Танк на Кругу у Чернігові, будинок, де була підпільна більшовицька друкарня, та домівка російського письменника. Ці та ще понад півтори сотні пам’яток історії, монументального мистецтва та археології в області пропонують зняти з обліку. Це – вкрай необхідні кроки з деколонізації та дерусифікації Чернігівщини, вважає директор обласного історичного музею Сергій Лаєвський.
Цим питанням займається консультативна рада при департаменті культури обласної адміністрації. Сьогодні вони ухвалили список, далі його мають передати на затвердження до Міністерства культури.
Пам’ятник воїнам-визволителям у Чернігові звели у 1960-х роках. На ньому є напис – "Слава радянським воїнам!" Зараз, в умовах війни з Росією, його перебування тут є неприпустимим, каже Лаєвський. Він переконаний, що танк треба зняти з обліку пам’яток історії, а потім демонтувати.
"«Воїнам-визволителям», але перепрошую, уже всім має бути давно зрозуміло, що в 43-му році, принаймні для Чернігова, одна окупація змінилася іншою окупацією".
На постаменті є перелік радянських дивізій. Деякі з них існують досі, і вони воюють з Україною, каже історик. Серед них, наприклад, 76-та гвардійська стрілецька дивізія, яка сьогодні має назву 76-та псковська десантна дивізія. Саме ця дивізія з 2014 року воює проти України, вбиває українців, вчиняє воєнні злочини, говорить історик.
"Це Т-34 з гарматою нового зразка. Ці танки, які з’явилися в радянській армії, починаючи десь із 44-го року".
Схожі монументи та братські могили у центральних частинах різних міст – це ідеологічні маркери, які навмисно робила радянська влада, вважає Лаєвський.
"І це нагадування того, що «ми тут, ми тут прийшли назавжди». Як виявилося, не назавжди. Але сьогодні це хочуть повторити".
Окрім танка, на думку Сергія Лаєвського, з обліку пам’яток історії варто зняти будівлю нинішньої дитячої стоматполіклініки, де в середині ХІХ століття жив російський письменник Гліб Успенський.
"Не треба створювати надалі ілюзії про якусь велику російську культуру і, як її частку, велику російську літературу. Вона велика тільки в головах росіян. Це втовкмачили нам як країні, яка входила насильно до Радянського Союзу, і це треба вимітати", — говорить директор музею.
Перелік пам’яток історії, монументального мистецтва та археології, які треба зняти з обліку, понад місяць опрацьовувала, а сьогодні затвердила консультативна рада при департаменті культури обласної адміністрації. Усього таких у списку 158.
"Ми, на жаль, або на щастя, дійшли до тієї точки, коли ми вже не маємо у суспільному просторі, громадському залишати наративи Росії, а маємо прибрати з цього простору оці всі пам’ятки статусні, які нам нав’язала ця ідеологія", — каже директорка департаменту культури та туризму, національностей та релігій Чернігівської ОВА Людмила Замай.
Далі ці об’єкти має затвердити Міністерство культури. Є об’єкти, які вже давно підлягали декомунізації, але Мінкульт досі не затвердив зняття їх з обліку пам’яток, каже Замай. Зокрема, це меморіальна дошка на Спасо-Преображенському соборі. Її, хоча й демонтували, але вона досі є пам’яткою.
"Про возз’єднання України з Росією, в народі так говорили. За історичними фактами, про прийняття присяги чернігівцями на вірність Росії 28 січня 1654 року. Але воно вже зняте, демонтоване ще тоді, коли ми вперше запропонували зняття статусу цієї дошки, але Мінкульт чомусь не включив до того наказу, який був виданий у 2019 році".
Також з обліку ще не зняли вже демонтований пам'ятник Пушкіну та стелу дружби народів у Сеньківці.
"Ми розуміємо об’єктивні причини, що вся Україна зараз працює над вилученням оцього російського наративу із публічного простору: з бібліотек, зі статусом пам’ятників, якими ми зараз і займаємося. Тому я розумію ці обсяги роботи. Але ж все одно ми маємо дочекатися за законодавчою процедурою відповідного наказу, в якому буде чітко знято статус з цих пам’яток", — говорить директорка департаменту.
Не вперше подають на зняття з обліку і будинок, де була більшовицька друкарня. Його та інші подібні будинки можна буде поставити на облік як пам'ятки архітектури, якщо вони варті уваги, каже Людмила Замай.
"Тобто, якісь зразки садибної забудови кінця XVIII — початку XX століття, є в нас такі об’єкти. Вони можуть бути вже не пам’ятками історії, а пам’ятками архітектури".
На думку Сергія Лаєвського, поза увагою залишився монумент біля Болдиної гори, з ним теж треба щось робити.
"Відповідно до історичних фактів, ми його залишимо на обліку, але воно буде рахуватися і звучати, і трактуватися… формулювання будуть зовсім інші. Так само і Меморіал слави. Меморіал залишиться, але там буде трошки інше наповнення", — каже історик.
Детальніше про це дивіться у сюжеті:
Читайте також
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.