Замінила батька, поки він воює: як 22-річна жителька Чернігівщини доглядає пасіку з понад сотнею бджолосімей

Замінила батька, поки він воює: як 22-річна жителька Чернігівщини доглядає пасіку з понад сотнею бджолосімей

Дарина Надточій із Іванькова Новгород-Сіверського району від початку широкої війни взяла на себе батьківську пасіку з понад сотнею бджолосімей. Вона замінила батька на пасіці, поки той воює. Доглядати за бджолами Петро Надточій вчив доньку телефоном. Зараз військовий приїхав у відпуску і каже, що тепер самому треба вчитися у дочки.

"Ось уже воюю я з перших днів, і займається пасікою дочка. Їй майже 23 роки. Ну вона справляється, тягне. За професією вона «турист», напрямок «туризм»", – сказав Петро Надточій.
Замінила батька на пасіці, поки той воює: як жителька Чернігівщини доглядає пасіку з понад сотнею бджолосімей
Петро Надточій. Суспільне Чернігів

Відкачувати мед дівчині допомагають мама і старша сестра Віталіна. Але основна турбота про бджіл на ній.

"Найважче, це перший день, коли батько поїхав, то трохи засмутилася, а потім взяла себе в руки. І плачі були, та нічого. Просто це велика відповідальність на мені. По телефону консультації батько надавав, дистанційно допомагав. Він мені завжди казав, щоб в Інтернеті відео дивилася, він мені скидав, але я цього всього не читаю, не дивлюся. Я більше навчилася з його слів. У мене просто гарний вчитель", – каже Дарина.
Замінила батька на пасіці, поки той воює: як жителька Чернігівщини доглядає пасіку з понад сотнею бджолосімей
Дарина Надточій. Суспільне Чернігів

Єдиний період, коли Дарина залишилася без допомоги тата, це коли він 12 днів не виходив на зв’язок. У перші ж дні на фронті Петро Надточій зазнав поранення.

"Перші дні, як ми попали – це була м’ясорубка. Це важко. Палець у мене не згинається. Уламки ще є. «Вогівські» уламки – вони дрібні, їх не можна було дістати", – каже Петро.

Після закінчення війни Петро планує розширити пасіку. Частину городини родина вже замінила фундуковим садом. Туди Петро хоче поставити нові вулики.

Замінила батька на пасіці, поки той воює: як жителька Чернігівщини доглядає пасіку з понад сотнею бджолосімей
Пасіка. Суспільне Чернігів

Чоловік знову їде на позиції. Каже: весь цей час його підрозділу допомагають місцеві волонтери. Петро ділиться: для нього найголовніше – це надійний тил.

"Це дякувати, що у мене доньки такі – вогонь, жінка допомагає. Коли приїздиш додому, бачиш, пасіка працює, городи працюють, все хазяйство працює, то якось воно набагато легше".

Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.

На початок