Цього разу докторка педагогічних наук, професорка кафедри української мови та літератури НУЧК імені Т.Г. Шевченка Ольга Лілік пропонує для прочитання один зі зразків експериментальної прози 20-30-х років XX століття – антивоєнний роман "Жанна-батальйонерка", автором якого є український письменник, кіносценарист та журналіст, представник футуризму (за власним визначенням – "Король Футуропрерій") Ґео Шкурупій.
Критики, аналізуючи особливості його мистецького стилю, наголошували на відхиленні письменника від класичних українських літературних традицій, гостросюжетності й композиційній складності його творів, називали його "вундеркіндом нашої літератури", який "орієнтується на Європу".
У центрі уваги читачів роману – Євгенія (Жанна) Барк, професорська донька, що досить романтизовано уявляє події Першої світової війни, адже потрапила під вплив пропаганди, а батько оберігав її від реалій повсякденного життя. Ґео Шкурупій створює досить прозорі асоціації з образом Жанни Д’арк і подіями у Франції у XV столітті: Жанна записується до жіночого батальйону й вирушає на фронт, адже мріє про героїчні вчинки й кидає виклик соціуму.
Паралельно розгортається любовна лінія роману: три шанувальники Жанни теж опиняються на фронті, де двоє з них гинуть. Головний герой роману – Стефан Бойко, київський студент, що розмірковує про самостійну Україну і не хоче воювати за ненависну Російську імперію, проте його силоміць відправляють на війну.
Після повернення Стефан і Жанна зустрічаються, проте не можуть бути разом, адже кожен трактує війну на свій лад і має власні погляди на майбутнє. У романі відкритий фінал: читач так і не дізнається про долю Жанни, адже Стефану вона ввижається в різних образах: постарілої торговки, що розпродує залишки своїх речей; байдужої й легковажної секретарки; представниці нової буржуазії; проститутки в накуреній кнайпі.
Варто зазначити, що в романі Ґео Шкурупія "Жанна-батальйонерка" є й другорядні персонажі, які демонструють зріз тогочасного суспільства.
Цей роман був новаторським для свого часу, адже письменник зміщує центр життя українського суспільства з села на місто; створює принципово новий жіночий образ – екзальтовану й непередбачувану Жанну, що кидає виклик суспільству; героями його твору стають переважно інтелігенти в умовах соціальної невизначеності; твір має антиросійські наративи.
Роман Ґео Шкурупія "Жанна-батальйонерка" був написаний у межах футуристичної програми про необхідність перегляду культурних цінностей попередніх епох, їхньої ревізії в контексті нових кодів, емблем і цінностей.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
