"Грижа — це hernia": чому може з'явитися ця патологія та як її лікують — пояснює чернігівський хірург

"Грижа — це hernia": чому може з'явитися ця патологія та як її лікують — пояснює чернігівський хірург

Лікар оглядає живіт пацієнтки
Лікар оглядає живіт пацієнтки. Getty Images

Грижа — це патологічний стан, який в переважній більшості потребує хірургічного втручання. Що може призвести до виникнення гриж, які грижі бувають та якого лікування потребують. Про все це розповів гість програми "Відверто з лікарем" на "Українському Радіо Чернігів" дитячий хірург Олександр Риженко.

"Не дивуйтеся, якщо кажуть, що грижа — "херня", бо на латині — це, дійсно, hernia. Якщо у вас виявили грижу, не лякайтесь, це не вирок, який призводить до того, що ця грижа ніколи не зникне чи після першої операції буде рецедив. Ні. Грижа на сьогодні лікується ефективно, і рецедиви бувають вкрай рідко (1-1,5% випадків). І так само рідко бувають ускладнення. У більшості випадків, це планове втручання. Зверніться за допомогою, прооперуйте і забудьте про цю проблему", — каже Олександр Риженко.

Далі з його слів.

Якщо розглядати з ракурсу черевної стінки, то грижа — це випинання або проникнення вмісту черевної порожнини в природні чи набуті утворення.

В народі часто кажуть: випадає. Що саме випадає?

Щоб розібратися в цій темі, треба зрозуміти, що саме характерно для будь-якої грижі.

А це три компоненти:

  • грижові ворота — це саме той отвір (патологічний чи набутий), кудою проходить випинання саме грижового вмісту;
  • грижовий вміст — це те, що проникає у грижовий мішок;
  • грижовий мішок — це те, що охоплює грижовий вміст.

Найчастіше, якщо ми говоримо про грижі передньої черевної стінки, у грижовому мішку міститься сальник або придатки матки, або петлі кишківника.

Які бувають грижі

Грижі, залежно від їх походження, бувають:

  • природжені;
  • набуті.

Грижі, залежно від їх розташування, бувають:

  • стегнові;
  • пахові;
  • білої лінія животаБіла лінія живота — смужка, що проходить від пупка вниз живота.;
  • пупкові;
  • вентральні, тобто післяопераційні.

Грижі, залежно від складності, бувають:

  • вправимі. Припустімо, деякі грижі вони легко заходять, легко виходять із черевної порожнини, і це не є дискомфортом.
  • невправимі. Це грижа, вміст якої не можемо повернути у звичайне становище, у черевну порожнину. Припустімо, це буває тоді, коли із-за багаторазового защемлення, багаторазового виходу в грижовий мішок грижового вмісту — відбувається зрощення компонентів грижового випинання із стінкою грижі. І тоді грижа присутня увесь час, її не можна вправити.
  • защемлені. Защемлення відбувається грижового вмісту, який виходить в грижовий мішок. Залежно від виду грижі, защемлення може бути загрозливим. Наприклад, пупкові грижі рідко защемлюються і не болять. З паховими — інакше. Бо там досить вузькі грижові ворота і досить великий грижовий мішок. І орган, який заходить у грижовий мішок, назад вийти не може. Наприклад, великий сальник, кишечник, придатки матки у жінок — вони легко можуть вийти у грижовий мішок, але внаслідок порушення кровопостачання, внаслідок наповнення їжею (петлі кишки), назад вже потрапити не можуть. І відбувається ішемія, тобто кисневе голодування (страждають судини цього органу). І, якщо нічого не робити, защемлення поступово спричиняє некроз (відмирання) органу. Тому потрібне хірургічне втручання.

Чому може з'явитися грижа?

Провокуючим фактором можуть бути:

  • надмірні фізичні навантаження, коли різко збільшується внутрішньочеревний тиск;
  • слабкість м'язів передньої черевної стінки;
  • часто у дорослих бувають посттравматичні і післяопераційні грижі.
Чернігівський дитячий хірург Олександр Риженко
Олександр Риженко. ФОТО: Із особистого архіву Олександра Риженка

Чи правда, що у тих хто качає прес, грижа ніколи не з'явиться?

Не треба відкидати індивідуальні особливості організму, буває й таке, що природжені грижі можуть проявлятися у дорослому віці. Але в більшості випадків, якщо передній черевний прес сформований, немає дефектів, то грижа і не з'являється вторинна. Але первинна — може.

Чи може стати причиною появи грижі чхання, істерика у дитини, закреп, статевий акт?

Будь-яке різке підвищення внутрішнього тиску може спровокувати грижу. Все перераховане — це, дійсно, різке підвищення внутрішнього тиску. Постравматичні грижі бувають якраз і у ділянці діафрагми, і у паховій ділянці, і у передній черевній стінці, коли є велика посттравматична гематома. З'явитися ж, саме первинно, після чхання і тому подібне грижа не може.

Пахові — у чоловіків, пупкові — у жінок

У чоловіків грижі трапляються у рази частіше, особливо, пахові. Причому, правобічна грижа з'являється частіше, ніж лівобічна. Звідки взагалі береться природжена пахова грижа у чоловіків? Яєчка проходять по паховому каналу саме з черевної порожнини і закінчують свій розвиток за межами пахового каналу. І з черевної порожнини вони тягнуть такий тяж, провідничок, як піхвовий відросток очеревини. Якщо цей піхвовий відросток очеревини не заростає, то вже є готова пахова грижа. Тобто буває навіть так, що дитина народжується і в перші дні, місяці виявляється грижа. Для цього не обов'язково, щоб дитина була неспокійною, щоб кричала, плакала і був внутрішній тиск підвищений, це просто уже готовий грижовий мішок з грижовими воротами.

У жінок пупкова грижа буває не рідше, ніж у чоловіків. Провокуючим фактором часто є вагітність. Насправді ж у більшості випадків ця грижа є ще і до вагітності. Просто пупкова грижа — рідко проявляється, рідко болить, бо немає защемлення. Але цей дефект, ця щілинка, є протягом всього життя. І під час вагітності, коли внутрішньочеревний тиск зростає в рази, ця щілина стає загрозливою, вона розширюється, і органи черевної порожнини шукають слабке місце та знаходять його в ділянці пупка. Якщо ми бачимо пупкову грижу у дітей, особливо у дівчат, то маємо розуміти, що у майбутньому це може бути причиною турбот.

Коли потрібно робити операцію?

Грижа у більшості випадків підлягає операції.

Якщо ніколи не було защемлення, то це — чисто планова патологія. Немає такого, що треба операція зараз і все.

Якщо ж є защемлення, то, чим раніше зробити операцію, тим краще.

"Були випадки резекції (видалення) кишківника. Бо, коли відбувається некроз (відмирання), то спочатку навіть відчутніше, а потім чутливість знижується. Ви менше відчуваєте цей біль, натомість з'являються вторинні ознаки: кишкова непрохідність, почервоніння".
Чернігівський хірург Олександр Риженко з колегою оперують грижу
Олександр Риженко оперує грижу. ФОТО: Із особистого архіву Олександра Риженка

Умовно грижі можна поділити на благоприємні й неблагоприємні.

Наприклад, пупкові у порівнянні з паховими, більш благоприємні. Вони проявляються випинанням у ділянці пупка, рідко защемлюються і рідко дають клінічну симптоматику. Таку грижу можна легко запхнути назад. Буває, що люди ходять з такими грижами все життя. Це дискомфорт, але вони з цим живуть.

З паховими грижами таке не проходить. Якщо вона вже з'явилась, то чим більше вона існує, тим більший ризик защемлення. І краще її прооперувати у плановому порядку, не чекати. Навіть у кількамісячної дитини.

Виключення — пупкові грижі у дітей раннього віку

"Якщо у кількамісячної дитини з'явилася пупкова грижа, в більшості випадків ми не проводимо ніяких операційних втручань, тому що ці дефекти вони природні: є пуповина, яка у свій час забезпечувала харчування дитини. І потім усихаючи, ця пуповина перетворюється на рубець, розмежовує передню черевну стінку і підшкірну клітковину. Так от, у дітей ранніх місяців ми накладаємо пластирну пов'язку, даєм спокій пупочному залишку — для того, щоб це випинання зменшилось. І в більшості випадків ця грижа зменшується, і навіть зникає, без оперативного втручання".

Бандажі й пов'язки — наскільки допомагають?

Бандажі, пов'язки — вони не є ефективними, вони лише зменшують навантаження у грижовому мішку, але не лікують.

Лікування гриж

Так само як є різні типи гриж, так само є і різне лікування, етапи хірургічного втручання.

Відкритим способом оперують вентральні (післяопераційні) грижі або пупкові. Хоча і лапароскопічно теж можуть оперуватися, але там технічно складніше.

А от пахові грижі переважно оперуються лапароскопічно. Такі операції ефективні навіть з алопластикою. Тобто підшивання сітки може проводитись не лише відкрито, а й лапароскопічно: у слабке місце вставляється сітка, що унеможливлює рецидив.

З приводу гриж передньої черевної стінки, сітка — це золотий стандарт у дорослих.

У дітей — і пахові, і пупкові грижі не оперуються з використанням сітки, бо дитина росте. А також рецидиви (від яких убезпечує сітка) у дітей трапляються значно рідше.

Ускладнення після операції

Якщо під час операції все добре сформоване, людина в той же день вже може піднятися і їсти, і вставати, і не боятися, що шви розійдуться. Стан пацієнта може різнитися залежно від того, яка це була операція. Якщо це лапароскопічне втручання, воно завжди малотравматичне і мало болить (саме ділянка післяопераційного рубця). В такому випадку людина швидше відновиться, ніж після відкритої операції.

Також багато чого залежить від об'єму хірургічного втручання та віку пацієнта.

Не забуваємо, що у дорослих часто бувають супутні захворювання такі, як цукровий діабет, ішемічна хвороба серця. І це впливає на післяопераційний період. Тому, навіть після планової операції грижі, у дорослих часто призначають пацієнту антибіотики. Це саме з профілактичною метою: коли довго триває операція, коли вставляється сітка (буває, що організм сітку відторгає), у таких випадках день-два, як правило, треба ліки приймати.

Профілактики гриж не існує.

Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.

На початок