Він вірив в неї більше, аніж вона сама, коли був поруч. Марина Боднар, дружина загиблого захисника Маріуполя Віталія Трухана з позивним "Біцуха", виготовляє свічки, які допомагав їй створювати чоловік, коли ще був живий. Дівчина створила бренд, який присвятила його пам’яті й назвала "Vitalius", що у перекладі з латині – "життєво важливий".
Кашпо у вигляді людини, що тримається обійнявши коліна. Це свічки з майбутньої благодійної колекції на підтримку полонених бійців полку "Азов". Їх виготовляє дружина загиблого захисника Віталія Трухана Марина Боднар.
"На цю форму мене надихнула Віалєтта, це дружина наразі полоненого нашого чернігівця за позивним «Карапуз». Вона намалювала постер «Де Азов»? Де вона сиділа, обнявши свої коліна".
"І коли я побачила це і побачила форму, то все поєдналося. Вона була тим, хто мене надихнув", – розповідає Марина Боднар.
Майже сотню свічок Марина Боднар виготовить, щоб допомогти зібрати бокси "Нарешті вдома", які отримують бійці, що повертаються з полону. Виготовляти свічки Марина почала у Маріуполі два роки тому. Тоді в її справу повірив чоловік – чернігівець Віталій Трухан.
"Це 100% я присвячую Віталію, саме він тоді підтримав, допоміг, він був моєї моральною, фінансовою і фізичною моєю підтримкою. На той час всі посилки були на ньому, все принести, розпакувати, і всі мої ідеї я обговорювала саме з ним. Якби він в мене так не повірив, я б сама в себе так не повірила".
Віталій Трухан загинув у березні, захищаючи Маріуполь. Після деокупації Чернігівщини його дружина з двома маленькими синами переїхали до Чернігова, де народився і зростав "Біцуха".
Нагадаємо, в Чернігові з’явився мурал, присвячений захиснику Маріуполя Віталію Трухану. Його створили на фасаді 15 ліцею, де вчився боєць.
У Чернігові Марина й повернулася до справи, яку починали разом. Виготовляти свічки почала під брендом "Vitalius", що у перекладі з латині – життєво важливий.
"Заради нього, заради його пам’яті, я повернулася, бо він наполягав, щоб я займалася улюбленою справою. Я не очікувала, що мене настільки підтримають. Я кайфую від того, що я роблю. Я можу працювати до третьої години й потім прийти і впасти, але я це роблю у своє задоволення. Мені здається, в Чернігів мене все вело, саме в цьому місті починають реалізовуватись якісь мрії, досягаються якісь цілі, хоч і такою ціною, на жаль".
Віталій Трухан пішов захищати країну, коли вчився на другому курсі. Це було одразу після Революції Гідності. Віталію Трухану на момент смерті було 27 років. В полку "Азов" він був головним сержантом та навчав новобранців. Його посмертно нагородили орденом “За мужність”.
"Десь усередині все одно живе надія, що ось, його ж немає... Але наш Віталік навіть хвилини не був зниклий, його одразу по рації передали, що він «двісті». Режим очікування і віра, що він знайдеться скоро, і здійсниться його дурацька мрія, про яку він постійно жартував, що в нього буде поховання, про яке можна тільки мріяти. З оркестром, з прапорами, й з усім".
Читайте також
На Чернігівщині незряча жінка в’яже шкарпетки сину, який на фронті, та його побратимам
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.