Цього разу докторка педагогічних наук, професорка кафедри української мови і літератури НУЧК імені Т.Г. Шевченка Ольга Лілік пропонує вам для ознайомлення збірку "Країна жіночого роду", упорядковану українським журналістом, публіцистом, істориком Вахтангом Кіпіані.
До неї увійшли історії про українок, які своєю діяльністю й життєвою позицією вплинули на різноманітні процеси в суспільно-політичному й мистецькому житті українського народу XX століття, визначивши магістральні шляхи його розвитку. Зокрема це феміністка Мілена Рудницька, праведниця світу Олена Вітер, поетеса Олена Теліга, зв’язкова Романа Шухевича Галина Дидик, символ української Одеси Ніна Строката, історикиня Марта Богачевська-Хомяк, бійчиня Правого сектора Олена Білозерська та чимало інших.
Оскільки до збірки увійшли тексти, написані двадцятьма шістьма різними авторами, то їй притаманна нерівномірність стилів і форматів: це інтерв’ю, свідчення, архівні документи й довідки про визначних жінок України, зокрема розмова з Валентиною Шевченко, яка очолювала Президію Верховної Ради УРСР під час аварії на ЧАЕС, унікальне інтерв’ю Квітки Цісик, статті про докторку медицини Розалію Ліфшиць-Винниченко, підпільницю Ірину Тимочку "Христю" тощо.
Відповідно, ці історії по-різному впливають на читачів: деякі зачіпають "за живе" і змушують замислитися про певні події й процеси, інші ж мають формат інформаційної довідки, а отже, заохочують до подальшого пошуку інформації про персоналію. Загалом така строкатість стилів і форматів є своєрідним відображенням складних і різноаспектних процесів нашої історії XX століття (від української революції до українсько-російської війни), у якій складно зорієнтуватися і легко заплутатися.
Варто зазначити, що вступні зауваги Вахтанга Кіпіані мають назву "Повертаємо борг", упорядник зазначає, що жінки досить часто залишаються непомітними, а їхня участь у певних процесах неоціненою. Він наголошує, що не варто применшувати роль жінок в українській історії: без них — сильних, активних, відданих — сторінки нашого минулого були б зовсім інакшими. Саме тому завдання цієї збірки – відновлення історичної справедливості й "відкриття" для широкого загалу цілої низки персоналій — лікарок, учительок, учасниць національно-визвольного руху, політув’язнених, журналісток, культурних діячок.
Збірка "Країна жіночого роду" дає стимул і викликає бажання гуглити та дізнаватись більше про долі жінок, які вплинули та продовжують впливати на долю нашої країни, зробили внесок у виборювання Україною незалежності й розбудову держави.
Читати також
Що почитати? Ярослав Мельник "Маша, або постфашизм"
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
