольга Рись прийшла на Центральний ринок у Чернігові, щоб купити продукти. Складає їх в екоторбини.
"Є така статистика, що пакетик живе п'ять хвилин. Якщо подумати, скільки ми використовуємо пакетиків поліетиленових в житті, то це породжує досить негативний тренд. А своїми торбинками я користуюся з 2020 року. Я сьогодні подумала, що їх навіть не змінювала. Тобто їхнє життя чотири роки", — розповідає Ольга.
Жінка каже: використання багаторазових торбинок має позитивний вплив на екологію.
"І взагалі — це дуже естетично і цікаво. Деякі люди, які стикаються з цим вперше, продавці, вони досить цікаво реагують. І зароджується така тема про екологію, про звички і таке інше", — говорить Ольга.
Продавчиня Тетяна Сенько зазначає: до неї часто приходять покупці з власними торбинками.
"У мене таких клієнтів, я рахувала, мені було навіть самій цікаво, 19 клієнтів. Я їх дуже поважаю, тому що це дуже правильно і вони молодці, я так вважаю. Це супер", — каже Тетяна.
З її слів, після початку повномасштабної війни збільшилася кількість людей, які відмовляються від поліетиленових пакетів і використовують екоторбинки.
Поліетилен у Чернігові можна переробити
Обмеження на пластикові пакети в Україні почали вводити з 2021 року. Остаточно Закон "Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України" набув чинності 1 січня 2023 року.
"І зі сфери роздрібної торгівлі зникли, як ви всі помітили, надтонкі пакетики до 50 мікрометрів. Тобто пакетики-маєчки, пакувальні плівки, які раніше були на касах, тепер вже ми їх там не бачимо, і їм на заміну прийшли біорозкладні пакети", — говорить Сергій Безбородько.
Він пояснює: поліетилен небезпечний, бо в природному середовищі не розкладається.
"Плюс — мікропластик вживають риба, ссавці. Він потрапляє в ґрунт, у воду, в артезіанську воду. І таким чином ми споживаємо його маленькими частками. Доведено, що в кожному організмі людини, на жаль, вже присутній мікропластик", — пояснює Сергій Безбородько.
Він каже: поліетилен можна переробити. Для цього в Чернігові є спеціальні пункти прийому.
"І так само ми в нашій експериментальній майстерні показуємо приклади, як можна за допомогою апсайклінгуАпсайклінг – повторне використання готового матеріалу без спроб його переробити. або ресайклінгуРесайклінг – багаторазове використання ресурсів за рахунок повної переробки відходів від стану сировини до стану готового продукту. робити якісь нові вироби зі старих речей пластикових, для того, щоб зменшити частку пластику в навколишньому середовищі", — зазначає Сергій Безбородько.
З пакетів у майстерні запікають багатошарові колажі та роблять вторинну сировину, з якої надалі можна зробити, наприклад, сумку.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
