На Чернігівщині станом на 1 серпня на 15 пасіках у Ніжинському та Прилуцькому районах зафіксували потраву бджіл. Це сталося після того, як фермери використали на полях хімічні засоби захисту рослин. Про це повідомив начальник відділу організації протиепізоотичної роботи Головного управління Держпродспоживслужби в області Анатолій Портянко.
Чому фермери не попереджають пасічників про те, що здійснюють обробку земель, як виявити, що потрава відбулася через хімічні засоби, з якими проблемами стикнулися пасічники після повномасштабного вторгнення, скільки станом на зараз зареєстровано пасічників та бджолосімей? Про це та інше говорили в програмі "Полудень" на Українському радіо "Чернігівська хвиля".

На пасіці Петра Балиша 13 липня відбулася потрава бджіл. Чоловік каже, загинули бджоли через хімікати. Чоловік звернувся до поліції.
"Це не тільки в мене відбулася потрава бджіл, а й в людей. Потім звернувся до комісії, щоб підтвердила. Голова громади одразу зібрала комісію, прислала людей, подивилися, підтвердили, взяли бджоли. І на тому все. Біда в тому, що зараз маленькі підприємці не попереджують. Великі фермери повідомляють до трьох днів, дзвонять, що будемо робити", - сказав Балиш.
Про те, що фермери не попереджають про обробку полів хімікатами, каже і голова спілки пасічників Чернігова Оксана Дрєєва. До повномасштабного вторгнення вони постійно проводили зустрічі з фермерами та обговорювали це питання.
"Звичайно, що поки йде війна, ці зустрічі зараз не відбуваються з фермерами, тому і оповіщень пасічників як таких — не відбувається. Тобто, це треба самому все слідкувати, дивитися", — каже Оксана Дрєєва.
Для того, щоб зафіксувати потраву бджіл, зі слів Оксани Дрєєвої, пасічник повинен мати ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку.
Щоб отримати такий паспорт, необхідно звернутися до Держпродспоживслужби. При собі потрібно мати бланк паспорта та написати заяву. В цей же день присвоюють унікальний номер та вносять інформацію до Реєстру паспортів пасік. Про це розповів начальник відділу організації протиепізоотичної роботи Головного управління Держпродспоживслужби Анатолій Портянко.

Скільки бджолосімей та пасічників зареєстровано на Чернігівщині
За даними Держпродспоживслужби в Чернівській області, починаючи з 2021 року, станом на 1 липня 2023 року зареєстровано 62 тисячі бджолосімей та 1 678 пасічників.
"Якщо брати до широкомасштабного вторгнення, на території нашої держави нараховувалося близько трьох мільйонів бджолосімей. Якщо брати пасічників, то було десь близько 500 пасічників", — сказав начальник відділу тваринництва та аквакультури Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА Віктор Олексенко.
Як діяти у разі потрави бджіл
Зі слів Віктора Олексенко, на Чернігівщині створено 57 громад. У кожній — створена комісія, яка перевіряє факт потрави. До складу такої комісії входять:
- представники Держпродспоживслужби;
- представники сільгоспідприємства;
- представники Національної поліції.
Комісія виїжджає на місце загибелі, відбирає необхідний матеріал, опломбовує його та передає власнику, який за свої гроші відправляє все в лабораторію.
Відібрані матеріали (земля, рослини, бджоли, — ред.), зі слів Оксани Дрєєвої, надсилають в Київ, в лабораторію, щоб дослідити чи не отруїлися бджоли пестицидами.
"Довести, чи була це дійсна потрава, чи це просто загинули бджоли — важко, тому що там може бути і кліщ, можуть бути свої захворювання. Є поодинокі випадки, коли люди довели загибель бджіл саме через потраву. А в більшості випадків це все не доказується, тому що лабораторія в нас одна, термін дуже короткий, щоб відправити ці аналізи. Потрібно все зробити за добу, якщо потрава відбулася, треба відібрати і негайно же їхати. Здати потрібно в цей день. Також дуже дорогий цей аналіз. Це було десь в районі п'яти тисяч гривень".
Зі слів Дрєєвої, якщо б така лабораторія була в Чернігівській області, дослідити це було б простіше.
"Ось зібрали б матеріал, відправили і через добу ми б отримали відповідь. А так ми не завжди вчасно отримуємо цю відповідь і все, і ми не можемо нічого довести".
Зі слів Олексенка, поки таку лабораторію створити не можуть, через її дороговартість.
"У нас підготовлений новий законопроект про бджільництво, де ці всі питання узгоджені, кому оплачувати, безпосередньо якщо проводити аналіз, чи державі, чи оплачувати пасічнику. Але на сьогоднішній день, на жаль, сталася війна, війна триває, все дуже важко, і даний законопроект не розглядається в Верховній Раді", — каже Віктор Олексенко.

Як контролювати фермерів, які здійснюють обробку полів
Зі слів голови обласної гільдії медоварів Віталія Крома, проконтролювати фермерів, які здійснюють обробку полів, важко. Інформацію про використання засобів захисту рослин вони практично не дають, коли обробляють поля. Через введення комендантської години, виїхати та подивитися по полям, чим їх обробляють та як, вони не можуть.
"Потрави є, але дуже складна ситуація з доказовою базою, оскільки агрохолдинги не дають інформацію, чим вони обробляють рослини, то ми не знаємо, який саме препарат повинні там у нас у цьому інституті знайти. Тобто, аграрій нам взагалі ніяк не допомагає. Держава у тому числі", — каже Віталій Кром.
Зі слів Віктора Олексенка, аграрії не пізніше, ніж за три доби до початку обробки сільськогосподарських культур, через засоби масової інформації чи іншими зручними способами зобов'язані про обробку земель попереджати органи місцевого самоврядування та пасічників, які є на відстані 10 кілометрів від оброблених площ.
Також потрібно повідомляти дату обробки, назву препарата і строк дії токсичності препарату.

Експорт меду
Зі слів Віталія Крома, є проблеми з експортом меду, тому що нашу продукцію зараз в Європу доставити важко. Тому ціни на внутрішньому ринку як оптові, так і розрідні —дуже знизилися. На ринках за трилітрову банку гречаного меду просять 600 гривень, за липовий 720.
"Головний ринок збуту для українського меду були країни Європейського Союзу, США та Японія. У 2020-му продали 80 тисяч тонн. У 2021 році цифра впала, було 60 тисяч тонн. Якщо брати по грошах, це було продано на 145 мільйонів доларів. Якщо брати безпосередньо на сьогоднішній день — стало набагато тяжче", — розповів Олексенко.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.