110 пар шкарпеток зв’язав і передав військовим чернігівець Борис Комаров. Чоловіку 85 років, навчився в'язати ще в дитинстві, спостерігаючи за тим, як це робить мати, з того часу зі спицями та нитками не розлучався. Після повномасштабного вторгнення росіян став плести шкарпетки для українських військових, передаючи їх через волонтерів.
"Так от сиджу і в’яжу. Мене відволікає від усього. Я в’яжу – і спокійно на серці. В’яжу із тим відчуттям, що роблю добро для солдат", — каже чоловік.
З волонтерами, які передають шкарпетки бійцям, його познайомила сусідка.
"Якраз була повітряна тривога. Ну, і стояли біля підвалу, щоб ховатися. А тут сусідка моя з другого поверху стоїть і мотає нитки на клубок. Кажу: «В’яжеш?» А вона: «В’яжу. А ви в’яжете?». Я кажу: «В’яжу. А тобі що, зв’язати шкарпетки?» Каже: «Не мені, а солдатам треба в’язати»".
В'язати Борис Комаров навчився ще в дитинстві. Чоловік говорить: не розлучався зі спицями та нитками протягом усього життя.
"Мати в’язала весь час, тож і я придивлявся. Беру і собі в’яжу. Потім тут уже одружився і дружині в’язав весь час, тещі в’язав, і сестрам дружини в’язав шкарпетки. Мені хто казав, що йому щось треба, то я і в’язав".
Дружини чоловіка не стало два роки тому – вона померла через ускладнення від коронавірусу. Син та внучка живуть далеко, тож в’язання – найбільша розрада для пенсіонера.
"Якщо я не в’яжу, то погано мені стає, не знаю, що робити, чим зайнятися. В’яжу – так себе розвеселяю".
Нитки для плетіння приносять чернігівці до громадської організації "Голос батьків", там їх видають Борису Івановичу. Зазвичай чоловік плете десять пар на місяць. За цей час він вже сплів 110 пар. Готові вироби він віддає голові правління "Голос батьків" Оксані Дорошенко.
" — Я вам знову нав’язав. – Ви просто молодець! Хлопці вже чекають на ваші шкарпетки. – Чекають? Ну ось я і приніс, нехай гріються. – Чудово! Боже, а багато як, а які гарні!".
Членкиня організації Світлана Сергєєва каже: із Борисом Комаровим познайомилася влітку минулого року.
"Він прийшов до нас і став постійним. Якщо люди міняються, хтось приніс раз і все, десь пропав, то Борис Іванович це все, він стабільно 10 пар приносить кожен місяць нам".
Громадська організація постійно допомагає військовим, говорить Світлана. Люди плетуть маскувальні сітки, збирають продукти та шиють речі. Разом із ними передають і шкарпетки від Бориса Комарова.
"В нитках потреба є завжди, бо не тільки він в’яже, багато хто приходить у нас бере. Просто єдине, що він постійно це робить. І так, нам потрібні нитки, ми не знаємо, коли це все закінчиться. На зиму нам не вистачить це точно".
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
