Рідні та друзі полонених нацгвардійців з Чорнобильської атомної електростанції та бійців з "Азову" провели акцію у Чернігові. За словами учасників, таким чином вони привертають увагу до проблем з обміном військовополонених, які перебувають у Росії.
Мирну ходу розпочали в центрі Чернігова. Зупинилися біля зруйнованого росіянами готелю "Україна".
Тим часом на центральній площі зібралися місцеві жителі, щоб нагадати про полонених бійців “Азову” та підтримати рідних нацгвардійців, які зараз також перебувають у російському полоні.
Організатор акції "Free Azov" Ігор Товстоліс каже, сьогодні вони разом привертають увагу до проблем з обміном військовополонених.
"В мене друзі в полоні з «Азову», то я видав таку ініціативу, щоб проводити такі демонстрації, нагадувати людям та владі, що потрібно прискорювати процеси обміну. Тому що хлопці там знаходяться в дуже поганих умовах. Поки я комісований, це одна з дій, яку я можу зробити для своїх побратимів, які знаходяться в полоні".
"Ми хочемо провести, акцію, щоб показати, що нам не все одно. На честь підтримки полонених і не тільки з «Азовсталі», а загалом всіх", — каже учасник акції “Free Azov“ Максим Рудь.
Ще одна учасниця акції “Free Azov“ Єва Смаль каже:
"Мій чоловік сам військовослужбовець, не дай Боже він би потрапив в полон — це жах. Ми маємо підтримувати сім’ї, хоча б таким способом".
Далі рідні полонених нацгвардійців рушили до пам’ятника жертвам Чорнобильської трагедії, щоб вшанувати їхню пам’ять.
Дружина полоненого нацгвардійця Наталія Гончар говорить:
"У 2022 році наші рідні були тими ліквідаторами, я можу так сказати. Вони виконували всі свої обов'язки, вони захистили Європу, Україну та весь світ від повторення цієї жахливої катастрофи. В нашому місті не лише «Азов» і не лише ми пізнали це горе, коли рідні в полоні, а й інші батальйони та штурмові бригади. Ми постійно на всіх зустрічах бачимося з ними і ми розуміємо їх як ніхто інший тому, що горе у нас одне".
Антоніна Іващенко з полону чекає на чоловіка. Каже, останній обмін за участі нацгвардійців з ЧАЕС був 3 січня цього року. Наразі ще 103 з них залишаються в полоні.
"Ми отримували лист у 2022 році в серпні, а в листопаді 2023 року був дзвінок з проханням якнайшвидше повернути їх усіх додому. Вони просили, щоб ми робили все — зверталися до влади, щоб нас почули і їх почули".
Мати полоненого нацгвардійця Світлана Сапсай каже, що стоїть заради свого сина.
"Він також вже третій рік знаходиться в полоні. Ми їх дуже чекаємо. І як ось тут на всіх плакатах написано — наше життя теж в полоні.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.