У Чернігові пропонують до перейменування 36 вулиць: на чию честь їх хочуть назвати

У Чернігові пропонують до перейменування 36 вулиць: на чию честь їх хочуть назвати

У Чернігові пропонують до перейменування 36 вулиць: на чию честь їх хочуть назвати
. ФОТО: Gettyimages (ілюстративне)

У Чернігові пропонують перейменувати ще 36 вулиць та провулків. Про це йшлося на засіданні комісії з питань міської топонімії, охорони та збереження історико-культурного середовища Чернігова.

Зі слів секретаря міської ради Олександра Ломаки, до остаточного перейменування вулиць із запропонованими назвами планують ознайомити людей. Після врахування їх думки та пропозицій, можуть внести зміни, а вже потім виносити на розгляд депутатів та остаточне затвердження на сесію Чернігівської міськради.

Загалом, список із 36 вулиць та провулків, запропонованих до перейменування, має такий вигляд.

У Чернігові пропонують до перейменування 36 вулиць: на чию честь їх хочуть назвати
Список вулиць, які планують перейменувати.

Ми зібрали для вас інформацію про людей, на честь яких планують перейменувати вулиці.

Вулиця Грибоєдова — вулиця Олексія Сенюка.

Олексій Сенюк народився 24 грудня 1974 року в с. Теліжинці (Київська область). Був сержантом Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Захищав Україну від початку російської агресії у 2014 році. Брав участь у бойових діях у складі 3-ї роти 1-ї окремої танкової бригади. У боях на Чернігівщині наприкінці лютого 2022 року знищив дві ворожі бойові машини піхоти та захопив танк. Загинув 27 лютого 2022 року під час оборони Чернігова внаслідок авіаудару у районі гіпермаркету "Епіцентр". Похований в місті Носівка на Ніжинщині. Президент Володимир Зеленський посмертно присвоїв Олексію Сенюку звання "Герой України".

У Чернігові пропонують до перейменування 36 вулиць: на чию честь їх хочуть назвати
Олексій Сенюк, Герой України. ФОТО: Wikipedia

Вулиця Короленка — вулиця Андрія Карнабіди

Андрій Карнабіда — український архітектор, мистецтвознавець, краєзнавець. Народився 14 жовтня 1927 році в с. Рогізки на Сновщині. З 1967 року став зберігачем фондів Чернігівського архітектурно-історичного заповідника. Організував багато науково-пошукових експедицій по Чернігівщині, під час яких було виявлено та вивчено цілу низку пам'яток: архітектурних, археологічних, етнографічних. У 1990 році обраний депутатом Чернігівської міської та Чернігівської обласної рад. Помер 29 березня 2005 року на 78 році життя, похований у Чернігові на кладовищі Яцево.

У Чернігові пропонують до перейменування 36 вулиць: на чию честь їх хочуть назвати
Андрій Карнабіда, український архітектор. ФОТО: Wikipedia

Провулок Костромський — вулиця Віктора Орленка

Віктор Орленко народився 8 березня 1961 року в с. Талалаївка, що в Ніжинському районі. У 1980—1983 роках проходив строкову службу у лавах Радянської Армії, брав участь у бойових діях в Афганістані. Після демобілізації мешкав у Києві. Брав участь у Революції гідності. 18 лютого 2014 року на Майдані Незалежності снайпер вистрілив в голову Віктора. Його доставили у реанімацію Київського інституту нейрохірургії. 3 червня 2015 року Віктор Орленко помер. Його поховали у Талалаївці на Ніжинщині. Віктору Орленку присвоєно звання Герой України та нагороджено посмертно орденом "Золота Зірка".

У Чернігові пропонують до перейменування 36 вулиць: на чию честь їх хочуть назвати
Віктор Орленко, Герой України. ФОТО: Wikipedia

Вулиця Курська — вулиця Георгія Нарбута

Георгій Нарбут — український художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок). Народився 25 лютого 1886 року на хуторі Нарбутівка Чернігівської губернії. Початкову художню освіту здобув самотужки. У 1910–1912 роках працював над ілюстраціями до казок Ганса Крістіана Андерсена, байок Івана Крилова, народних казок і дитячих пісень. Створював ескізи військових мундирів. У вересні 1917 року став професором графіки новоствореної Української академії мистецтв, а з грудня 1917 року — її ректором. Останнім великим мистецьким задумом Нарбута було ілюстрування "Енеїди" Івана Котляревського, але через передчасну смерть він встиг виконати лише одну ілюстрацію. Помер від епідемічного висипного тифу 23 травня 1920 року в Києві.

У Чернігові пропонують до перейменування 36 вулиць: на чию честь їх хочуть назвати
Георгій Нарбута, художник-графік, ілюстратор. ФОТО: Wikipedia

Провулок Лермонтова — вулиця Валерія Сарани

Валерій Сарана — український громадський діяч, перший голова Чернігівської крайової організації Народного Руху України. Народився 29 травня 1947 року в Києві. На зборах Чернігівської крайової організації Народного Руху 9 липня 1989 року обраний співголовою організації, а 6 жовтня 1990 року — головою. 29 січня 1991 року Валерій Сарана очолював делегацію Народного Руху на першому публічному вшануванні подвигу героїв Крут на місці бою з російськими більшовицькими військами. Відтоді щороку 29 січня на цьому місці вшановується пам'ять захисників УНР. З 1992 по 1994 роки працював заступником голови Чернігівської обласної адміністрації з гуманітарних питань. Генеральний директор Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній" (2003—2006) та директор меморіального комплексу пам'яті героїв Крут (2007—2012). Похований у Чернігові на кладовищі "Яцево".

Вулиця Маяковського — вулиця Галини Кузьменко

Галина Кузьменко народилася 30 липня 1922 року у селі Нова Басань. В 11 років залишилася сиротою, оскільки мама та двоє братів померли від голодомору. Виховувалася у дядька у Донецькій області. У 1943 році добровільно вступила в підпільну організацію УПА "Чернігівська січ". В 1946 році її затримали чекісти, коли вона хворіла на тиф. Ув'язнена на 10 років у таборів. Строк відбувала у Воркуті. Після звільнення вийшла заміж за вояка УПА Ярослава Когута. Померла у червні 2000 року.

У Чернігові пропонують до перейменування 36 вулиць: на чию честь їх хочуть назвати
Галина Кузьменко. ФОТО: Wikipedia

Вулиця Брестська — вулиця Максима Білоконя

Максим Білоконь — військовослужбовець 1 окремої танкової Сіверської бригади, старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2022 рік, посмертно). Максим Білоконь народився 1 квітня 1997 році в Ромнах на Сумщині. У 2015 році закінчив Державний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" імені І. Г. Харитоненка Державної прикордонної служби України. Навчався у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Під час нападу російських військ брав участь в обороні Чернігова, знищив диверсійно-розвідувальну групу та два танки противника. Загинув 27 лютого 2022 року під час оборони Чернігова від російських окупантів разом зі своїм танковим екіпажем.

У Чернігові пропонують до перейменування 36 вулиць: на чию честь їх хочуть назвати
Максим Білокінь, Герой України. ФОТО: Wikipedia

Вулиця Мінська — вулиця Ганни Барвінок

Галина Барвінок (справжнє ім'я — Олександра Михайлівна Білозерська-Куліш). Її псевдонім — А. Нечуй-Вітер. Народилася 5 травня 1828 року в Борзні. Дружина Пантелеймона Куліша. Білозерська у 15 років познайомилася з майбутнім чоловіком. Пантелеймон Куліш був старшим за неї на 9 років. Підтримувала дружні стосунки з Тарасом Шевченком. Писати оповідання з народного життя під псевдонімом Ганна Барвінок почала 1847 року, у Варшаві, під час шлюбної подорожі. Її твори публікувалися під псевдонімом "Гуляй вітер" або "Нечуй-Вітер". Використовуючи чернігівські й полтавські говірки, знання сільських звичаїв та фольклору — створила драму "Материнська помста". Брала участь у розвитку філософії, ґрунтованої на українській державності. Після смерті чоловіка продала садибу в Мотронівці, щоб видати його творчу спадщину. Її зусиллями видано найповніше досі зібрання творів письменника. Померла 5 серпня 1911 році.

Вулиця Мозирська — вулиця Катерини Білокур

Катерина Білокур — українська художниця, майстриня народного декоративного живопису. Народилася 24 листопада 1900 року. У 6 років Катерина Білокур навчилася читати. Малювати почала з ранніх років, однак батьки не схвалювали це заняття і забороняли ним займатися. Катерина продовжувала малювати потайки від рідних, використовуючи полотно та вугілля. 1940 року в Полтавському будинку народної творчості відкрили персональну виставку художниці-самоучки з Богданівки, яка на той час складалася лише з 11 картин. Виставка мала величезний успіх. Художницю преміювали поїздкою до Москви. У 1956 році одержала звання Народного художника України. Твори Катерини Білокур регулярно експонувалися на виставках у Полтаві, Києві, Москві та інших містах світу.

А у 1954 році три картини Білокур – "Цар-Колос", "Берізка" і "Колгоспне поле" були включені до експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці у Парижі.

Там їх побачив Пабло Пікассо і сказав: "Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї на цілий світ".

Померла 10 червня 1961 року в с. Богданівка на Київщині.

У Чернігові пропонують до перейменування 36 вулиць: на чию честь їх хочуть назвати
Катерина Білокур, українська художниця. ФОТО: Wikipedia

Вулиця Орловська — вулиця Остапа Вересая

Остап Вересай — кобзар, виконавець народних дум, історичних, побутових, жартівливих та сатиричних пісень. Народився 1803 року в селі Калюжинці на Чернігівщині в сім'ї кріпака. Батько його, Микита Вересай, був незрячим і заробляв на прожиття грою на скрипці. Понад сорок років мандрував містами і селами України. Його помітив художник Лев Жемчужников, який записав від Остапа Вересая кілька пісень, намалював його портрет і познайомив з Пантелеймоном Кулішем, який також записав від нього кілька пісень. Помер Остап Вересай наприкінці квітня 1890 року. Похований у Сокиринцях.

Вулиця 1-го Травня — вулиця 1-шої танкової бригади

1 окрема танкова Сіверська бригада – під час російського вторгнення в Україну у лютому-березні 2022 року відіграла одну із ключових ролей під час оборони Чернігова.

Вулиця Тульська — вулиця Олександра Карпинського

Олександра Карпинський — меценат, благодійник, просвітитель. Один із засновників Чернігівської міської бібліотеки (тепер – обласна універсальна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка), перший директор Чернігівського міського банку, голова губернської земської управи протягом семи років, зрештою – почесний громадянин Чернігова. Олександр Карпинський народився в 1835 році. Він постійно виступав на земських зібраннях з питань освіти, медицини, народних кредитів. 1 листопада 1870 році Карпинський добровільно склав повноваження голови земської управи, принципово відхиливши всі прохання колег не залишати посаду. В 1874 році Карпинського вдруге обрали головою губернської земської управи. Помер Карпинський на початку 1880 років.

У Чернігові пропонують до перейменування 36 вулиць: на чию честь їх хочуть назвати
Микола Леонтович, український композитор. ФОТО: Wikipedia

Вулиця Чайковського — вулиця Миколи Леонтовича

Микола Леонтович народився 13 грудня 1877 році у селі Монастирок, Брацлавського повіту, Подільської губернії. Український композитор, хоровий диригент, піаніст, педагог, збирач музичного фольклору, громадський діяч. Автор відомих хорових обробок українських народних пісень "Щедрик", "Дударик", "Козака несуть", "Ой з-за гори кам'яної" та інших.

Початкову музичну освіту Леонтович здобув у батька — Дмитра Федоровича, який чудово співав, грав на віолончелі, скрипці, гітарі та деякий час керував хором семінаристів. Мати, Марія Йосипівна, (в дівоцтві Ятвицька) мала гарний голос і часто співала українські народні пісні, брат і сестри, також з дитинства вчилися музики й згодом стали співаками та музикантами.

У 1887 році Леонтович вступив до Немирівської гімназії. У 1888 році, через брак коштів, батько переводить його до Шаргородського початкового духовного училища, де вихованці утримувалися на повному пансіоні. В училищі він опанував спів по нотах і міг вільно читати складні партії в церковних хорових творах. Помер 23 січня 1921 року.

Вулиця 21-го Вересня — вулиця Євгена Лоскота

Євген Лоскот — капітан Збройних сил України, Герой України (посмертно). Народився 22 червня 1983 році в селищі Десна Козелецького району. Учасник боїв з оборони Луганського аеропорту та населених пунктів Луганської області влітку 2014 року. Загинув у бою 5 вересня 2014 року поблизу села Шишково Луганської області. У бою був тяжко поранений, не бажаючи здаватися в полон, підірвав себе гранатою. Вважався зниклим безвісти.

У Чернігові пропонують до перейменування 36 вулиць: на чию честь їх хочуть назвати
Євген Лоскот, Герой України. ФОТО: Wikipedia

Провулок Нахiмова — вулиця Ольговичів

Ольговичі – рід чернігівських князів з династії Рюриковичів, нащадки Олега Святославича, онука Ярослава Мудрого. Перший спомин про них міститься в Іпатіївському літописі у 1116 році. Родоначальником був Олег Святославич , котрий помер 1115 році.

ОтчиноюПриватне спадкове землеволодіння Ольговичів була Чернігівщина. У XII столітті вони суперничали з Мономаховичами, нащадками Володимира Мономаха, за владу над Київським престолом.

Вулиця Невського — вулиця Леоніда Могучова

Леонід Могучов — український художник-графіст. Народився у Чернігові 24 квітня 1925 році. Леонід Могучов є автором більш ніж 8500 малюнків та ескізів архітектурних пам'яток: церков, маєтків, вітряків, фортець. Провідне місце в творчості художника займав Чернігів. Він відобразив місто у період Другої світової, під час та після німецької окупації, завдяки чому можна вивчати його історію. Свої роботи Леонід Борисович не продавав, а лише дарував. Багато з них нині зберігаються в чернігівських музеях, бібліотеках та школах. Всього за роки творчості було організовано більше сотні виставок робіт художника. Помер 8 травня 2014 році.

У Чернігові пропонують до перейменування 36 вулиць: на чию честь їх хочуть назвати
Леонід Могучов, український художник-графіст. ФОТО: Wikipedia

Читайте також

1-ї танкової бригади, Пилипа Орлика та Ольговичів: у Чернігові планують перейменувати близько 20 вулиць

Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.

На початок