Вивчають рідну та іноземні мови, навчаються цифровій грамотності та основ здорового способу життя. У селищі Михайло-Коцюбинське Чернігівського району працює центр надання соціальних послуг, де для літніх людей відкрили університет третього віку.
Жителька селища Тамара Авдієнко через бойові дії на Чернігівщині втратила майже всю свою родину. Син Тамари загинув у боях під Лукашівкою, а невістка з онукою, коли намагались виїхати з окупованого селища. Зараз жінка намагається жити далі та відвідує університет третього віку.
"Це, знаєте, такий маленький промінчик для нас, для всіх. Я не знаю, як хто, але я сюди бігом біжу. Я все кидаю і біжу. Хочу бачити цих всіх присутніх, бо вони мені, знаєте, як моя сім'я".
Володимир Осипчук навчається в університеті та викладає тут основи скандинавської ходьби.
"Виявляється, що в нас є такі таланти. В кожного є щось таке своє. Той вишиває, той вірші пише, той скандинавською ходьбою займається".
Микола Томилко пише вірші українською мовою, один з них присвятив працівникам центру.
"Перебування в цьому нашому маленькому суспільстві надихає мене на вірші. Це я написав такого вірша «Соціальна допомога». Соціальна допомога – вклад у нашу перемогу. Приміцний наш тил із вами, ви серед людей із нами. Наші дідусі й бабусі свій вік протрудились усі. Ждуть тепер вже допомоги, бо робить не мають змоги. Та соціальний робітник, він лінуватися не звик".
Запрацював університет третього віку у квітні цього року. У приміщенні зробили ремонт за кошти з бюджету громади, а комп’ютерне обладнання подарував уряд Канади. Викладачі працюють на волонтерській основі, розповідає директорка центру Лариса Загрива.
"Наша територіальна громада пережила тяжкі часи, часи окупації. І після окупації послуга соціальної адаптації стала дійсно найактуальнішою і найзатребуванішою серед населення. Водночас з’явилися в нас люди з ООН, які запропонували нам якісніший підхід, гарантували нам фінансову підтримку і ми вирішили чому б нам не розширити саме цю послугу соціальної адаптації. Саме так і з’явилася ця ідея відкриття сервісу в рамках послуги цієї, який ми назвали — Університет третього віку. Він наразі у нас дійсно єдиний у громаді".
Навчання в університеті триває дев'ять місяців. Зараз у групу набрали 15 людей. Навчальний рік для них розпочнеться з 1 вересня. Загалом тут п'ять факультетів.
"Три основні напрямки — це філологія, вивчення рідної мови й вони акцентують також увагу, що мають бажання вивчати також й іноземну мову, зокрема англійську і польську. Також у нас обов’язково є комп’ютерна грамотність, адже нам уряд Канади забезпечив усю необхідну комп’ютерну техніку і ми можемо їм давати базові комп’ютерні навички. Ну і також це соціально-психологічний факультет, це самодопомога. Це можливість оволодіти якимись базовими навичками, щоб допомогти собі та своїм близьким".
Лариса Загрива каже, зараз вони працюють над тим, щоб в кожному старостинському окрузі Михайло-Коцюбинської громади була філія їх університету.
Детальніше дивіться у сюжеті:
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
